Рішення

від 05.02.2020 по справі 910/16325/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2020Справа № 910/16325/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (02088, м. Київ, вул.Харченка Євгенія, 42)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВПС-ОІЛ (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41)

про стягнення заборгованості,

Суддя М.В. Данилова

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 листопада 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (позивач) надійшла позовна заява № 25-19 від 13.11.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю ВПС-ОІЛ (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 14 718, 89 грн. за договором поставки № 703-19 від 22.03.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором поставки № 703-19 від 22.03.2019 року, зокрема, відповідач частково не здійснив зобов`язання щодо оплати товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 910/16325/19 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

На адресу суду від Відповідача жодних заяв, клопотань тощо не надходило.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 26.11.2019 року була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю ВПС-ОІЛ , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, оскільки ухвала суду направлялася відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України Суд дійшов висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач у визначений строк відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, що не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВПС-ОІЛ (Відповідач) було укладено договір поставки № 703-19, згідно з яким Позивач зобов`язувався передавати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов`язувався приймати і оплачувати такий товар.

На підставі зазначеного Договору Відповідач отримував від Позивача Товар проте, Відповідач оплатив отриманий товар не в повному обсязі.

Так, Відповідач отримав та станом на 13.11.2019 р. частково не оплатив товар за наступними видатковими накладними:

- № 84223/80067 від 30.05.2019 р. на суму 38 272,98 грн. (на суму 8074,44 грн.);

- № 80688/75846 від 24.05.2019 р. на суму 8 522,40 грн. (на суму 3017,64 грн.);

- № 76276/75456 від 23.05.2019 р. на суму 11 748,42 грн. (на суму 18,12 грн.).

11.06.2019 року згідно Накладної на повернення від покупця № 3458 Відповідач частково повернув товар, поставлений згідно видаткової накладної № 84223/80067 від 30.05.2019 р. на загальну суму 30 198,54 грн.

11.06.2019 року згідно Накладної на повернення від покупця № 3458 Відповідач частково повернув товар, поставлений згідно видаткової накладної № 80688/75846 від 24.05.2019 р. на загальну суму 37,68 грн.

16.07.2019 року згідно Накладної на повернення від покупця № 4188 Відповідач частково повернув товар, поставлений згідно видаткової накладної № 80688/75846 від 24.05.2019 р. на загальну суму 5 467,08 грн.

16.07.2019 року згідно Накладної на повернення від покупця № 4188 Відповідач частково повернув товар, поставлений згідно видаткової накладної № 76276/75456 від 23.05.2019 р. на загальну суму 11 730,30 грн.

Таким чином, борг Відповідача за поставлений товар перед Позивачем складає 11 110,20 грн.

Асортимент, найменування, кількість, ціна товару зазначені та погоджені Позивачем і Відповідачем у видаткових накладних, на підставі яких передавався товар.

Згідно п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6. 1 Договору, Відповідач зобов`язаний був оплатити товар протягом 21 календарного дня з моменту його отримання.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

У відповідності до вимог ст. 692 ЦК України товар прийнятий Відповідачем, що підтверджується підписом та/або відбитком штампу Відповідача на видаткових накладних.

Всупереч ст.ст. 526, 530, 692 Цивільного кодексу України заборгованість за товар, поставлений Позивачем згідно видаткових накладних Відповідачем в повному обсязі не сплачено і сума боріу Відповідача перед Позивачем на день складання позовної заяви становить 11110,20 грн. (одинадцять тисяч сто десять гривень 20 коп.).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором (пункт 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, ст. 216 ГК України, передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 551 ЦК України встановлює, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У частині третій ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 216 ГК України також встановлює, господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин.

Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, відповідно до частини 2 ст. 216 ГК України, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Як встановлено частиною 3 ст. 216 ГК України, господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.)

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.2 Договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника Товару, покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з Відповідача грошових коштів, а саме основний борг - 11 110,20 грн. (одинадцять тисяч сто одинадцять грн. 20 коп.), пеню - 2 056,50 грн. (дві тисячі п`ятдесят шість грн. 50 коп.), штраф - 356,52 грн. (триста п`ятдесят шість грн. 52 коп.), 20% річних 1 195,67 грн. (тисяча сто дев`яносто п`ять грн. 67 коп.), відповідно до самостійно здійсненого розрахунку штрафних санкцій судом.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВПС-ОІЛ (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, код ЄДРПОУ 42329085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (02088, м. Київ, вул.Харченка Євгенія, 42, код ЄДРПОУ 35871504) грошові кошти, а саме основний борг - 11 110,20 грн. (одинадцять тисяч сто одинадцять грн. 20 коп.), пеню - 2 056,50 грн. (дві тисячі п`ятдесят шість грн. 50 коп.), штраф - 356,52 грн. (триста п`ятдесят шість грн. 52 коп.), 20% річних 1 195,67 грн. (тисяча сто дев`яносто п`ять грн. 67 коп.) та судовий збір у розмірі 1 921 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.02.2019р.

Суддя М.В. Данилова