Ухвала

від 06.02.2020 по справі 914/2330/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.02.2020 Справа № 914/2330/19

За позовом: Приватного підприємства Сяйво-Прикарпаття , смт. Журавно Жидачівського району Львівської області

до відповідача: Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області, смт. Журавно Жидачівського району Львівської області

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 07.08.2014 р. ,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники сторін:

від позивача: Каминська Л.Р.,

від відповідача: Коцовський В.С.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Сяйво-Прикарпаття до Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 07.08.2014 р. У позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.11.2019 р. справу № 914/2330/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.12.2019 року, надано відповідачу строк на подання відзиву-протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, явку сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 12.12.2019 р. підготовче засіданні відкладено на 16.01.2020 р.

15.01.2020 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву з обгрунтуванням своєї правової позиції, у якому зазначив, що селищна рада не заперечує щодо поновлення спірного договору на той самий строк, однак не погоджується щодо його поновлення на тих самих умовах, оскільки станом на 2019 рік змінилася нормативна грошова оцінка земельної ділянки, про що позивачу було відомо, а відтак підлягає зміні і розмір орендної плати. Заперечення у поновленні спірного договору оренди відповідачем не направлялось, оскільки позивачу був надісланий проект додаткової угоди про поновлення терміну спірного договору із внесенням змін до п.5 (нормативна грошова оцінка) та п.9 (розмір орендної плати) договору, який позивач повинен був зареєструвати до 22.10.2019 р.; відмову від підписання додаткової угоди позивач на адресу селищної ради не надіслав. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачем 16.01.2020 р. скеровано до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх.№2221/20), у якій просить викласти п.2 прохальної частини позовної заяви у наступній редакції: Визнати поновленим на той самий строк і на тих же умовах договір оренди земельної ділянки від 07 серпня 2014 року укладений між Журавнівською селищною радою Жидачівського району ( Орендодавець ) та ПП Сяйво-Прикарпаття ( Орендар ) шляхом визнання укладеною додаткової угоди наступного змісту:

Сторони дійшли згоди поновити та продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки, площею 1,2716 га, кадастровий номер 4621555600:05:020:0014, за адресою: смт. Журавно, вул. Мазепи, 12, строком на 5 (п`ять) років.

Всі інші умови договору оренди земельної ділянки залишити без змін.

Ця додаткова угода є невідємною частиною договору оренди земельної ділянки.

Додаткова угода набуває чинності з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно . Решта позовних вимог просить залишити без змін.

Ухвалою від 16.01.2020р. Господарський суд Львівської області за клопотанням сторін продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 06.02.2020 р.

У судове засідання 06.02.2020 р. представник позивача з`явився, вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та заяві про уточнення позовних вимог, надав усні пояснення з приводу позовних вимог, щодо зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №378/596/16-ц не заперечував. Просив розглянути заяву про уточнення після поновлення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання 06.02.2020 р. з`явився, позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Щодо зупинення провадження у справі не заперечував.

Суд встановив, що ухвалою від 07.10.2019р. Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №378/596/16-ц (провадження №14-545цс19). Підставою передачі Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду справи на розгляд Великої Палати слугувало те, що предметом вирішення спору у цій справі є дослідження належного способу захисту прав, визначених ст. 33 Закону України Про оренду землі , та наявність відмінних один від одного висновків судів різних юрисдикцій щодо належного способу захисту прав. Великою Палатою Верховного Суду встановлено, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2019р. у справі № 908/2484/17 щодо визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, Верховним Судом викладено правовий висновок про те, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов правового висновку, згідно якого позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є неналежним способом захисту порушеного права. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 р. у справі №920/739/17 та від 15.01.2019р. у справі № 922/1464/18. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в процесі розгляду справи №378/596/16-ц (провадження №14-545цс19) вважає за необхідне відійти від зазначеного правового висновку, оскільки вважає, що вимога про визнання договорів оренди поновленими є належним способом захисту порушеного права орендаря. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту його прав та інтересів.

З урахуванням наявності відмінних один від одного висновків судів різних юрисдикцій щодо належного способу захисту прав, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість підстав передачі цієї справи на її розгляд відповідно до ч.3 ст. 403 ЦПК України та прийняла справу №378/596/16-ц (провадження №14-545цс19) до розгляду.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Підставою позовних вимог є порушення відповідачем переважного права підприємства на укладення договору оренди землі, визначеного ст.33 Закону України Про оренду землі , в якості захисту порушеного права позивачем у позовній заяві обрано спосіб у вигляді вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 07.08.2014р., а у заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд визнати поновленим на той самий строк і на тих же умовах договір оренди земельної ділянки від 07.08.2014 р. шляхом визнання укладеною додаткової угоди.

Враховуючи, що правовідносини у справі №378/596/16-ц (провадження №14-545цс19) є подібними із даною справою, оскільки предметом дослідження є питання належного способу захисту прав, визначених ст. 33 Закону України Про оренду землі , суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №914/2330/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №378/596/16-ц (провадження №14-545цс19). З огляду на викладене, розгляд заяви позивача про уточнення позовних вимог необхідно відкласти до наступного судового засідання у справі.

Керуючись ст.ст. 46, 228, 229, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 914/2330/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 378/596/16-ц (провадження №14-545цс19).

2. Сторонам: повідомити суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 378/596/16-ц (провадження №14-545цс19).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 234 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 06.02.2020р.

Суддя Яворський Б.І.