Рішення

від 30.01.2020 по справі 917/2056/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2020 Справа № 917/2056/19

м. Полтава

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтозапчастина плюс", вул. Ковпака, 24, м. Полтава, 36007

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. В`ячеслава Чорновола, 22-а, м. Полтава, 36039; в особі Філії "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Європейська, 189А, м. Полтава, 36016

про стягнення 402656,85 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтозапчастина плюс" (далі - позивач/ ТОВ "Полтаваавтозапчастина плюс") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач/ ДП "Полтавський облавтодор") 402656,85 грн., в тому числі 384092,07 грн. основного боргу, 8401,07 грн. 3% річних та 10163,71 грн. інфляційних. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов угоди про переведення боргу від 29.12.2018 та договору поставки товарів № 02/01/2019 від 02.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.12.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 27.12.2019.

Ухвалою від 27.12.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.01.2020.

Відповідач у відзиві заперечує позов в частині стягнення 8401,07 грн. 3% річних, посилаючись на те, що позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не вірно визначено строки виникнення у відповідача прострочених зобов`язань з оплати.

В судове засіданні 30.01.2020 сторони чи їх представники не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті, що підтверджується відповідною розпискою їхніх повноважних представників. Таким чином, неявка в судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рішення приймається в порядку встановленому ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Наказу Дочірнього підприємства Полтавський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України № 160 від 21.08.2018 року та у зв`язку із припиненням (ліквідацією) Філії Полтавський райавтодор правонаступником майна, майнових прав та обов`язків Філії Полтавський райавтодор визначено Філію"Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

29.12.2018 між позивачем (кредитор за угодою), Філією Полтавський райавтодор ДП "Полтавський облавтодор" (первісний боржник за угодою) та Філією "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (новий боржник за угодою) укладено Угоду про переведення боргу від 29.12.2018 (далі - Угода, копія Угоди - в матеріалах справи).

Згідно п. 1.1. Угоди, цим договором регулюються відносини, пов`язані з заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із наступних Договорів:

- договір поставки товарів № 11-01-18 від 11.01.2018 на суму 195166,47 грн.

- договір поставки товарів № 25-04-18 від 25.04.2018 на суму 199900,00 грн. (копії вказаних договорів поставки - в матеріалах справи).

Загальна сума заборгованості первісного боржника перед кредитором станом на 29.12.2018 складає 395066,47 грн.

Первісний боржник переводить на нового боржника, який є правонаступником його майна, майнових прав та обов`язків, основний борг (грошове зобов`язання) на загальну суму 395066,47 грн.

Згідно п. 1.2. Угоди новий боржник повинен оплатити кредитору загальну суму заборгованості, зазначену в п. 1.1. договору протягом 30 робочих днів після підписання цього договору.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов`язання за Угодою щодо сплати заборгованості виконав не в повному обсязі.

Так, відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості згідно платіжного доручення № 164 від 13.02.2019 на суму 50000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем копією довідки АТ "Полтава-банк" від 29.10.2019 № 1498.

Таким чином, за відповідачем рахується прострочена заборгованість за Угодою на суму 345066,47 грн. (395066,47 грн. - 50000,00 грн.).

Крім цього, 02.01.2019 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець за договором) укладено договір поставки товарів № 02/01/19 від 02.01.2019 (далі - Договір, копія Договору - в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти запасні частини, мастила, АКБ, оливу (далі - товар) на умовах, визначених в цьому Договорі.

Найменування, асортимент та кількість товару зазначаються у Рахунках-фактурах (далі - Рахунок), які погоджуються Сторонами, та які є невід`ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 39025,60 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № П-00000037 від 02.01.2019 на суму 8468,00 грн.;

- № П-00000113 від 01.02.2019 на суму 6042,00 грн.;

- № П-00000161 від 12.02.2019 на суму 310,00 грн.;

- № П-00000092 від 15.04.2019 на суму 3435,00 грн.;

- № П-00000889 від 29.08.2019 на суму 20770,60 грн. (копії видаткових накладних - в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.2 Договору покупець сплачує постачальнику кошти відповідно до рахунка-фактури 40% передплати. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 10 робочих днів від дати відвантаження товару.

Позивач зазначає, що товар поставлений по Договору відповідачем не оплачено.

В зв`язку з цим, позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 30.09.2019 щодо сплати заборгованості у розмірі 384092,07 грн. (копія претензії - в матеріалах справи). На вказану претензію відповідач надав відповідь від 09.10.2019 № 309, згідно якої він визнав вказану суму боргу та повідомив, що на даний час виконати фінансові зобов`язання він не може у зв`язку із відсутністю коштів (копія відповіді на відзив - в матеріалах справи).

Також на підтвердження загальної суми боргу відповідача перед позивачем у розмірі 384092,07 грн. останнім надано копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 30.09.2019, який підписано обома сторонами.

У зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань по Угоді та Договору, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу на загальну суму боргу 3% річних за період з 30.12.2018 по 02.01.2019 у розмірі 8401,07 грн. та інфляційні збитки за період з січня по вересень 2019 року на суму 10163,71 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 384092,07 грн. основного боргу, 8401,07 грн. 3% річних та 10163,71 грн. інфляційних.

Відповідач у відзиві заперечує позов в частині стягнення 8401,07 грн. 3% річних, посилаючись на те, що позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не вірно визначено строки виникнення у відповідача прострочених зобов`язань з оплати. У відзиві відповідачем наведено контррозрахунок 3% річних, згідно якого розмір 3% річних складає 6863,86 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та Філією Полтавський райавтодор ДП "Полтавський облавтодор" були укладені договори поставки товарів № 11-01-18 від 11.01.2018 та № 25-04-18 від 25.04.2018.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до угоди про переведення боргу від 29.12.2018 заборгованість Філії Полтавський райавтодор ДП "Полтавський облавтодор" по договорах поставки товарів № 11-01-18 від 11.01.2018 та № 25-04-18 від 25.04.2018 на загальну суму 395066,47 грн. була переведена на Філію "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Згідно умов Угоди відповідач повинен був сплатити суму боргу протягом 30 робочих днів після підписання Угоди, тобто по 13.02.2019.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за Угодою про переведення боргу у розмірі 345066,47 грн., відповідач вказану суму боргу не заперечує; строк виконання вказаного зобов`язання настав.

Крім цього, між сторонами виникли зобов`язання з поставки товару відповідно до договору поставки товарів № 02/01/19 від 02.01.2019.

Згідно наданих позивачем копій накладних, позивач поставив відповідачу товар на суму 39025,60 грн. Судом встановлено, що одна з накладних, на яку посилається позивач - видаткова накладна, № П-00000161 від 12.02.2019 на суму 310,00 грн. не підписана відповідачем. Проте відповідач не заперечує факту поставки позивачем товару по Договору на суму 39025,60 грн. Позивач стверджує та відповідач не заперечує, що заборгованість відповідача по Договору № 02/01/19 від 02.01.2019 становить 39025,60 грн.; строк виконання вказаного зобов`язання настав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу на загальну суму 384092,07 грн. (345066,47 грн. + 39025,60 грн.) є обгрунтованою, відповідачем не заперечується, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу на загальну суму боргу 3% річних за період з 30.12.2018 по 02.01.2019 у розмірі 8401,07 грн.

Суд погоджується із запереченнями відповідача стосовно неправильного визначення позивачем строків нарахування 3% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок та наданий відповідачем контррозрахунок 3% річних суд встановив, що обома сторонами у розрахунках допущено помилки.

Так, суд погоджується із твердженням відповідача стосовно того, що прострочення виконання з оплати заборгованості по Угоді у розмірі 345066,47 грн. виникає з 14.02.2019. Адже, як встановлено судом вище, суму боргу за Угодою відповідач мав сплатити по 13.02.2019.

Тобто, позивач безпідставно нараховує 3% річних на вказану суму боргу за період з 29.12.2018 по 13.02.2019.

Також судом встановлено, що прострочення оплати видаткової накладної № П-00000037 від 02.01.2019 на суму 8468,00 грн. розпочинається з 18.01.2019 (10 робочих днів від дати відвантаження товару); накладної № П-00000113 від 01.02.2019 на суму 6042,00 грн. - з 16.02.2019; накладної № П-00000161 від 12.02.2019 на суму 310,00 грн. - з 27.02.2019; накладної № П-00000092 від 15.04.2019 на суму 3435,00 грн. - з 03.05.2019 (29-30 квітня та 1 травня - вихідні дні, отже останній день оплати - 02.05.2019); накладної № П-00000889 від 29.08.2019 на суму 20770,60 грн. - з 19.09.2019.

З врахуванням вказаного судом здійснено перерахунок 3% річних на встановлено, що стягненню підлягають річні на суму 6864,58 грн. В іншій частині стягнення річних позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 10163,71 грн., суд зазначає, що позивачем при нарахуванні інфляційних не дотримано вимоги п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", відповідно до якого індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Зокрема, позивачем неправомірно нараховано інфляційні за січень 2019 року, адже вказаний місяць є місяцем у якому мали бути здійснені платежі згідно Угоди та по видатковій накладній № П-00000037 від 02.01.2019. Отже нарахування інфляційних необхідно розпочинати з лютого.

З врахуванням вказаної норми судом підраховано розмір інфляційних втрат і встановлено, що відповідачем суму інфляційних втрат занижено. Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення 10163,71 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. В`ячеслава Чорновола, 22-а, м. Полтава, 36039; код ЄДРПОУ 32017261) в особі Філії "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Європейська, 189А, м. Полтава, 36016; код ЄДРПОУ ВП 35206539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтозапчастина плюс" (вул. Ковпака, 24, м. Полтава, 36007; код ЄДРПОУ 37306333) 384092 грн. 07 коп. основного боргу, 6864 грн. 58 коп. 3 % річних, 10163 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 6016 грн. 81 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 06.02.2020.

Суддя О.С. Семчук