Рішення

від 27.12.2019 по справі 917/2054/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.19 р. Справа № 917/2054/19

Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу

за позовною заявою Приватного підприємства "Укрсофт", вул. Ковпака, 24, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 31562087

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Вячеслава Чорновола (Куйбишева), 22-а, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 32017261 в особі філії "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Європейська, 189А, м. Полтава, 36016, код ЄДРПОУ 35206539

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

27.11.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшов позов Приватного підприємства "Укрсофт" до відповідача Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 783 563,67 грн. заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 р. у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Від Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшла до суду заява про визнання позову № 01-18/242-4 від 21.12.2019 року (вх. № 14218 від 23.12.2019 року). Також, відповідач просив суд повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при зверненні з даним позовом до суду. Крім того, відповідач зазначає, що він не заперечує проти ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне .

29 грудня 2018 року між Приватним підприємством "Укрсофт" (позивач) та Філією "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач) було укладено Угоду про припинення зобов`язання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до умов Угоди, розмір взаємних вимог, які погашаються становить 4 558,31 грн. Однак, за відповідачем залишається заборгованість перед позивачем в сумі 114 079,87 грн.

Філією "Кипилянська ДЕД" не виконано взяті на себе зобов`язання у повному обсязі згідно Угоди про припинення зобов`язання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог ві 29.12.2018 року.

11.01.2019 року між Приватним підприємством "Укрсофт" (позивач) та Філією "Копилянська ДЕД" (відповідач) було укладено Договір поставки № 3.

Відповідно до умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткової накладної № ус-0000001 від 17.01.2019 року на суму 13 992,00 грн. та видаткової накладної № ус-0000011 від 06.03.2019 року на суму 3 200,00 грн.

Отже, відповідачу поставлено товар на загальну суму 17 192,00 грн.

11.01.2019 року між Приватним підприємством "Укрсофт" та Філією "Копилянська ДЕД" було укладено Договір про надання послуг (про технічне обслуговування та ремонт вантажопідіймальної техніки) № 2.

На виконання даного договору позивачем надано послуги (виконані роботи) відповідачу згідно актів здачі - прийняття робіт (надання послуг):

№ус-0000010 від 14.02.2019 р. на суму 59 403, 16 грн.;

№ус-0000021 від 14.04.2019 р. на суму 59 403, 16 грн.;

№ус-0000022 від 04.04.2019 р. на суму 59 403,16 грн.;

№ус-0000027 від 23.04.2019 р. на суму 8 640,00 грн.;

№ус-0000006 від 08.07.2019 р. на суму 380 880,23 грн.;

№ус-0000042 від 08.07.2019 р. на суму 17 454,60 грн.;

№ус-0000042 від 08.07.2019 р. на суму 68 640,00 грн.

Загальна сума наданих послуг (виконаних робіт) складає 653 824,31 грн.

02.06.2016 року між Приватним підприємством "Укрсофт" та Дочірним підприємством "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було укладено договір оренди нерухомого майна № 30.

Відповідно до п. 1.1.вказаного вище договору оренди, позивач приймає в строкове платне користування частину нежитлової будівлі (загальна площа 955,7 м 2 ) площею 192 м 2 , що розташована за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н., с. Мачухи, вул. Чапаєва, буд. 67, що обліковується на балансі філії "Полтавський райавтодор" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

За період січень 2019 року - червень 2019 року включно, позивач отримав від відповідача послуги з оренди частини нежитлової будівлі (орендна плата) на загальну суму 13 924,47 грн., на підставі наступних актів здавання-приймання робіт:

№ 24 від 31.01.2019 року на загальну суму 2 311,12 грн.;

№ 547 від 28.02.2019 року на загальну суму 2 322,67 грн.;

№ 566 від 31.03.2019 року на загальну суму 2 322,67 грн.;

№ 592 від 30.04.2019 року на загальну суму 2 313,43 грн.;

№ 629 від 31.05.2019 року на загальну суму 2 327,29 грн.;

№ 647 від 30.06.2019 року на загальну суму 2 327,29 грн.

Між позивачем та відповідачем укладено Акти взаємозаліку на загальну суму 13 924,47 грн., а саме:

від 20.03.2019 року на суму 4 633,79 грн.;

від 31.03.2019 року на суму 2 322,67 грн.;

від 30.04.2019 року на суму 2 313,43 грн.;

від 30.06.2019 року на суму 4 654,58 грн.

Враховуючи вищезазначене та як вказує позивач у своїй позовній заяві загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 771 171,71 грн.

30.09.2019 року позивач направив відповідачу претензію № 1 про перерахування заборгованості на суму 771 171,71 грн.

09.10.2019 року відповідач направив позивачу відповідь на претензію відповідно до якої борг визнано в повному обсязі.

Однак відповідач борг не сплатив.

У зв`язку з вищевикладеним та за захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу у розмірі 771 171,71 грн., 8 962,49 грн. - 3 % річних за період з 30.12.2018 року по 30.09.2019 року, 3 429,47 грн. - інфляційні втрати за період січень 2019 року - вересень 2019 року

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

За приписами частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договорами борг не оплатив, заборгованість останнього складає 771 171,71 грн. Дана обставина відповідачем визнається згідно поданої до суду заяви.

В даному випадку визнання відповідачем вказаних позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 771 171,71 грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 8 962,49 грн. 3% річних та 3 429,47 грн. інфляційних нарахувань.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3" в розмірі 8 962,49 грн. - 3 % річних за період з 30.12.2018 року по 30.09.2019 року, 3 429,47 грн. - інфляційні втрати за період січень 2019 року - вересень 2019 року, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, визнання відповідачем вказаних позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, частково покладається на відповідача в сумі 5 876,73 грн. Судовий збір в сумі 5 876,73 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 126, 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Вячеслава Чорновола (Куйбишева), 22-а, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 32017261) в особі філії "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Європейська, 189А, м. Полтава, 36016, код ЄДРПОУ 35206539) на користь Приватного підприємства "Укрсофт" (вул. Ковпака, 24, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 31562087) - 771 171,71 грн. заборгованості, 8 962,49 грн. 3% річних, 3 429,47 грн. інфляційних нарахувань та 5 876,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Приватному підприємству "Укрсофт" (вул. Ковпака, 24, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 31562087)) з Державного бюджету України 5 876,73 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 2130 від 08.11.2019 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Білоусов С. М.