Рішення від 28.01.2020 по справі 910/11878/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2020Справа № 910/11878/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг

до

ОСОБА_1

Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс

про солідарне стягнення 527314,69 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від відповідача 3: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс про солідарне стягнення 527314,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 3 зобов`язань за договором фінансового лізингу №170831-1/ФЛ-Ю-А від 31.08.2017 щодо сплати поточних лізингових платежів, з огляду на що, а також зважаючи на укладення договорів поруки №170901-1/П та №190312-2/П, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів основний борг у розмірі 473541,69 грн., пеню у розмірі 6428,98 грн., штраф у розмірі 39000,00 грн., 45% річних у розмірі 8344,02 грн.

Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 суд ухвалив: звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичних осіб ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016; зобов`язати Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичних осіб ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

23.09.2019 до відділу діловодства суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла відповідь на запит суду, відповідно до якої ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 31.01.2019; ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , знятий з реєстраційного обліку 01.02.2019.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві позивач просив розглядати даний спір у порядку спрощеного позовного провадження.

Однак, зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження, з огляду на що клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 22.10.2019.

У підготовче засідання 22.10.2019 представники сторін не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 03.12.2019.

У підготовче засідання 03.12.2019 прибули представники позивача та відповідача 3, відповідачі 1 та 2 у підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача 3 просив суд оголосити перерву з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Вказане клопотання судом задоволено, з огляду на що у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.12.2019.

20.12.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в порядку п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України через те, що представник позивача не прибув у підготовче засідання 22.10.2019, про причини неявки суд не повідомив.

У підготовче засідання 20.12.2019 прибули представники позивача та відповідача 3, відповідачі 1 та 2 у підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача 3 про залишення позову без розгляду, яке подане 20.12.2019, судом відмовлено в його задоволенні з урахуванням того, що позивач забезпечив явку свого представника у підготовчі засідання 03.12.2019 та 20.12.2019, що відповідно, забезпечило зокрема виконання завдань підготовчого провадження, що визначені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, а отже суд не вбачає підстав для залишення у підготовчому засіданні 20.12.2019 позову без розгляду через неявку позивача у підготовче засідання 22.10.2019.

У підготовчому засіданні 20.12.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2020.

У судове засідання 28.01.2020 представники сторін не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 28.01.2020, за відсутності представників сторін, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У встановлений судом строк відповідачами не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, суд зазначає, що відповідачі 1 та 2 повідомлялись про розгляд справи за адресою, наданою Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області на запити суду від 09.09.2019 (остання відома адреса реєстрації) та додатково повідомлялись шляхом розміщення оголошення про виклики до суду на веб-сайті Судова влада України .

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.01.2020 судом було прийнято, складено та підписано скорочене рішення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг (лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс (лізингоодержувач, відповідач 3) укладено договір фінансового лізингу №170831-1/ФЛ-Ю-А (далі - Договір), відповідно до якого лізингодавець зобов`язався передати лізингоодержувачу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладання Договору наведені в додатку Специфікація , а лізингоодержувач зобов`язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством).

Відповідно до п. 2.1.7.1. Договору числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці, платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Згідно з п. 2.1.8. Договору період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту.

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 45 процентів річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 5.2. Договору лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком "Довідка" до Договору.

Згідно з п. 7.1.1. Договору за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців від дня, коли сплата мала відбутися.

Відповідно до п. 7.1.3. Договору за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) предмета лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом з предметом лізингу, порушення умов пунктів 2.15., 2.16., 4.1.2., 5.2., 10.2. Загальних умов, лізингоодержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності сторін визначається як 1 відсоток від розміру остаточної загальної вартості предмета лізингу.

Дослідивши зміст укладеного Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг , фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Судом встановлено, що 31.08.2017 між сторонами було підписано акт прийому-передачі Предмета лізингу в користування за Договором, відповідно до якого загальна вартість предмету лізингу становить 1300000,00 грн.

Судом встановлено, що 06.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг та Товариством з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої лізингоодержувач визнає, що станом на 06.03.2019 лізингодержувач має перед лізингодавцем прострочену заборгованість за нарахованими та несплаченими лізинговими платежами за договором в розмірі 659476,23 грн, що включає в себе: прострочену заборгованість по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна в розмірі 455863,86 грн; прострочену винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане в лізинг майно в розмірі 203612,37 грн.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди лізингоодержувач визнає свою прострочену заборгованість з нарахованих та несплачених лізингових платежів за договором перед лізингодавцем в розмірі, зазначеному у п. 1 цієї додаткової угоди та зобов`язується сплачувати її відповідно до Графіку сплати лізингових платежів №2 (додаток 1 до цієї додаткової угоди).

Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що сторони домовились, що з 06.09.2019 лізингоодержувач сплачує поточні (непрострочені) лізингові платежі за договором згідно Графіку сплати лізингових платежів № 1 (додаток № 1 до цієї угоди).

Згідно з п. 6 додаткової угоди сторони домовились викласти п. 2.11. загальних умов договору в наступній редакції: "лізингоодержувач здійснює погашення заборгованості перед лізингодавцем у наступному порядку: сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем обов`язків за даним договором; сплата комісії за адміністрування простроченої заборгованості; сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно; сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно; сплата простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору); сплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно Графіку сплати платежів (Додаток № 1 до Договору).

Сторони також погодили, що в разі наявності прострочки по сплаті лізингових платежів згідно Графіку сплати лізингових платежів № 1 (Додаток № 1 до цієї Додаткової угоди) та Графіку сплати лізингових платежів № 2 (Додаток № 1 до цієї Додаткової угоди) одночасно, в першу чергу погашається заборгованість за лізинговими платежами згідно з Графіком сплати лізингових платежів № 2 (Додаток № 1 до цієї Додаткової угоди).

У випадку перерахування лізингоодержувачем платежів за цим Договором (як чергових лізингових платежів, так і простроченої заборгованості) у порушення вищевказаної черговості, лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від лізингоодержувача кошти, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це, підписуючи цей договір.

Пунктом 7 додаткової угоди передбачено, що сторони погодили, що в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого нарахованого та несплаченого лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів № 2 (додаток № 1 до цієї додаткової угоди) за цим договором на строк понад 30 календарних днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати всієї несплаченої загальної суми платежу згідно графіку сплати лізингових платежів № 2 (додаток № 1 до цієї додаткової угоди) на момент направлення відповідної письмової вимоги, а лізингоодержувач зобов`язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 робочих днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної письмової вимоги. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення лізингодавцем вище вказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої лізингоодержувачем загальної суми платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів №2 (додаток № 1 до цієї додаткової угоди) договору вважається таким, що настав.

Додатком № 1 до додаткової угоди погоджено "Графік сплати лізингових платежів №1" та "Графік сплати лізингових платежів № 2".

Судом встановлено, що відповідно до довідки про нарахування та сплату лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №1962 від 29.08.2019, станом на 27.08.2019 відповідач 3 має перед позивачем прострочену заборгованість по сплаті лізингових платежів у розмірі 473541,69 грн. (без врахування штрафних санкцій).

Судом встановлено, що 01.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 1) укладено договір поруки №170901-1/П, відповідно до якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за контрактом (договір фінансового лізингу №170831-1/ФЛ-Ю-А від 31.08.2017) в повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінений (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.

Судом встановлено, що 12.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс (боржник) та ОСОБА_2 (поручитель, відповідач 2) укладено договір поруки №190312-2/П, відповідно до якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за контрактом (зокрема договір фінансового лізингу №170831-1/ФЛ-Ю-А від 31.08.2017) в повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінений (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.

Дослідивши зміст укладених договорів №170901-1/П, №190312-2/П, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поруки.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.

Судом встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем 3 Договору та додаткової угоди до нього, 23.05.2019 позивачем було направлено вимогу за вих. №1202 про сплату лізингових платежів згідно з Графіком сплати лізингових платежів №2. Проте, вказана вимога залишена ТзОВ "Газова компанія "АЛЬЯНС" без відповіді та задоволення.

Отже, на момент звернення позивача до суду з цим позовом у відповідача 3 існує заборгованість за Договором та додатковою угодою до нього, згідно з Графіком сплати лізингових платежів № 1 у розмірі 59253,94 грн, а також згідно Графіку сплати лізингових платежів № 2 в сумі 414287,75 грн.

Крім того, за неналежне виконання зобов`язань за Договором щодо погашення лізингових платежів, позивачем нараховано штрафні санкції, зокрема, пеню в розмірі 6428,98 грн, 45% річних у розмірі 8344,02 грн та штраф за неподання звітності про стан та адресу базування предмета лізингу в розмірі 39000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 3 укладено Договір, а також додаткову угоду до нього, відповідно до якого на підставі акту прийому-передачі позивачем було передано в платне користування, а відповідачем 3 прийнято предмет лізингу.

Так, відповідно до до п. 2 додаткової угоди лізингоодержувач визнає свою прострочену заборгованість з нарахованих та несплачених лізингових платежів за договором перед лізингодавцем в розмірі, зазначеному у п. 1 цієї додаткової угоди та зобов`язується сплачувати її відповідно до Графіку сплати лізингових платежів №2 (додаток 1 до цієї додаткової угоди).

Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що сторони домовились, що з 06.09.2019 лізингоодержувач сплачує поточні (непрострочені) лізингові платежі за договором згідно Графіку сплати лізингових платежів № 1 (додаток № 1 до цієї угоди).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, відповідно до п. 2.1.7.1. Договору числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці, платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Згідно з п. 2.1.8. Договору період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту.

Як встановлено судом, в порушення умов Договору та додаткової угоди до нього, відповідачем 3 було прострочено сплату лізингових платежів згідно з Графіком сплати лізингових платежів № 2, внаслідок чого заборгованість ТОВ "Газова компанія "АЛЬЯНС" склала 414287,75 грн. Судом також встановлено, що відповідачем 3 не сплачено лізингові платежі за Графіком сплати лізингових платежів № 1, у ТОВ "Газова компанія "АЛЬЯНС" виникла заборгованість в сумі 59253,94 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем 3 не надано доказів сплати лізингових платежів за Договором, в тому числі згідно з Графіком сплати лізингових платежів № 2 у розмірі 414287,75 грн. та згідно з Графіком сплати лізингових платежів № 1 у розмірі 59253,94 грн., не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі - 473541,69 грн.

Оскільки відповідачем 3 належним чином не виконувались зобов`язання за Договором щодо погашення лізингових платежів, позивачем було нараховано пеню в розмірі 6428,98 грн, 45% річних у сумі 8344,02 грн та штраф за неподання звітності про стан та адресу базування предмета лізингу в розмірі 39000,00 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців від дня, коли сплата мала відбутися.

Оскільки положення Договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій відповідно здійснюється згідно умов договору.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 45 процентів річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості (п. 2.7. договору фінансового лізингу).

Суд перевірив надані позивачем розрахунки та встановив, що заявлені до стягнення суми пені та 45 % річних у визначені позивачем періоди є арифметично правильними.

Крім того, відповідно до п. 7.1.3. Договору за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) предмета лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом з предметом лізингу, порушення умов пунктів 2.15., 2.16., 4.1.2., 5.2., 10.2. Загальних умов, лізингоодержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмету лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності сторін визначається як 1 відсоток від розміру остаточної загальної вартості предмета лізингу.

Позивачем нараховано штраф у розмірі 1% від остаточної загальної вартості предмету лізингу за кожний період порушення п. 5.2. Договору (3, 4 квартали 2018 року, 1 квартал 2019 року).

Так, позивач зазначає, що в порушення п. 5.2. Договору відповідачем 3 не надавались звіти за три квартали, вказані твердження не спростовані відповідачем 3, у зв`язку з чим розмір штрафу складає 39000,00 грн (1300000 грн (вартість майна) *1%*3).

Як встановлено судом, 01.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 1) укладено договір поруки №170901-1/П, відповідно до якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за контрактом (договір фінансового лізингу №170831-1/ФЛ-Ю-А від 31.08.2017) в повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінений (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.

Як встановлено судом, 12.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс (боржник) та ОСОБА_2 (поручитель, відповідач 2) укладено договір поруки №190312-2/П, відповідно до якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за контрактом (зокрема договір фінансового лізингу №170831-1/ФЛ-Ю-А від 31.08.2017) в повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки. Розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінений (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є поручителями перед Товариством з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг за виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс за Договором, суд дійшов висновку, що відповідачі 1, 2 та 3 солідарно відповідають перед позивачем за неналежне виконання умов Договору, тому позовні вимоги позивача про солідпрне стягнення є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів 1, 2 та 3 порівну, оскільки солідарне стягнення судового збору законом не передбачено.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 10; ідентифікаційний код: 34045531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг (01054, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, /літера Б/; ідентифікаційний код: 33880354) заборгованість у розмірі 473541 (чотириста сімдесят три тисячі п`ятсот сорок одну) грн 69 коп., пеню в розмірі 6428 (шість тисяч чотириста двадцять вісім) грн 98 коп., 45% річних у розмірі 8344 (вісім тисяч триста сорок чотири) грн 02 коп., штраф у розмірі 39000 (тридцять дев`ять тисяч) грн 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг (01054, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, /літера Б/; ідентифікаційний код: 33880354) судовий збір у розмірі 2636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 57 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг (01054, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, /літера Б/; ідентифікаційний код: 33880354) судовий збір у розмірі 2636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 57 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Альянс (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 10; ідентифікаційний код: 34045531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг (01054, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, /літера Б/; ідентифікаційний код: 33880354) судовий збір у розмірі 2636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 57 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.02.2020

Суддя Ю.В. Картавцева