Ухвала від 06.02.2020 по справі 914/9/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.02.2020 Справа № 914/9/20

За позовом: Фізичної особи-підприємця Хрипти Володимира Івановича, с. Верхній Коропець, Закарпатська область;

до відповідача: Фізичної особи-підприємець Ковалик Галини Романівни, м. Львів

про стягнення 25 000,00 грн

Суддя Коссак С.М.

за участю секретаря Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Хрипти Володимира Івановича до Фізичної особи-підприємець Ковалик Галини Романівни про стягнення 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.02.2020, сторонам у справі встановлено строки для подання заяв по суті спору.

23.01.2020 від позивача надійшла заява (вх.№ 3782/20) про закриття провадження в частині основного боргу та стягнення судових витрат. У заяві позивач просить закрити провадження у справі у зв`язку з повним погашенням відповідачем заборгованості в сумі 25 000,00 грн, після відкриття провадження у даній справі, спір в цій частині відсутній, а судові витрати покласти на відповідача.

Також позивач подав клопотання (вх.№ 3783/20) про розгляд справи без участі представника позивач за наявними у справі документами.

Ухвала суду від 08.01.2020 року надіслана відповідача за належною адресою, однак не повернулась до суду. Однак з відстеження поштового відправлення: 7901412960532, вбачається, що 15.01.2020 відправлення не вручене під час доставки: інші причини .

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/).

Відповідно до положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримання копії судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення адресата про день, час та місце судового засідання.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд у Постанові від 16.05.2018р. №910/15442/17.

Отже, відповідач, є таким, що належним чином та вчасно повідомлено про день, час та місце судового засідання, та у судове засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Проте, у зв`язку добровільно сплатою відповідачем суми боргу, суд не вважає неявку представника відповідача такою, що перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.

Обґрунтування та мотиви суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення 25 000,00 грн основного боргу. Підставою позову є порушення умов договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір-заявку на перевезення. На виконання умов вказаного договору-заявки на перевезення, позивач надав відповідачу відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг повністю не виконав, станом на дату подання позову заборгованість становить 25 000,00 грн. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 25 000,00 грн боргу та 1 921,00 грн судового збору і 3 500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу. Згідно поданої позивачем 23.01.2020 заявою заборгованість добровільно сплачена відповідачем, після відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 616 від 15.01.2020.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із заявою про закриття провадження в частині основного боргу у сумі 25 000,00 грн.

Отже, після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив позивачеві основну заборгованість за договором. Таким чином, предмет спору відсутній.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, оскільки, існування предмета спору припинилось після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, суд дійшов до висновку, що про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд враховує клопотання позивача, заявлене у заяві про закриття провадження в частині основного боргу та стягнення судових витрат, щодо стягнення з відповідача судового збору та витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Так, згідно з ч.3 ст.130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 500,00 грн надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №507, виданого 16.05.2008, договору про правову допомогу від 16.12.2019, акту приймання-передачі наданих послуг від 23.12.2019 на суму 3 500,00 грн, квитанції до прибуткового касового ордеру №04-12 від 23.12.2019 на суму 3 500,00 грн, ордеру серії ТР №058700 від 23.12.2019.

Враховуючи вищенаведена та прохання позивача про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат, оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись 123, 129, 130, 169, 231, 233, 234, 235 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження у справі № 914/9/20.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Хрипти Володимира Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 1 921,00 грн судового збору та 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до розділу 4 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.