Постанова

від 04.02.2020 по справі 420/4276/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4276/19 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шляхтицького О.І.

суддів: Домусчі С.Д. , Семенюка Г.В.

при секретарі - Ханділян Г.В.,

за участю: представника відповідача - Бутрик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ЛІС до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2019 року, товариство з обмеженою відповідальністю УКР ЛІС звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС в Одеській області щодо несвоєчасного виконання вимог пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь позивача пені в розмірі 39420,58 грн., нарахованої на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період з 06 березня 2019 року по 10 липня 2019 року включно.

ТОВ УКР ЛІС було заявлено до відшкодування ПДВ у сумі 533382 грн. на рахунок у банку (декларація за квітень 2017 року). ГУ ДФС в Одеській області здійснено перевірку достовірності заявленої суми до відшкодування, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення №0042261203 від 13.03.2018 року про відмову у відшкодуванні ПДВ.

Податкове повідомлення-рішення №0042261203 від 13.03.2018 в подальшому було скасоване рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 1540/3408/18 від 03 жовтня 2018 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач вважав, що органами ДФС, було грубо порушено його право на вчасне отримання бюджетного відшкодування ПДВ при виконанні ним всіх умов, передбачених чинним законодавством, а саме:

З 06 березня 2019 року не відшкодована у встановлений законом строк на рахунок ТОВ УКР ЛІС у банку сума ПДВ за квітень 2017 року у розмірі 533382 грн. набула статусу заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, що є підставою для нарахування на цю суму пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд, своїм рішенням від 10 жовтня 2019 року визнав протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо несвоєчасного виконання вимог пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.

Стягнув з Державного бюджету України через Головне правління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ЛІС пеню в розмірі 39420,58 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодуванням податку на додану вартість за період з 06.03.2019 по 10.07.2019 включно.

Стягнув з Головного управління ДФС в Одеські області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5 код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ЛІС (вул. Велика Арнаутська, б. 2В, офіс 211, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 39449213) сплачений судовий збір у розмірі 3 842 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв повернення сум бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового Кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

- стягнення з Державного бюджету України суми у розмірі 39420,58 грн. призведе до економічно-необґрунтованих збитків Державного бюджету України та нецільового використання бюджетних коштів.

- способи забезпечення не повинні передбачати карального впливу, а бути спрямовані на створення умов для гарантування погашення бюджетної заборгованості, яка виникла в результаті прострочення. Застосування пені не має означити додаткових втрат, а повинно забезпечувати сплату тих сум, які мали б бути сплачені до прострочення.

Окрім того, Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області теж подало апеляційну скаргу від 11 листопада 2019 року на рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/4276/19 від 10 жовтня 2019 року.

Ухвалою від 18 грудня 2019 року, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року було повернуто скаржнику (а.с. 120).

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ УКР ЛІС з 01.01.2015 року є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

У зв`язку з поданням ТОВ УКР ЛІС заяви про відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2017 року у сумі 533382 грн, ГУ ДФС в Одеській області у період з 08.02.2018 по 15.02.2018 проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за квітень 2017 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.05.2017 №9092055104), за результатами якої складений акт перевірки №2685/15-32-12-03/39449213 від 16.02.2018.

На підставі висновків акту перевірки, 13.03.2018 ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0042261203, яким ТОВ УКР ЛІС відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за квітень 2017 року у сумі 533382 грн.

Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення та оскаржив його до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 03.10.2018 у справі №1540/3408/18, яке постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 залишено без змін, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ЛІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0042261203 від 13.03.2018, зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої ТОВ УКР ЛІС у розмірі 533382 грн у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0042261203 від 13.03.2018.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи те, що сума ПДВ за квітень 2017 року в розмірі 533382 грн не була відшкодована позивачу у встановлений законом строк, отже є підстави для нарахування на його користь пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, розмір якої складає 39420,58 грн.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року № 2755-VI № (далі Податковий кодекс України) бюджетне відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пункту 200.1, підпунктів 200.7.1, 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з положеннями підпункту ґ пункту 200.12, пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Згідно з положеннями підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення рішення вважається відкликаним, якщо воно скасовується рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Згідно з пунктами 3, 4, 7, 8, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 року, формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Казначейство вносить до Реєстру, зокрема, дані про дату та суму повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Отже, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

При цьому, суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача, пославшись на те, що сума бюджетного відшкодування ТОВ УКР ЛІС у розмірі 533382 грн. є узгодженою з дати набрання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року у справі №1540/3408/18 законної сили, тобто, з 26 лютого 2019 року та позивач мав законне право на відшкодування зазначеної суми на рахунок у банку як узгодженої, відповідно до підпункту ґ пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України протягом п`яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування, а саме у термін до 05.03.2019 включно, однак таке відшкодування відбулося тільки 10.07.2019 з підстав несвоєчасного внесення органом ДФС до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

10.07.2019 ТОВ УКР ЛІС отримав бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок у банку, що підтверджується з виписки по рахункам за 10.07.2019 року (а.с. 22).

Відповідач наполягав на тому, що він не може внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, оскільки не є адміністратором Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який формується автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Однак суд першої інстанції правильно відхилив такі доводи , з огляду на таке..

Відповідно до положень пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 року, внесення даних до Реєстру здійснюється контролюючим органом/органом ДФС, норми законодавства не містять положень про те, що тільки центральний орган виконавчої влади - ДФС України вносить будь-які дані до Реєстру.

За твердженнями відповідача він тільки повідомляє ДФС України про обставини, зокрема, узгодження суми бюджетного відшкодування, а ДФС України вносить такі дані, однак, суд звертає увагу, що відповідачем не обґрунтовано алгоритм таких дій нормами законодавства та не надано доказів вчинення будь-яких дій, пов`язаних з внесення до Реєстру даних про узгодження суми бюджетного відшкодування після скасування податкового-повідомлення рішення.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Окрім цього, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatismutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatismutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)). ЄСПЛ у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32).

ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі у розмірі 533382 грн. та пені в розмірі 39420,58 грн., які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Ураховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду по справі №826/7380/15 від 12 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність інспекції щодо неподання до ГУ ДКС України висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 533382 грн. (120 відсотків на суму такої заборгованості), що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ УКР ЛІС .

Доводи апеляційної скарги.

Відхиляючи аргумент апелянта, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв повернення сум бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового Кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, суд зазначає, що у разі невиконання ДФС свого прямого обов`язку, у позивача виникає право на стягнення, що і зазначено у рішенні Великої Палати Верховного Суду по справі №826/7380/15 від 12 лютого 2019 року.

На спростування доводів апелянта, що узгоджена сума бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 533 382 грн. за квітень 2017 року не відшкодована та відповідно не може бути стягнена, оскільки це призведе до економічно-необґрунтованих збитків Державного бюджету України та нецільового використання бюджетних коштів, суд зазначає, що право позивача на відшкодування пені прямо передбачено законом, окрім того апелянтом не наведено будь-яких обґрунтувань щодо твердження економічно-необґрунтованих збитків Державного бюджету України та їх нецільового використання.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ УКР ЛІС є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 420/4276/19- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 06 лютого 2020 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.