Постанова

від 04.02.2020 по справі 160/6744/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/6744/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року (суддя Коренев А.О.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ОКЕАНА

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

ТОВ Компанія ОКЕАНА у липні 2019 року звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000036/1 від 19.04.2019; визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00143; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000041/1 від 06.05.2019; визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00154; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000045/2 від 10.05.2019; визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00162; визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000055/2 від 16.05.2019; визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00181.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ Компанія ОКЕАНА (покупець) та PE Vailendas , Литва (продавець) 02.08.2012 було укладено зовнішньоекономічний контракт № VLP 020812-1, за умовами якого продавець продає, а покупець купує сировину (поліетилен, поліпропілен, полістирол та концентрати для зафарбування сировини), в асортименті, кількості і за цінами, узгодженими сторонами у додатках до даного контракту на кожну партію товару.

Між продавцем та покупцем 01.09.2015 було укладено Додаткову угоду до контракту № VLP 020812-1 від 02.08.2012, якою продовжено строк дії контракту до 31 грудня 2020 року.

Згідно з додатком до контракту № 60 від 20.02.2019, контрагентами погоджено поставку поліетилену IPETHENE 100 у кількості 204 тн. за ціною 952 євро шт. та поліетилену IPETHENE 323 у кількості 51 тн. за ціною 952 євро шт. Умови поставки CIF Одеса, Україна, строк поставки: березень 2019 року, строк оплати: 45 днів з дати інвойса.

Після здійснення поставки товару, з метою митного оформлення товару ТОВ Компанія ОКЕАНА до митного органу подано наступні ВМД: № UA500010/2019/009724 від 19.04.2019, №UA500010/2019/011048 від 05.05.2019, № UA 500010/2019/011565 від 10.05.2019, №UA500010/2019/012193 від 16.05.2019 на товар: поліетилен високого тиску первинної форми, гранульований нелінійний з питомою густиною менш як 0,94 г/см куб, без вмісту домішок, в пластикових мішках по 25 кг: LDPE IPETHENE 100 - з питомою густиною 0,9197 г/см куб. Торговельна марка IPETHENE. Виробник CARMEL OLEFINS LTD , країна виробництва Ізраїль.

Митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною контракту.

За результатами митного оформлення ВМД № UA500010/2019/009724 від 19.04.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000036/1 від 19.04.2019.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що подані декларантом документи до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також містять ознаки не автентичності поданих до митного оформлення документів. Так, страхова сума, зазначена у страховому полісі № 11-090-002-1916723 від 10.02.2019, менше від суми інвойсу № VAL 439284 від 01.03.2019. Крім того, термін оплати товару, зазначений в інвойсі, - 15.04.2019, проте до митного оформлення не надані платіжні документи щодо оплати експортної операції з даної поставки. Додатково витребувані митницею документи декларантом надані не були.

Враховуючи, що згідно з даними ЄАІС ДФС митна вартість товару є нижчою від нижньої межі митних оформлень, відповідачем визначено митну вартість поставленого товару за третім методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00143.

За результатами митного оформлення ВМД № UA500010/2019/011048 від 05.05.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000041/1 від 06.05.2019, оскільки у поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті № VLP 020812-1 від 02.08.2012 термін платежу відрізняється від терміну, вказаному у додатку до контракту № 60 від 20.02.2019, страхова сума, зазначена у страховому полісі № 11-090-002-1916723 від 10.02.2019, менша від суми інвойсу № VAL 439284 від 01.03.2019. Крім того, термін оплати товару, зазначений в інвойсі - 15.04.2019, проте до митного оформлення не надані платіжні документи щодо оплати експортної операції з даної поставки, дата іменного коносаменту № 588900009077 на адресу покупця - 18.02.2019, проте відповідно до додатку № 60 та інвойсу, ціну сформовано пізніше - 01.03.2019 та 20.02.2019 відповідно.

Додатково витребувані митницею документи декларантом надані не були.

Враховуючи, що згідно з даними ЄАІС ДФС митна вартість товару є нижчою від нижньої межі митних оформлень, відповідачем визначено митну вартість поставленого товару за третім методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00154.

За результатами митного оформлення ВМД № UA500010/2019/011565 від 10.05.2019 та № UA500010/2019/012193 від 16.05.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000045/2 від 10.05.2019 та № UA500010/2019/000055/2 від 16.05.2019 з підстав, аналогічних викладеним у рішенні № UA500010/2019/000041/1 від 06.05.2019. Митну вартість поставленого товару визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та сформовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00162 та № UA500010/2019/00181.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товарів, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Статтею 52 передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з метою оформлення кожної поставки товару ТОВ Компанія ОКЕАНА до митного органу надавалися наступні документи: пакувальний лист № 70434 від 10.02.2019; рахунок-фактура (інвойс) № VAL 439284 від 01.03.2019; коносамент № 588900009077 від 18.02.2019; навантажувальний документ № 2470 від 19.03.2019; сертифікат про походження товару № 04 4_99 від 18.02.2019; акт про проведення огляду товарів № 500010/2019/006618 від 21.03.2019; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини № б/н від 07.12.2019; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини - Ринок полімерів № 9 (382) від 28.02.2019; страховий поліс № 11-090-002-1916723 від 10.02.2019; зовнішньоекономічний контракт № VLP 020812-1 від 02.08.2012; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 60 від 20.02.2019, доповнення до зовнішньоекономічного контракту № б/н від 01.09.2015; договір про надання послуг митного брокера № 10/09-2018 від 10.09.2018; копія митної декларації країни відправлення № 910193242 від 19.02.2019; сертифікат аналізу № 729033/10 від 18.02.2019; сертифікат аналізу № 729041/900 від 18.02.2019.

В обґрунтування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та апеляційної скарги Одеська митниця ДФС зазначає, що страхова сума, зазначена у страховому полісі № 11-090-002-1916723 від 10.02.2019, менше від суми інвойсу № VAL 439284 від 01.03.2019, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою.

Спростовуючи доводи апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до умов страхового договору № 11-090-002-1916723 від 10.02.2019 страхова сума становить 242250 євро, страхувальником є виробник товару - CARMEL OLEFINS LTD, Ізраїль, що кореспондується з ціною в інвойсі № 70434, виписаному виробником товару - PE Vailendas , Литва. Згідно з інвойсом № VAL 439284 від 01.03.2019, складеним PE Vailendas та виставленим ТОВ Компанія ОКЕАНА , вартість товару становить 242760,00 євро.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості доводів позивача, оскільки реалізація та страхування виробником товару певної продукції за ціною нижчою, аніж згодом такий товар реалізовано PE Vailendas на адресу позивача, в повній мірі відповідає принципам підприємницької діяльності. При цьому обґрунтованими є посилання позивача, що зазначення у страховому полісі суми страхування жодним чином не свідчить про заниження позивачем ціни товару під час митного оформлення, оскільки ціна товару, вказана в інвойсі № VAL 439284 від 01.03.2019, є вищою.

Також апелянт зазначає, що у поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті № VLP 020812-1 від 02.08.2012 термін платежу відрізняється від терміну, вказаному у додатку до контракту № 60 від 20.02.2019.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що погодження чи зміна сторонами контракту будь-яких його умов, зокрема, терміну платежу, є виключним правом суб`єктів господарювання та жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару.

Крім того, згідно з п. 1 контракту № VLP 020812-1 від 02.08.2012 умови, асортимент, кількість та ціна товару погоджуються сторонами в додатках до вказаного договору на кожну партію товару.

Відповідно до п. 9.1 контракту всі доповнення до вказаного контракту є його невід`ємними частинами та діють в тому випадку, якщо здійсненні у письмовій формі та підписані сторонами.

Таким чином, врегулювання питання щодо строків оплати певної партії товару в доповненнях (додатках, специфікаціях), в повній мірі відповідає вимогам основного контракту.

Також відповідачем жодним чином не обґрунтовано в чому полягає неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару у зв`язку з зазначенням дати коносаменту № 588900009077 - 18.02.2019, тоді як додатком до контракту № 60 та інвойсу ціну сформовано пізніше - 01.03.2019 та 20.02.2019 відповідно.

Згідно зі ст. 135 Кодексу торговельного мореплавства України, правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що коносамент - це документ, що регулює правовiдносини мiж перевiзником та одержувачем вантажу, свiдчить про прийняття перевiзником вантажу, вiдомостi про який наведено в коносаментi, та є одним з документiв, що пiдтверджують наявнiсть i змiст договору морського перевезення. Таким чином останній жодним чином не впливає на числове значення заявленої митної вартості товару.

Щодо посилання митного органу на не надання до митного оформлення платіжних документів щодо поставлених партій товару, тоді як в інвойсі визначено дату оплати - 15.04.2019, суд апеляційної інстанції зазначає, що не виконання суб`єктом господарювання своїх договірних зобов`язань по оплаті товару не може свідчити про заявлення недостовірної ціни товару під час його митного оформлення. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають можливість визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Неподання декларантом інших запитуваних митницею документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що досліджені в судовому засіданні первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 160/6744/19 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 04 лютого 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 06 лютого 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров