Постанова

від 06.02.2020 по справі 540/2219/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

м. Київ

справа №540/2219/18

адміністративне провадження №К/9901/23676/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 (суддя - Кисильова О.Й.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 (головуючий суддя - Градовський Ю.М., Крусян А.В., Яковлєв О.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Тетрокомерц'' до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення від 01.08.2018 №UA508120/2018/00003/2,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетрокомерц" (далі -ТОВ "Тетрокомерц", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - Митниця, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 01.08.2018 №UA508120/2018/00003/2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на те, що Митниця неправомірно застосувала другорядний метод - за ціною договору щодо ідентичних товарів при визначенні митної вартості імпортованого Товариством товару (білий портланд цемент) та заявленого до митного оформлення у митній декларації №UA 508120/2018/002652, так само, як і безпідставно прийняла рішення про коригування митної вартості товару. Зазначило, що Товариство до митної декларації надало всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), необхідні для митного оформлення товару та для підтвердження митної вартості, визначеної за першим методом (за ціною контракту) на рівні 235' 419,92 доларів США, а на запит Митниці - відповідні пояснення та документи, які підтверджували ціну товару.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 17.01.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення від 01.08.2018 №UA508120/2018/00003/2.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що Товариство в цілях митного оформлення подало всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом, а також виконало вимоги контролюючого органу щодо надання додаткових документів, тому у Митниці не було підстав для проведення коригування митної вартості товару.

Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а в задоволенні позову відмовити.

Доводи відповідача в касаційній скарзі обґрунтовані посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не надали належної оцінки тим обставинам, що стосовно документів, доданих до митної декларації, спрацювала система управління ризиками, якою виявлено "наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару " (код митної формальності 105-2). Додані декларантом до митної декларації документи містили розбіжності, зокрема в рахунку-фактурі від 16.07.2018 №IHR2018000000005 підпис представника експортера-нерезидента відмінний від підписів у зовнішньоекономічному контракті від 05.07.2018 №1 та в доповненні до нього від 16.07.2018 №1; адреса імпортера, зазначена у графі 2 митної декларації від 31.07.2018 №А508120/2018/002639 та у доповнені до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 №1, відрізняється від адреси, зазначеної в копії експортної декларації країни-відправлення від 17.07.2018 №18310100ЕХ024593; під час митного оформлення товару позивач не надав усіх необхідних документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару за ціною договору.

Позивач не реалізував право надати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (покупець) та нерезидентом компанією ''AKGUN INS. ТААН. TIC. VE. SAN. LTD STI. TURKEY'' (продавець) був укладений контракт від 05.07.2018 №1 та додаткова угода до нього від 16.07.2018 №1 на постачання товару. Умовами договору передбачено, що: покупець купує товар (білий портланд цемент EN - 197 CEM I 52.5 R) в асортименті, кількості, якості та за ціною, вказаних в інвойсах; поставка товару здійснюється на умовах CIF Херсон, Україна відповідно до Правил ''Інкотермс'' в редакції 2000 року.

Для митного оформлення товару (білий портланд цемент згідно з ДСТУ Б.В.2.7-46-2010, (п.5.6.2, 5.6.4, 5.6.5., 6.1): 1) 1250/1 EN 197-1 СЕМ І 52,5 R - 2375000 кг, упакований у 1900 біг-бегів; 2) 1000/1 EN 197-1 СЕМ І 52,5 R - 100000 кг, упакований в 100 біг-бегів. На упаковці маркування: ''АС ADANA CIMENT О, Yapilarin Yuz Aki, SUPER BEYAZ, Beyaz Portland Cimento''. Країна виробництва: TR. Фірма виробник: ''Adana Cimento Sanay'' ), ввезеного на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом від 05.07.2018 №1, представник позивача, брокер Колпак Д.А., 31.07.2018 подав митну декларацію №UA 508120/2018/002639, в якій задекларував митну вартість товару на рівні 235' 419,90 доларів США, визначивши її за основним методом (за ціною договору).

На підтвердження задекларованої митної вартості товару декларант надав: сертифікат відповідності від 25.06.2018 UA1.190.0804-18, пакувальний лист від 16.07.2018 б/н, інвойс (рахунок-фактура) від 16.07.2018 №IHR2018000000005, коносамент від 23.07.2018 №1, вантажну відомість від 23.07.2018 б/н, сертифікат про походження товару від 25.07.2018 №0974900, розрахунок ціни (калькуляцію) від 10.07.2018 б/н, розрахунок ціни (калькуляцію) від 16.07.2018 б/н, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104) від 05.07.2018 №1, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.07.2018 №1, договір про надання послуг митного брокера від 25.06.2018 №25/06-1, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами від 31.07.2018 №2917549, паспорт якості від 24.07.2018 б/н, копію митної декларації країни відправлення від 17.07.2018 №18310100ЕХ024593.

За наслідками спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Митниця здійснила перевірку відомостей, що містяться в документах, наданих декларантом, і витребувала додаткові документи.

На пропозицію митного органу позивач надав пояснення щодо питань, які виникли у контролюючого органу щодо задекларованої митної вартості товару, та документи, за якими можна встановити ціну товару.

За результатами митного контролю Митниця прийняла рішення від 01.08.2018 №UA508120/2018/00003/2 про коригування митної вартості товару, з приводу правомірності якого виник спір, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Як зазначено в рішенні від 01.08.2018 №UA508120/2018/00003/2, підставою для коригування митної вартості товару слугувало те, що: у поданих декларантом документах, а саме інвойсі (рахунку - фактурі) від 16.07.2018 №IHR2018000000005, зовнішньоекономічному контракті від 05.07.2018 №1 і доповненні до нього від 16.07.2018 №1 підписи іноземного контрагента різняться між собою. Крім того, адреса імпортера, зазначена у графі 2 митної декларації від 31.07.2018 №А508120/2018/002639 та у доповнені до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 №1, відрізняється від адреси, яка вказана в копії експортної декларації країни відправлення від 17.07.2018 №18310100ЕХ024593.

У зв`язку з цим коригування митної вартості товару проведено за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме: митної вартості товару на рівні 336' 699,00 доларів США за митною декларацією від 12.05.2018 №UА508120/2018/001847, рахунку-фактури від 02.05.2018 №ІНR2018000000004, які ТОВ ''Терленді'' подало для митного оформлення товару ''білий портланд цемент згідно з ДСТУ Б.В.2.7-46-96 ( п.3.2.3 - 3.2.5, 3.2.7, 3.2.8 , 3.5) фірма-виробник: ''АС Adana Ciment'' ) в загальній кількості 2' 787' 750 кг. Виходячи з даних зазначеної вище митної декларації, Митниця скоригувала митну вартість товару до рівня 263' 587,50 доларів США (без вартості страхування 254,50 доларів США та витрат на транспортування 24' 790,42 доларів США) (а.с. 43-44).

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності підстав для обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Разом з тим, повноваження митниці витребувати додаткові документи обмежене документами, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми для підтвердження всіх складових задекларованої митної вартості та/або суперечливими чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої заявником інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).

Частиною другою статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як встановили суди попередніх інстанцій, ТОВ "Тетрокомерц" надало Митниці документи відповідно до частини другої статті 53 МК, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товару, не мали розбіжностей та/або явних ознак підробки.

Товариство виконало також вимоги контролюючого органу щодо надання пояснень та додаткових документів з приводу питань, які виникли при митному оформленні товару.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували норму частини третьої статті 53 МК, зробивши висновок, що розбіжності в документах, наданих декларантом, які дають контролюючому органу підстави для витребування додаткових документів, повинні стосуватися саме митної вартості товару та/або її складових.

Посилання Митниці на розбіжності в наданих декларантом документах відомостей щодо адреси імпортера та підпису представника нерезидента суди обґрунтовано визнали безпідставними, вказавши, що ТОВ "Тетрокомерц" не є відповідальним за оформлення експортної митної декларації, оскільки постачання товару здійснювалось на умовах CIF-Херсон, а підписання зовнішньоекономічного контракту та оформлення рахунку-фактури можуть належати різним уповноваженим особам. Суди правильно вказали, що значені вище відмінності не впливають на числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо його ціни.

Також суди правильно визнали безпідставними посилання Митниці на ненадання декларантом усіх необхідних основних документів (у рішенні від 01.08.2018 №UA508120/2018/00003/2 такими документами визнані: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, через те, що відправник товару не є виробником), оскільки такі документи згідно з частиною другою статті 53 МК не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, у Митниці не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Право контролюючого органу здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов передбачено статтею 55 МК.

Враховуючи вимоги цієї статті, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, при застосуванні такого другорядного методу , як визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, контролюючий орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів за цим другорядним методом.

Такий підхід узгоджується з положеннями пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК, згідно з якими рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої контролюючим органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У графі 33 рішення, з приводу якого виник спір, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов.

Підпунктом ''а'' пункту 2 частини першої статті 67 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється, зокрема, за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Обираючи для застосування цього методу дані митної декларації від 12.05.2018 №UА508120/2018/001847, Митниця не звернула увагу, що поставка за митною декларацією від 31.07.2018 №№А508120/2018/002639 здійснювалася на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.07.2018 №1 та доповнень до нього від 16.07.2018 №1. Доказів того, що умови зовнішньоекономічного договору (контракту), на підставі якого здійснена поставка за митною декларацією від 12.05.2018 №UА508120/2018/001847, були аналогічними, Митниця не надала і на це не посилалася.

Згідно з частиною першою статті 72 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 Кодексу).

Суди попередніх інстанцій встановили обставини справи відповідно до вимог процесуальних норм, дали їм правильну юридичну оцінку та дійшли правильного і обґрунтованого висновку про протиправність рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 01.08.2018 №UA508120/2018/00003/2.

Відповідно до частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим вимогам.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

Р.Ф. Ханова

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду