Рішення

від 28.01.2020 по справі 739/2062/19

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/2062/19

Номер провадження 2/739/24/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Іващенка А.І.

секретаря - Неживець К.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому в м. Новгород-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області в особі державного нотаріуса Доля Н.М. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новгород-Сіверської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області в особі державного нотаріуса Доля Н.М. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом .

В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ( підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.04.2017 р. серії НОМЕР_1 ). За життя вона набула право власності на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Орлівської сільської ради (підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №627904 від 08.02.2006 р.), що належали її чоловіку ОСОБА_3 . За життя 22.12.2016 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_4 нотаріально оформити спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 та видала йому довіреність, на підставі якої йому 30 травня 2017року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, тобто після смерті ОСОБА_3 . Виправити дану помилку можливо лише за умови судового скасування помилково виданого свідоцтва про право на спадщину за законом.

Вона є спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_2 . Дана обставина унеможливлює оформлення спадщини, тому вона змушена звернутися до суду.

В судове засідання позивач не з`явилася, але надала суду заяву в якій, просить позов задовольнити, справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача Новгород-Сіверської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області в особі державного нотаріуса Доля Н.М. у судове засідання не з`явилася, відзиву на позов не подала, але надала суду заяву в якій просить справу розглянути без участі представника на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Відповідно до ч.1,2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Частиною 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Статтею 1258 зазначеного закону визначена черговість спадкування за законом: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу за законом право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно зі статтею 1296 ЦК України спадкоємці як за законом, так і за заповітом мають право звернутись до нотаріуса за видачею їм свідоцтва про право на спадщину. Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, якою передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Як випливає зі змісту вищенаведених норм права та висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, сформульованого у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказана лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ще за життя 22.12.2016року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_4 нотаріально оформити спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 та видала йому довіреність, на підставі якої йому 30 травня 2017року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, тобто після смерті ОСОБА_2 .

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази надані сторонами по справі, враховуючи положення ч.3 ст. 200, ч.4 ст.206 ЦПК України, ст. 1301ЦК України, та те, що представник відповідача повністю визнав вимоги позивача і не заперечує проти задоволення позову, що не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову і вважає, що є всі законні підстави для задоволення вимог позивача ухваливши рішення у підготовчому судовому засіданні.

Щодо питання судових витрат то відповідно до п.9 ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд повністю покладає судові витрати на позивача, що ним і зазначено при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142 197, 200, 206, 263-265 ЦПК України, ст.1301 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області в особі державного нотаріуса Доля Н.М. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - задовольнити.

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 30.05.2017року видане державним нотаріусом Доля Н.М. Семенівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області на ім`я ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №627905) земельну ділянку за кадастровим номером: - 7423687800:08:000:0147 площею 2,9992 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва визнати не дійсним .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя А.І. Іващенко