Постанова

від 30.01.2020 по справі 725/3610/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року м. Чернівці

Справа № 725/3610/19

Провадження №22-ц/822/58/20

Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Литвинюк І. М.,

суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.

секретар - Собчук І.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 , представник третьої особи - Пустовіт І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Новосельська І.Л., служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення часток у праві спільної сумісної власності на землю та визнання права власності на спадкове майно, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи - служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку та припинення права спільної сумісної власності, головуючий у І-й інстанції - Стоцька Л.А.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до територіальної громади м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Новосельська І.Л., служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визначення часток у праві спільної сумісної власності на землю та визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_8 , після смерті якого відкрилася спадщина на частку у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0706 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер №7310136600:07:001:0107, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності Серії САК №266380 від 24 вересня 2013 року вказана земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності без визначення часток ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

Зазначала, що позивачка ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка і з метою оформлення спадкових прав у визначений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Новосельської І.Л., однак 14 червня 2019 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що частка померлого у праві власності на земельну ділянку не була визначена.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просила визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0706 га, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер №7310136600:07:0010107, наступним чином: визначити, що розмір частки ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку становить по 1/7 ідеальній частці у кожного. Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/7 частку у праві власності на земельну ділянку площею 0,0706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку та припинення права спільної сумісної власності.

Вказувала на те, що є власником квартири АДРЕСА_2 . Зазначений житловий будинок є трьохквартирним, власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 , а власниками квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Зазначала, що співвласники будинку АДРЕСА_1 є співвласниками земельної ділянки площею 0,0706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка належить їм на праві спільної сумісної власності.

Також посилалась на те, що розмір часток квартир у житловому будинку АДРЕСА_5 , становить: квартира № 1 АДРЕСА_6 33/ АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_8 - 34/ АДРЕСА_7 ; квартира АДРЕСА_3 - 33/100 частин.

Вважаючи, що розмір часток у праві спільної власності на земельну ділянку співвласників повинен визначатися у відповідності до розміру їх частки у житловому будинку, просила визначити, що розмір частки ОСОБА_3 , як співвласника складає 34/100 ідеальних частин земельної ділянки площею 0,0706 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, та припинити право спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, позов ОСОБА_3 задоволено.

Визначено, що розмір частки ОСОБА_3 у праві власності на земельну ділянку площею 0,0706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 34/100 часток.

Право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинено.

Визначено, що розмір частки ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві власності на земельну ділянку площею 0,0706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 33/100 часток, що становить по 0,165 часток у кожного.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 0,165 часток у праві власності на земельну ділянку площею 0,0706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначено, що розмір частки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у праві власності на земельну ділянку площею 0,0706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 33/100 часток.

На зазначене рішення представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 задовольнити в межах позовної заяви, а в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права, без дотримання норм процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції проігноровано те, що об`єктами права власності сторін є окремі квартири, а не частини житлового будинку. Даний будинок не перебуває у спільній частковій власності власників квартир, внаслідок чого правовідносини регулюються спеціальними нормами законодавства, що унеможливлює застосування статті 120 ЗК України та істотно порушує права відповідачів. У законі закріплено певні особливості реалізації права власності на квартиру у багатоквартирному будинку, як окремого об`єкта права власності, та права спільної сумісної власності на земельну ділянку співвласниками жилого будинку.

Вважаючи, що ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як співвласнику земельної ділянки належить 1/7 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,0706 га, просила задовольнити її позовні вимоги.

На апеляційну скаргу ОСОБА_3 подала відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 та частково задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що частки співвласників у житловому будинку становлять: квартира АДРЕСА_9 - 33/ АДРЕСА_7 часток, а тому відповідно до цих часток співвласники у вказаних частках мають право на визнання за ними права власності на спірну земельну ділянку.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що будинок АДРЕСА_1 складається з трьох квартир. Власниками квартири АДРЕСА_4 у будинку є ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Власником квартири АДРЕСА_8 є ОСОБА_3 , а власником квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_2 ..

Рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 22 лютого 2011 року № 120/4 вказаний житловий будинок знято з балансу.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24 вересня 2013 року, індексний номер 9848264, земельна ділянка по АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0706 га, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ..

З матеріалів справи видно, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 .. 14 червня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Новосельської І.Л. про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка на 1/7 частку земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, площею 0,0706 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Новосельської І.Л. від 14 червня 2019 року №141/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/7 частку земельної ділянки ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку з тим, що не встановлені частки у спільній сумісній власності, і що вчинення такої нотаріальної дії суперечить законові.

Отже, предметом спору у даній справі є земельна ділянка площею 0,0706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 355 ЦК України майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту статті 357 ЦК України видно, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Частиною першою статті 86 ЗК України визначено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України унормовано, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Довідкою Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації №1795 від 07 серпня 2019 року підтверджується, що розмір часток квартир у будинку АДРЕСА_1 становить: квартира АДРЕСА_4 - АДРЕСА_10 часток АДРЕСА_11 № АДРЕСА_8 - 34/100 АДРЕСА_12 ; квартира № АДРЕСА_3 - 33/100 часток.

Частки співвласників у праві спільної часткової власності на житловий будинок у відповідних розмірах узгоджуються з наявними в матеріалах справи іншими письмовими доказами та не викликають сумніву.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування" у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

В позовній заяві ОСОБА_2 просила визначити частку у праві власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , що необхідно їй для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_8 , та визнати за нею право власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом після його смерті.

ОСОБА_3 в позовній заяві також просила визначити частку у праві власності на зазначену земельну ділянку та припинити право спільної сумісної власності на неї.

Отже, як в позовній заяві ОСОБА_2 , так і в позові ОСОБА_3 , сторони просили визначити частку у праві власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене, характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню до них, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визначення розміру частки у праві спільної власності узгоджуються із частиною другою статті 16 ЦК України , яка передбачає можливість захисту цивільного права або інтересу іншим способом.

Застосовуючи вищезазначені положення законодавства, оскільки частка у земельній ділянці, яка належала померлому ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності, не визначена, а не визначення часток не дає можливості позивачу реалізувати своє право на спадкування, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що право спадкоємця має бути захищено судом у вибраний ним спосіб.

Зі змісту апеляційної скарги видно, що ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та задовольнити її позов, аргументуючи вимоги тим, що суд першої інстанції повинен був визначити, що кожному співвласнику спірної земельної ділянки належить по 1/7 ідеальної частки земельної ділянки площею 0,0706 га, а не виходити з розміру ідеальних часток сторін у спільній власності на будинок.

Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями апелянта, враховуючи те, що спеціальною нормою у сфері регулювання земельних відносин, а саме частиною 4 статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до їх часток у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

З огляду на викладене, визнання за позивачем ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 права власності на 0,165 часток у праві власності на земельну ділянку площею 0,0706 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136600:07:001:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є одним із способів захисту її цивільних прав, за відновленням якого вона звернулася до суду.

Посилання апелянта на застосування до спірних правовідносин Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку є безпідставними та суперечать заявленим апелянтом позовним вимогам. Крім того, вказаний Закон набрав чинності 01 липня 2015 року, тобто після набуття сторонами у власність квартир та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Враховуючи факт визнання сторонами у справі - співвласниками земельної ділянки - позовних вимог в частині визначення частки співвласників, враховуючи цільове призначення земельної ділянки, яка передана саме для обслуговування житлового будинку, наявність визначення розміру часток квартир у будинку АДРЕСА_1 , колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані до спірних правовідносин положення статті 120 ЗК України та визначено частки співвласників у праві власності на земельну ділянку пропорційно їх часткам у праві власності на житловий будинок.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене судове рішення є таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повної постанови 05 лютого 2020 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: Н.К. Височанська

І.Б. Перепелюк