Рішення

від 31.01.2020 по справі 910/14153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2020Справа № 910/14153/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурі Трейд"

про стягнення 307 484,12 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІ ТРЕЙД" про стягнення 307484,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором транспортно-експедиторського обслуговування №GC-8667 від 27.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/14153/19 та призначено до розгляду на 18.11.2019.

15.11.2019 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 18.11.2019 розгляд справи відкладено на 06.12.2019.

05.12.2019 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засіданні 06.12.2019 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення щодо позовної заяви.

В судове засіданні 06.12.2019 представник відповідача не з?явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 відкладено розгляд справи на 31.01.2020.

30.01.2020 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу.

В судове засідання 31.01.2020 представники сторін не з`явилися причини неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні 31.01.2020 винесено рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

27.02.2018 між позивачем, як експедитором та відповідачем, як замовником було укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №GC-8667, відповідно до умов якого, експедитор за оплату та за рахунок замовника надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника і вантажів замовника в 20-, 40- та понад 40-фунтових контейнерних станадартів ISO, в тому числі й збірних вантажів від місця, зазначеного замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту

Відповідно до п. 4.4. Договору фактом підтвердження виконання послуг, їх кількості та вартості є складений Експедитором Акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.5. Договору Замовник підписує Акт прийому-передачі наданих послуг, передає його Експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди Замовника з Актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обгрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення Акту та відсутності обгрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті договору термін, Акт вважається підписаним Замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими Експедитором і прийнятими Замовником.

В матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №1602 від 15.02.2019 року на суму 77 052,82 грн. та №2507 від 06.03.2019 року на суму 181 100,00 грн. підписані, які підписані відповідачем без заперечень.

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата послуг проводиться замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку експедитором (у тому числі, за допомогою електронного зв`язку в порядку, передбаченому цим Договором) на поточний рахунок останнього.

Позивач зазначає, що позовні вимоги виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем, взятих на себе зобов`язань щодо оплати наданих послуг, оскільки рахунок на оплату №UA00013482 від 15.02.2019 на суму 77052,82 грн. був виставлений позивачем 15.02.2019 та мав бути оплачений до 20.02.2019. Відповідачем здійснено часткову оплату на загальну суму 60 052,82 грн., а саме: 02.05.2019 року - 10 052,82 грн., 25.06.2019 року - 50 000,00 грн. Решта суми рахунку у розмірі 17 000,00 грн. відповідачем не оплачена.

Рахунок на оплату № UA ООО 13990 на суму 181 100,00 грн. був виставлений позивачем 06.03.2019 та мав бути оплачений відповідачем до 12.03.2019 року. Рахунок не оплачений відповідачем.

Відповідач не заперечив проти стягнення основної заборгованості , інфляційних втрат, пені та 3% річних. Проте просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд виходить з наступного.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею . 316 ГК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим та арифметично правильним.

З огляду на наведене, матеріалами справи доведено невиконання відповідачем зобов`язання з внесення оплати за надані позивачем по договору у сумі 198100,00 грн., тому позовні вимоги згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України про стягнення 198100,00 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості в зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за договором позивач просить стягнути із відповідача інфляційні втрати в розмірі 3608,81грн., пеню за кожен день прострочення оплати за договором в розмірі 42683 грн., штраф з прострочення оплати платежу в розмірі 59430,00 грн., 3% річних в розмірі 3661,36 грн.

Згідно зі ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 5.22. Договору за несвоєчасну оплату послуг експедитора, замовник сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь період прострочення без обмеження в шість місяців та штраф у розмірі 30% від суми заборгованості за користування цими коштами.

Як вбачається із умов договору сторонами було погоджено та передбачено відповідальність у вигляді пені та штрафу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги в частині стягнення пені за кожен день прострочення оплати за договором в розмірі 42683,95 грн., та штраф в розмірі 59430,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача з простроченої суми інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3608,81 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 3661,36 грн. підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурі Трейд (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 9, ідентифікаційний код 41064432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ ЛОГІСТИКА (03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних , буд.7 літера Д, ідентифікаційний код 38857571) основну заборгованість в розмірі 198 000 (сто дев`яносто вісім тисяч) грн., інфляційні втрати в розмірі 3608 (три тисячі шістсот вісім) грн. 81 коп., пеню в розмірі 42683 (сорок дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 95 коп., 3% річних в розмірі 3661 (три тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 36 коп., 30% штрафу в розмірі 59430 (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять) грн., судовий збір в розмірі 4612 (чотири тисячі шістсот дванадцять) грн. 27 коп.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.02.2020

Суддя В.І. Мельник