Рішення

від 03.02.2020 по справі 914/2451/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2020 справа № 914/2451/19

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Хороз І. Б., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: акціонерного товариства Українська залізниця м. Київ, в особі регіональної філії Львівська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця , м. Львів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю Біпал , с. Руда Кам`янка-Бузький район Львівської області, про: стягнення 93'600,00 грн штрафу. За участю представників сторін:

позивача:Ориник Андрій Романович - предстаник, відповідача:не з`явився.

1. Судові процедури

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця до товариства з обмеженою відповідальністю Біпал про стягнення 93'600,00 грн штрафу.

1.2. Ухвалою суду від 02.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.12.2019. Відповідну ухвалу суду позивач отримав 05.12.2019 та 09.12.2019, від відповідача поштовий конверт, яким надсилалась копія ухвали про відкриття провадження до суду не повернулась, однак з сайту Укрпошти встановлено, що поштове відправлення (7901412878780) вручено 10.01.2020, повідомлення про вручення до суду не повернулось.

1.3. В судовому засіданні 16.12.2019 розгляд справи ухвалою суду було відкладено 23.01.2020. Вказану ухвалу про виклик у судове засідання відповідач не отримав, із зазначенням причин неотримання інші причини , що вказано у довідці ф.20 поштового відділення, яка повернулась на адресу суду із поштовим конвертом, яким надсилалась ухвала суду. Проте, відповідну копію ухвали про виклик у судове засідання 21.12.2019 отримав засновник відповідача ОСОБА_1 , який також є керівником відповідача згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

1.4. У судовому засіданні 23.01.2020 судом ухвалено відкласти розгляд справи на 03.02.2020 та скерувати запит на Укрпошту про причини невручення ухвал суду про відкриття провадження та ухвали про виклик у судове засідання на 23.01.2020. Копію ухвали про виклик у судове засідання на 03.02.2020 відповідач отримав 27.12.2019, що вбачається із сайту Укрпошти за допомогою відстеження поштового відправлення (7901412918846).

1.5. Ухвалою суду від 29.01.2020 витребувано у Львівської дирекції АТ Укрпошта інформацію про вжиті заходи та причини невручення ухвал суду від 02.12.2019 (ідентифікатор поштового відправлення 7901412878780) та від 16.12.2019 (ідентифікатор поштового відправлення 7901412918846).

1.6. Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відтак, враховуючи те, що строк для подання відзиву сплив, відповідач повторно не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини такої неявки, враховуючи закінчення процесуального строку для розгляду справи за правилами спрощеного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

1.7. Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

1.8. Отже, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд вважає за необхідне вирішити спір по суті у даному судовому засіданні. У судовому засіданні 03.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. Аргументи сторін

2.1. У позовній заяві позивач вказує про неналежне виконання ТзОВ Біпал (Відповідач у справі) своїх договірних зобов`язань щодо поставки товару (пиловник хвойних порід) у загальній кількості 193 куб.м. (з урахуванням додатку № 1 та № 2 до договору) на загальну суму 468'000,00 грн. Так, заявник відповідно до п. 7.2. Договору просить стягнути з відповідача 20 відсотків штрафу від вартості непоставленого товару, що дорівнює 93'600,00 грн.

2.2. Відповідач - ТзОВ Біпал відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, інших доказів, що мають значення для правильного вирішення справи до суду не надав.

3. Обставини справи

3.1. 20 червня 2018 року між акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Біпал (Постачальник) укладено Договір №Л/НХ-18624/НЮ (надалі Договір). За умовами цього Договору, Постачальник зобов`язується у 2018 році поставити Покупцеві товар, зазначений в Специфікації № 1 (Додаток № 1 до даного договору), а Покупець - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 1.2. Договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару: (пиловник хвойних порід) КОД ДК 021:2015-03410000-7 (Деревина).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна товару визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації № 1 (Додаток № 1). Ціна за одиницю товару визначається у Специфікації № 1 (Додаток № 1).

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP за правилами ІНКОТЕРМС-2010 , за реквізитами, зазначеними в заявці Покупця (реквізити виробничий підрозділ Головний матеріально-технічний склад регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця ) (п. 5.1. Договору). Поставка товару проводиться протягом не більше 15 днів після письмової заявки Покупцем (Структурний підрозділ Служба матеріально-технічного забезпечення регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Укрзалізниця , електронна адреса Покупця (nh-mtz@railway.lviv.ua) на електронну адресу Постачальника ( bipal@ukr.net ). Термін поставки товару до 31.12.2018 (п. 5.2. Договору). Місце поставки товару: 79025, вул. Широка, 2, м. Львів, (НХГ) ВП Головний матеріально-технічний склад регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця (п. 5.3. Договору). Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару (п. 5.4. Договору).

Відповідно до пункту 5.5. Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.65 О порядке приемки продукции производственно-технического назначеним и товаров народного потребления по количеству та Інструкції № П-7 від 25.04.66 О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству , затверджених Держарбітражем, з наступними змінами та доповненнями при наявності товаросупроводжувальних документів:

- видаткової накладної (з зазначенням покупця, вантажоодержувача та платника);

- рахунку-фактури постачальника;

- товаро-транспортної накладної;

- документів, що підтверджують якість товару.

Згідно з пунктом 6.3.1. Договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 7.2. Договору, за прострочення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

3.2. 29 грудня 2018 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № Л/НХ-18624/НЮ від 20.06.2018, відповідно до умов якої, Покупець і Постачальник дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.03.2019, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, та доповнити договір поставки Специфікацією № 2 (Додаток № 2 до Договору) на суму: 468'000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 78'000,00 грн та викладено пункти 1.1., 1.3., 2.4., 3.1., 3.2., 10.1., 13.1. та розділ 14 договору в новій редакції (п. 1. Додаткової угоди № 1).

Специфікаєю № 2 передбачено Товар (пиловник хвойних порід, І клас) у загальній кількості 195 м.куб. на загальну суму 468'000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1, Постачальник зобов`язується у 2018 - 2019 роках поставити Покупцеві товар, зазначений у Специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору) та Специфікації № 2 (Додаток № 2 до Договору), що є невід`ємними його частинами, а Покупець прийняти і оплатити такий товар.

3.3. На виконання умов договору, Позивач надіслав на електронну адресу Відповідача заявку від 14.02.2019 № НХЛьв-1/971, на поставку товару у кількості: 52 м.куб. на суму 124'800,00 грн та заявку від 26.03.2019 № НХЛьв-1/1750, на поставку товару у кількості: 143 м.куб. на суму 343'200,00 грн.

Згідно з п. 5.2. Договору, зазначені вище заявки було надіслано з електронної адреси Покупця (nh-mtz@railway.lviv.ua) на електронну адресу Постачальника ( bipal@ukr.net ).

Відповідач передбаченої поставки Товару у визначений договором строк не виконав, доказів протилежного до матеріалів справи не долучено. Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав

У зв`язку з не поставкою Товару, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 93'600,00 грн штрафу на підставі пункту 7.2. Договору (20% від вартості непоставленого товару).

4. Позиція суду

4.1. Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

4.2. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у п. 3.1. даного рішення, між Позивачем як Покупцем та Відповідачем як Постачальником укладено договір №Л/НХ-18624/НЮ та Додаткову угоду № 1 від 29.12.2018, відповідно до умов якого, керуючись ч. 5 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , покупець і постачальник дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.03.2019, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, та доповнити договір специфікацією № 2 (додаток № 2 до договору) на суму: 468'000,00 грн та викласти пункти 1.1., 1.3., 2.4., 3.1., 3.2., 10.1., 13.1. та розділ 14 договору в новій редакції.

4.3. Факт надсилання Відповідачу заявок на поставку товару на загальну суму 468'000,00 грн, підтверджується матеріалами справи. Зокрема як вбачається із скріншотів електронної пошти, відповідно до умов договору, заявку від 14.02.2019 № НХЛьв-1/971, на поставку товару у кількості: 52 м.куб. на суму 124'800,00 грн та заявку від 26.03.2019 № НХЛьв-1/1750, на поставку товару у кількості: 143 м.куб. на суму 343'200,00 грн було надіслано 14.02.2019 та 02.04.2019 відповідно, з електронної адреси покупця (nh-mtz@railway.lviv.ua) на електронну адресу постачальника (bipal@ukr.net).

Відповідно до частини першої статті 96 Господарського процесуального кодексу України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Частиною третьою статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.5 ст.96 ГПК України).

Суд надав оцінку електронному доказу (паперовій копії) скріншотів електронної пошти, поданих Позивачем у підтвердження надіслання заявки від 14.02.2019 № НХЛьв-1/971 та заявки від 26.03.2019 № НХЛьв-1/1750 та дійшов висновку, що такий доказ не викликає сумнівів і є більш вірогідним, адже Відповдачем не надано жодних доказів на спростування вказаних обставин.

Відтак, згідно з умовами Договору, товар за заявкою від 14.02.2019 повинен був бути поставленим до 01.03.2019, а за заявкою від 26.03.2019 - до 10.04.2019. Відповідач у зазначені строки відповідної поставки Товару не здійснив, доказів протилежного у матеріалах справи не має, інших письмових пояснень що мали б істотне значення для справи до справи не долучено.

4.4. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 7.2. Договору, за прострочення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого товару.

Таким чином, здійснивши перерахунок розміру штрафу, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума у загальному розмірі 93'600,00 грн штрафу є обґрунтованою, а тому вимоги позивача підлягають до повного задоволення.

4.5. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5. Судові витрати

5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 1'921,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 180, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Біпал ( 80422, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, село Руда, вулиця Колгоспна, будинок 28; ідентифікаційний код 35602992) на користь акціонерного товариства Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Львівська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (79007, Україна, місто Львів, вулиця Гоголя, будинок 1; ідентифікаційний код 40081195) 93'600,00 грн штрафу та 1'921,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.02.2020.

Суддя Трускавецький В.П.