Ухвала

від 06.02.2020 по справі 120/2121/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 120/2121/19-а

06 лютого 2020 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Мацький Є.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Катафот" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Водночас, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведені підстави пропуску такого строку, та надано відповідачу строк на усунення виявлених недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних перешкод унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки з доказами на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як свідчать матеріали справи, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року ухвалено за участю представників сторін. Повний текст рішення складено 16.10.2019. Копію оскаржуваного рішення скаржник отримав 18.10.2019, про що свідчить розписка (а.с.198).

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 18.10.2019 з урахуванням ч. 6 ст. 120 КАС України, в той час, як апеляційну скаргу відповідачем подано до суду апеляційної інстанції 28.12.2019, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження.

У обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження при поданні апеляційної скарги скаржник вказує на те, що вперше звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Судом встановлено, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з тим, що заявником не усунуто недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом).

Скаржник вдруге 28.12.2019 подав апеляційну скаргу у даній справі з пропуском, встановленого КАС України строку апеляційного оскарження судових рішень та заявив клопотання про поновлення такого строку.

У поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення доводи податкового органу зводяться до того, що відсутність бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового стало підставою, яка з об`єктивних причин унеможливила проведення своєчасної оплати судових витрат у даній справі та звернення до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені нормами КАС України.

Також зазначає, що на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, усунута причина, яка стала підставою для повернення скаржнику вперше поданої апеляційної скарги, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів вважає, що наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Отже, доводи скаржника щодо неналежного фінансування з боку державного бюджету не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк, визначений законом, скаржник має право звернутися до апеляційного суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду апеляційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року, наведені Головним управлінням ДПС у Вінницькій області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження даного рішення.

2. Відмовити Головному управлінню ДПС у Вінницькій області у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року.

3. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Катафот" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

4. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

5. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

6. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Мацький Є.М.