Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/16242/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2020Справа № 910/16242/19 За позовом Приватного підприємства "Колос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Плюс"

про стягнення 4410,58 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Приватне підприємство "Колос" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія Плюс" про стягнення 4410,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №272КВ-135АО від 02.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/16242/19 та призначено до розгляду на 17.01.2020.

13.01.2020 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засіданні 17.01.2020 представники сторін не з?явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 відкладено розгляд справи на 03.02.2020.

В судове засідання 03.02.2020 представники сторін не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні 03.02.2020 судом винесено рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

02.02.2015 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем було укладено Договір поставки м`ясо-ковбасної продукції №272КВ-135АО , відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати м`ясні та ковбасні вироби, надалі Товар , за асортиментом та цінами згідно накладних, які є невід`ємними частинами цього договору, на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, товар постачається за відпускними цінами виробника з урахуванням вартості доставки та ПДВ.

Покупець розраховується за товар, що постачається за даним договором, в безготівковому порядку або іншим чином, що незаборонений законодавством, протягом 10 з моменту отримання товару (п. 2.3 Договору).

Позивач зазначив, що відповідачем отримано товар за видатковими накладними №130 від 29.01.2019 на суму 1560,22 грн. та № 156 від 05.02.2019 на суму 1890,00 грн.

18.04.2019 на адресу відповідача позивачем надіслано лист-вимогу, відповідно до якої просив сплатити заборгованість. Проте відповіді від відповідача на адресу позивача не надходило, грошові кошти не сплачено.

Відповідачем ніяких доказів які б спростовували або підтверджували відсутність заборгованості до суду не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню , враховуючи наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що відповідачем було порушено умови договору поставки, щодо оплати поставленого товару в зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню в розмірі 3450,22 грн..

В зв`язку із порушенням строків оплати товару позивач просить стягнути із відповідача пеню в розмірі 483,69 грн., інфляційні втрати в розмірі 90,48 грн., 3% річних в розмірі 41,17 грн., штраф у розмірі 345,02 грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню, що обчислюється від вартості несвоєчасно оплачених товарів за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

У випадку коли прострочення оплати перевищує 20 календарних днів, покупець додатково до санкцій, передбачених п. 7.1 зобов`язаний сплатити на користь постачальника штрафну неустойку у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 483,69 грн. та штрафу складає 345,02 грн. Розрахунок пені та штрафу відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог пункту 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Суд, враховує наявний розрахунок позивача 3% річних в розмірі 41,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 90,48 грн., а оскілки відповідач не подав свій контррозрахунок у суду відсутні підстави відхиляти вимоги позивача.

Представник позивача просив суд стягнути із відповідача 2500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України .

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення абоіншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення із відповідача 2500 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1921 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 126, 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Академія Плюс (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, буд. 6, офіс 45, кімната 1, ідентифікаційний код 32960491) на користь Приватного підприємства Колос (58002, м. Чернівці, площа Театральна, будинок 6, ідентифікаційний код 14257808) основну заборгованість в розмірі 3450 (три тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 22 коп., 3% річних в розмірі 41 (сорок одна) грн. 17 коп., пеню в розмірі 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 69 коп., штраф в розмірі 345 (триста сорок п`ять) грн. 02 коп., інфляційні втрати в розмірі 90 (дев`яносто) грн. 48 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн., судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.02.2020

Суддя В.І. Мельник