Рішення

від 28.01.2020 по справі 920/969/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.2020 Справа № 920/969/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Молодецькій В.О., розглянувши матеріали справи №920/969/19,

за позовом: Фізичної особи-підприємця Шинкарьової Ірини Павлівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ),

до відповідача: Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код 23823253),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю РЕНТОС (вул. Єнакіївська, 19, м. Харків, 61046, код 37765637)

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

Від позивача: Олійник І.О., адвокат, ордер серії ПТ №171881 від 11.10.2019 (в режимі відеоконференції);

Від відповідача: Ромась І.М., довіреність №2478/03.02.02-08 від 28.12.2019;

Від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 23.09.2019 провадження у справі №920/969/19 було відкрите за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 15.10.2019.

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 15.10.2019 у справі №920/969/19 до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено ТОВ РЕНТОС , підготовче засідання було відкладене на 05.11.2019.

В судовому засіданні 05.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання у справі №920/969/19 відкладене на 27.11.2019.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 27.11.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.12.2019) у справі №920/969/19 підготовче засідання було відкладене на 16.12.2019

Згідно з ухвалою господарського суду Сумської області від 16.12.2019 у справі №920/969/19 підготовче засідання було відкладене на 08.01.2020.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 08.01.2020 підготовче провадження у справі №920/969/19 закрите, розгляд справи по суті призначено на 28.01.2020.

Суть спору: позивач просить суд розірвати з 12 березня 2019 договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, 19, загальною площею 1,4040 га (кадастровий номер 5910136300:12:006:0016), укладений 08 червня 2016 року між Сумською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Шинкарьовою Іриною Павлівною, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 14.07.2016 за номером запису про інше речове право 15394574, а також зобов`язати Сумську міську раду прийняти земельну ділянку за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, 19, загальною площею 1,4040 га (кадастровий номер 5910136300:12:006:0016) шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в письмовому відзиві №435/19юр від 10.10.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач в порушення 10-денного строку, визначеного Договором, повідомив відповідача про відчуження об`єктів нерухомості тільки 19.04.2019, а третя особа як новий власник нерухомого майна на даний час за оформленням права на земельну ділянку не звертається і фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В письмових поясненнях від 04.11.2019 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

25.11.2019 позивачем подано відповідь на відзив від 21.11.2019 (вх. №9657), в якій позивач зазначає, що ані Договором, ані діючим законодавством не передбачено відповідальності орендаря у вигляді відмови у припиненні договору оренди у випадку невчасного повідомлення орендарем орендодавця про відчуження нежитлових будівель.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши та дослідивши докази у справі, суд встановив:

Відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 15.11.2007 у справі №17/567-07 за позовом: Фізичної особи - підприємця Шинкарьової Ірини Павлівни, до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ігнатенка Сергія Олеговича про розірвання договору та визнання права власності позов задоволено: розірвано договір про фінансування ремонтних робіт від 26.06.2007 року, укладений між Фізичною особою - підприємцем Шинкарьовою Іриною Павлівною та Фізичною особою-підприємцем Ігнатенко Сергієм Олеговичем, а також визнати за Фізичною особою - підприємцем Шинкарьовою Іриною Павлівною право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , і складаються з адмінбудівлі літ.А-ІІ, площею 998,7 кв.м.; виробничого корпусу літ.Б-1, площею 371 кв.м.; виробничого корпусу літ.В-1, площею 532,1 кв.м.; виробничого корпусу літ. Г-1, площею 480,8 кв.м.; виробничого корпусу літ. Д-1, площею 996,5 кв.м.; нежитлового приміщення літ. И-11, площею 55,0 кв.м.; гаражу з мансардою літ. Ж, площею 76,9 кв.м.; насосної літ. Е; вбиральні літ. З; трансформаторної літ. К; навісу літ. Л; замощення літ. І: огорожі №1-5.

Право власності позивача на вказані приміщення зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.11.2007, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16806441 від 27.11.2007, копія якого міститься в матеріалах справи.

08 червня 2016 року між Сумською міською радою та фізичною особою-підприємцем Шинкарьовою Іриною Павлівною було укладено договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого відповідач на підставі рішення Сумської міської ради від 27.04.2016 №707-МР м. Суми Про надання в оренду земельних ділянок надає, а позивач приймає в оренду земельну ділянку (об`єкт оренди), яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, 19, загальною площею 1,4040га (кадастровий номер 5910136300:12:006:0016) строком до 27.04.2021 року для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (надалі - договір оренди).

Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 14.07.2016 за номером запису про інше речове право 15394574.

На вказаній земельній ділянці розміщено нежитлові будівлі літ. А-ІІ. літ. Б-І, літ. В-І, літ. Г-І, літ. Д-І, літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. К, літ. И-ІІ, навіс Л, замощення І, огорожа №1-5, які належали Шинкарьовій І.П. на праві власності на підставі рішення господарського суду Сумської області від 15.11.2007р. у справі № 17/567-07.

На початку 2019 року позивачем було відчужено зазначене нерухоме майно товариству з обмеженою відповідальністю РЕНТОС на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТОС №2/02-2019 від 26.02.2019.

Право власності ТОВ РЕНТОС на нерухоме майно по вул. Лебединській, 19 у м. Суми було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 12.03.2019, номер запису про право власності 31012353.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що ФОП Шинкарьова І.П. на даний час не є власником нежитлових будівель, для обслуговування яких їй було надано в оренду земельну ділянку за адресою: м.Суми, вул.Лебединська, 19, загальною площею 1,4040га (кадастровий номер 5910136300:12:006:0016), у зв`язку з чим позивач звернулась до відповідача із листом від 19.04.2019, у якому повідомила про те, що право власності на нежитлові будівлі, розташовані на орендованій нею земельній ділянці, перейшло до іншої особи та про те, що вона повертає земельну ділянку і просить її прийняти до складу земель міста.

У листі-відповіді №06.01-18/3346 від 15.05.2019 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив позивача про те, що лише після звернення нового власника нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, Сумська міська рада прийме рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки з позивачем (з послідуючим підписанням акту прийому-передачі про повернення земельної ділянки) та надання земельної ділянки в оренду новому власнику нерухомого майна.

Таким чином, позивач наголошує на тому, що відповідач не визнає факту припинення договору оренди та відмовляється приймати земельну ділянку, чим порушує права позивача, а отже позивач змушений звернутись до господарського суду за захистом порушеного права.

Відповідач, в свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що позивач в порушення 10-денного строку, визначеного п.4.2. Договору, повідомив відповідача про відчуження об`єктів нерухомості та намір повернення земельної ділянки тільки 19.04.2019, а третя особа як новий власник нерухомого майна на даний час за оформленням права на земельну ділянку не звертається і фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Згідно з вимогами статті 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 3 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України ) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розташоване у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України . Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже Договір не підлягає розірванню (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 № 915/672/17).

Наведене також узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 08.06.2013 у справі № 21-804а16, згідно з якою у частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" . Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України . За частиною третьою статті 7 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані. Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У розумінні положень підпунктів 14.1.72 , 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 , підпунктів 269.1.1 , 269.1.2 пункту 269.1 , пункту 269.2 статті 269 , підпунктів 270.1.1 , 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 , пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2017 № 2а-10596/12/2670.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" визначені випадки припинення договору оренди землі, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частина 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає припинення договору оренди землі шляхом розірвання у наступних випадках: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору; у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України . Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому Договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже Договір не підлягає розірванню. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що перехід права власності від позивача до третьої особи на нерухоме майно, яке розташоване на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди землі з позивачем за рішенням суду, а є підставою для припинення в силу закону договору оренди землі в частині визначення орендаря, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати в розмірі 1921 грн. 00 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Шинкарьової Ірини Павлівни, до відповідача: Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю РЕНТОС , про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 06.02.2020 .

Суддя О.Ю. Соп`яненко