Рішення

від 05.02.2020 по справі 921/766/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2020 року м. ТернопільСправа № 921/766/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Курмило В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", вул. Федьковича, 1А, м. Борщів, Тернопільська область, 48702

до відповідача Приватного підприємства "Золотий Лев 777", вул. С.Бандери, 96/6, м.Заліщики, Тернопільська область, 48600

про стягнення 392 040 грн неустойки.

за участі представників

позивача: Новохацька Н.Б., Лучко Р.М.

відповідача: не прибув

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Золотий Лев 777" про стягнення 392 040 грн неустойки.

Ухвалою суду від 06.12.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати її в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважними представниками, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов договору оренди №б/н від 01.05.2016 в частині повернення наймодавцю майна, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість по платі за користування об`єктом оренди, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.

У жодне судове засідання Приватне підприємство участі уповноваженого представника не забезпечило, відзиву на позов не подало, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином ухвалами суду, котрі надсилались йому рекомендованою кореспонденцією.

Факт належного повідомлення ПП "Золотий лев 777" підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4602508818135, №4602508936383, які повернулись з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" і з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі, ухвала про закриття підготовчого засідання і призначення справи до розгляду по суті) та повідомлення №4602508880817 з відміткою про вручення 14.01.2020 представнику відповідача за довіреністю ухвали суду від 23.12.2019 року.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи ці правові приписи, наявність відомостей про направлення приватному підприємству ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без представника відповідача, за правилами ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України.

Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, господарський суд встановив наступне.

01.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (Орендодавець) та Приватним підприємством "Золотий Лев 777" (Орендар) укладено договір оренди, згідно п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно: площадка для промислових потреб площею 400 м 2 , складське приміщення площею 400 м 2 , офісне приміщення площею 66,8 м 2 , що знаходиться на території Орендодавця з 01.05.2016. Дане майно розташоване за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Федьковича, 1а.

Вказане майно Орендодавець передає Орендарю в користування для здійснення господарської діяльності (п.1.2. Договору).

Передача майна в оренду здійснюється на підставі акта приймання-передачі. Майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.1. Договору).

Пунктом 3.1. Договору Сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі домовленості сторін та становить за 1 повний місяць оренди 10500 грн.

Орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним (п.3.2. Договору).

Пунктом 9.1. Договору сторони погодили, що останній діє 01.04.2016 по 31.12.2016. У випадку якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про його розірвання, він вважається автоматично продовженим ще на 1 календарний рік.

В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди.

Так, додатковою угодою №1 від 01.07.2016 Орендодавець додатково передав у тимчасове користування Орендарю площадку 400 м 2 за ціною 2000 грн, приміщення площею 75 м 2 за ціною 1800 грн в місяць, про що підписано акт приймання-передачі майна по угоді №1 від 01.07.2017.

Додатковою угодою №2 від 01.09.2016 Орендодавець додатково передав у строкове тимчасове користування Орендарю 3 офісних приміщення загальною площею 64,3 кв.м. за загальною ціною 3200 грн. в місяць, а саме: офісні приміщення 2 шт. (спарені) - 54,8 м 2 ; офісне приміщення 1 шт. - 9,5 м 2 . На виконання додаткової угоди №2 сторонами 01.09.2016 підписано акт приймання-передачі майна.

Додатковою угодою №3 від 01.12.2016 Орендодавець додатково передав у тимчасове користування Орендарю площадку 200 м 2 за ціною 1000 грн, приміщення площею 200 м 2 за ціною 4000 грн в місяць, площадку для паркування автомобілів площею 250 м 2 за ціною 500 грн. На виконання додаткової угоди №3 сторонами 01.12.2016 підписано акт приймання-передачі майна.

Додатковою угодою №4 від 01.01.2017 Орендодавець додатково передав у тимчасове користування Орендарю офісне спарене приміщення площею 57,2 м 2 з місячною платою 2800 грн, про що сторонами підписано акт приймання-передачі майна від 01.01.2017.

Крім того, сторони у додатковій угоді №4 також погодили внесення змін до п. 3.1. Договору та викладення його в наступній редакції "Орендна плата визначається на підставі домовленості сторін та становить за 1 повний місяць оренди: - вартість оренди приміщення 200 м 2 - 4500 грн; - вартість оренди приміщення 75 м 2 - 2000 грн; вартість оренди площадки для паркування 1000 грн; вартість оренди площадки промислового призначення - 700 м 2 - 4000 грн; вартість оренди площадки для підстанції - 1000 грн.; - вартість оренди офісних приміщень - 188,3 м 2 - 9200 грн.

Додатковою угодою №5 від 01.02.2017 Орендодавець передав у тимчасове строкове користування Орендарю площадку для встановлення підстанції площею 20 м 2 за ціною 2000 грн в місяць, про що підписано акт приймання-передачі майна від 01.02.2017.

Засвідчені належним чином копії вище перелічених додаткових угод та актів приймання-передачі майна знаходяться в матеріалах справи.

В подальшому ТОВ "Агросервіс" відповідно до листа №4 від 08.12.2017, який адресований директору ПП "Золотий Лев 777" Федику І.В. та вручений йому 11.12.2017, повідомляло про те, що у зв`язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня 2018 року, що призвело до збільшення за 1 кв.м. бази оподаткування для об`єктів нежитлової нерухомості товариство змушене підняти орендну плату з 01.01.2018 на орендовані ПП "Золотий Лев 777" складські і офісні приміщення на 10%.

22.11.2018 позивачем на адресу відповідача булла направлена заява №11 від 22.11.2018 про припинення (розірвання) дії договору оренди №б/н від 01.05.2016, згідно якої повідомлено приватне підприємство, що 31.12.2018 договір оренди буде припинено за закінченням строку, на який його укладено та запропоновано Орендарю в п`ятиденний термін з моменту закінчення строку дії договору звільнити орендовані приміщення.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019 у справі №921/1/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства "Золотий Лев 777" на користь позивача 285 725 грн 56 коп. основного боргу (який виник за період з 31.05.2016 по 16.12.2018), 2185 грн 50 коп. пені, 5 052 грн 28 коп. 3% річних, 17 143 грн 89 коп. інфляційних нарахувань і 4651 грн 56 коп. судових витрат. Дане рішення не оскаржувалось та набуло законної сили.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2019 у справі №921/234/19 позов ТОВ "Агросервіс" задоволено та стягнуто з ПП "Золотий Лев 777" 326 700 грн. 00 коп. неустойки , 6 821 грн. 52 коп. в повернення сплаченого судового збору та зобов`язано Приватне підприємство звільнити займані приміщення, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Федьковича, 1А, а саме: площадку для промислових потреб площею 400 кв.м.; складське приміщення площею 400 кв.м.; офісне приміщення площею 66,8 кв.м.; площадку площею 400 кв.м.; приміщення площею 75 кв.м.; офісні приміщення (спарені) 64,3 кв.м.; офісне приміщення площею 9,5 кв.м.; площадку площею 200 кв.м.; приміщення площею 200 кв.м.; площадку для паркування автомобілів площею 250 кв.м.; офісне приміщення площею 43,4 кв. м.; офісне приміщення площею 13,8 кв.м.; площадку для встановлення підстанції площею 20 кв.м.; та передати їх в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили по акту приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросервіс". Дане рішення 27.08.2019 набуло законної сили.

Однак, за твердженням Орендодавця, незважаючи на припинення з 31.12.2018 договірних відносин, відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення об`єкта оренди на умовах, що викладені у договорі оренди. Як наслідок, станом на дату подання даного позову орендовані приміщення з оренди не повернуті, а відповідач продовжує користуватись ними за відсутності будь-яких правових підстав. З огляду на це, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частини 2 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1, 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України і ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою, укладений між сторонами договір, є договором оренди.

Частина 1статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ч.1 ст.760 ЦК України обумовлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст.285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч. 2 ст.795 ЦК України).

Викладеними у підпунктах 2.4, 4.5 Договору умовах сторони домовились, що у разі припинення або розірвання Договору, Орендар зобов`язаний на протязі 5-ти днів повернути Орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу. Орендар повертає майно Орендодавцю в аналогічного порядку, встановленому при передачі майна Орендарю за цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення (п. 8.3 Договору). Зазначене узгоджується з положеннями ч.2 ст.785 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Так, рішеннями Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2019 у справі №921/1/19 та від 24.07.2019 у справі 921/234/19, які набрали законної сили, встановлено:

- факт передачі позивачем та отримання відповідачем орендованого майна;

- факт припинення дії договору оренди з 31.12.2018 за закінченням строку, на який його було укладено;

- невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення об`єкта оренди упродовж 5-ти робочих днів з дня припинення дії договору та продовження використання орендованим майном.

Матеріалами вказаних справ також встановлено, що позивач звертався із вимогами повернення майна, сплати орендної плати, сплати неустойки за невиконання зобов`язання щодо повернення майна та виставляв рахунки на оплату. Однак, ці його вимоги залишені контрагентом без задоволення.

Таким чином, вище перелічені факти, які встановлені у рішеннях суду від 20.03.2019 у справі №921/1/19 та від 24.07.2019 у справі №921/234/19 є преюдиційними у даному провадженні та не підлягають повторному доказуванню.

Згідно розрахунку позивача, подвійна облікова плата за період з 01.06.2019 по 30.11.2019 становить 392 040 грн, виходячи із розміру 32 670 грн орендної плати за договором та коригування цього розміру з врахуванням збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 та збільшення бази оподаткування об`єктів нежитлової нерухомості, про що відповідача було повідомлено листом.

Частинами 1,2 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Також аналогічні норми щодо внесення змін в договір лише за згодою сторін та можливості зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору передбачені ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

При цьому, статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору учиняються в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Так, п.п.9.3. та 9.4. договору оренди його контрагенти визначили, що зміни і доповнення до цього правочину допускаються за взаємної згоди сторін та розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Зміни, доповнення, додаткові угоди і додатки до договору будуть вважатися дійсними, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін.

В матеріалах справи відсутні докази внесення змін до договору у визначеному порядку про збільшення орендної плати.

Таким чином, суд констатує, що орендна оплата за місяць, виходячи з умов договору оренди та додаткових угод, складає 29 700 грн.

При цьому судом критично оцінюються посилання господарського товариства на те, що розмір орендної плати вже встановлений судами у справах №921/1/19 та №921/234/19, а відтак не потребує повторному доказуванню у даній справі.

Адже преюдиціальне значення процесуальним законом, зокрема ст.75 ГПК України, надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Разом з тим, господарський суд не позбавлений права надати власну правову оцінку наявним доказам у справі, яка розглядається, та встановити необхідні факти/обставини. Адже імперативних заборон цьому у процесуальному законодавстві не міститься.

Як наслідок, суд констатує, що неустойка у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення, а саме з червня по листопад 2019 року становить 356 400 грн.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, приватним підприємством не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надано доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення неустойки.

Отже, здійснивши перевірку нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми неустойки, суд встановив її обґрунтованість та відповідність обставинам справи, а тому частково задовольняє вимоги позивача про стягнення неустойки в сумі 356 400 грн.

Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Золотий Лев 777" (вул. С.Бандери, 96/6, м. Заліщики, Тернопільська область, 48600, іден. код 35955222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (вул. Федьковича, 1А, м. Борщів, Тернопільська область, 48702, ідент. код 04361686) - 356 400 (триста п`ятдесят шість тисяч чотириста) грн неустойки та 5346 (п`ять тисяч триста сорок шість) грн в рахунок повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 06.02.2020.

Суддя О.В. Руденко