Рішення

від 03.02.2020 по справі 927/978/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2020 року м. Чернігівсправа № 927/978/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В секретар судового засідання Сиворакша Т.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Антимонопольного комітету України, код ЄДРПОУ 00032767, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп ,

код ЄДРПОУ 39552097, вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14068

про стягнення 12 160,00 грн

За участю представників сторін:

позивача: не з`явився; відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні, на підставі ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Антимонопольний комітет України звернувся з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп про стягнення 6080,00 грн штрафу, накладеного згідно з рішенням Антимонопольного комітету України №694-р від 06.12.2018 у справі №127-26.13/4-18 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за вчинення порушення, яке передбачене п.13 ст.50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України №127/26/09-10734 від 04.10.2017 у встановлений ним строк та 6080,00 грн пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу згідно з приписами ч.5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2019 справа №927/978/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2019, встановлено позивачу та відповідачу строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, додаткових документів тощо.

В підготовче засідання представник відповідача не з`явився, ухвала суду від 02.12.2019, направлена на адресу останнього повернулась до суду без вручення адресату з відміткою відділення зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Судом 23.12.2019 сформовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1006125990, та встановлено, що станом на 23.12.2019 адреса місцезнаходження відповідача: вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14068. Таким чином, направлення судової кореспонденції вчинено на офіційну адресу місцезнаходження відповідача.

23.12.2019 за наслідками розгляду справи в підготовчому засіданні суд постановив ухвалу від 23.12.2019, із занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 20.01.2020.

У відповідності до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, на адресу відповідача було направлено ухвалу від 23.12.2019 з повідомленням про відкладення підготовчого засідання з зазначенням дати часу та місця його проведення.

Відповідач в підготовче засідання 20.01.2020 не з`явився. Ухвала від 23.12.2019 з повідомленням про відкладення підготовчого засідання на 20.01.2020, надіслана на адресу відповідача, повернута відправнику відділом поштового зв`язку без вручення адресату з відміткою інші причини .

За наслідками підготовчого засідання 20.01.2020 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання від 20.01.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.02.2020.

У відповідності до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, на адресу відповідача було направлено ухвалу від 20.01.2020 з повідомленням про дату та час розгляду справи по суті, на адресу: вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14068

В судове засідання 03.02.2020 представники сторін не з`явились.

Позивача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400046856033 від 21.01.2020.

Відповідач в судове засідання 03.02.2020 не з`явився. Ухвала суду від 20.01.2020 з повідомленням про дату та час розгляду справи по суті, була повернута без вручення адресату відділом поштового зв`язку з відміткою інші причини .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ) тому відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи, оскільки такі обставини зумовлені не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України Про судоустрій і статус суддів розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб`єктів господарювання сум штрафів та пені у зв`язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України Про захист економічної конкуренції .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Відповідно до частини 1 статті 40 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Згідно частини 6 вказаної статті, Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

За приписами частини 1 статті 41 ГК України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв`язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму, складається з Господарського кодексу України, закону про Антимонопольний комітет України та інших законодавчих актів.

Частиною 1 статті 5 Закону України Про Антимонопольний комітет України передбачено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України Про захист економічної конкуренції , Про захист від недобросовісної конкуренції цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

У відповідності до частини 1 статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 2 ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України ).

Виходячи зі змісту частини 1 статті 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Зі змісту частини 1 статті 5 Закону України Про захист економічної конкуренції вбачається, що узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Згідно п. 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до п. 1 статті 50 та статті 51 Закону України Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 257 ГК України справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у порядку, встановленому законом.

Виходячи зі змісту п. 1 частини 1 статті 48, частини 1 статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання - юридичних осіб.

Відповідно до статті 251 ГК України та статей 50, 52 Закону України Про захист економічної конкуренції порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме антиконкурентні узгоджені дії, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу. За антиконкурентні узгоджені дії накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2018, рішенням Антимонопольного комітету України за № 694-р у справі №127-26.13/4-18 (а.с. 7-9, надалі - рішення) визнано, що (п.1 резолютивної частини рішення) Товариство з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп вчинило порушення, передбачене п. 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 04.10.2017 №127-26/09-10734 у встановлений ним строк.

Пунктом 2 рішення за вищевказане порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп накладено штраф у розмірі 6080,00грн.

19.12.2018 супровідним листом №127-26/09-17118 копію рішення Антимонопольного комітету України №694-р від 06.12.2018 у справі №127-26.13/4-18 направлено на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом та, згідно з наявними в матеріалах справи копіями конверту та довідки поштового відділення зв`язку, зазначене відправлення було повернуто без вручення на адресу відправника з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 11).

Відповідно до абз. 2-5 ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України Голос України , газета Кабінету Міністрів України Урядовий кур`єр , Офіційний вісник України , друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи те, що позивач не мав можливості вручити рішення №694-р від 06.12.2018 у справі №127-26.13/4-18, інформацію про таке рішення було опубліковано в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України Урядовий кур`єр №57 (6420) від 23.03.2019 (а.с. 12-13).

Отже, рішення вважається таким, що вручено Товариству з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп 03.04.2019 (одинадцятий день після опублікування рішення від 08.05.2018 за №60/28-р/к), а не 02.04.2019, як зазначено позивачем у позовній заяві.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався наданим законом правом на оскарження рішення Антимонопольного комітету України Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №694-р від 06.12.2018, у зв`язку з чим, господарський суд доходить висновку, що на час вирішення спору відповідне рішення є чинним, виконання його в порядку, передбаченому Законом України Про захист економічної конкуренції , не зупинене, а строк на його оскарження до господарського суду є таким, що сплинув.

Доказів іншого сторонами суду не надано.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, строк добровільної сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп суми штрафу скінчився 03.06.2019.

Згідно з ч.8 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп штраф у добровільному порядку на час розгляду справи не сплатило, документів що підтверджують сплату штрафу у встановлений строк до Антимонопольного комітету України не надіслало. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6080,00 грн штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України за № 694-р у справі №127-26.13/4-18 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідно до здійсненого позивачем розрахунку пені, кількість днів прострочення сплати штрафу становить 162 дні за період прострочення з 04.06.2019 по 12.11.2019; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 91,20грн на загальну суму 14774,40грн. Разом з тим позивач посилаючись на ч. 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції просить стягнути на його користь з відповідача 6080,00грн пені, що дорівнює розміру накладеного на відповідача штрафу.

Перевіривши заявлений до стягнення розмір пені, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим, вимоги позивача у вказаній частині підлягають задоволенню.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог у зв`язку з чим позовні вимоги Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 9 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 165, 202, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп , (код ЄДРПОУ 39552097, вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14068) в дохід загального фонду Державного бюджету України (отримувач: УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк Казначейство України (ЕАП), рахунок (IBAN) UA618999980000031114106026010, код бюджетної класифікації: 21081100) 6080,00грн штрафу та 6080,00грн пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юбіт Груп , (код ЄДРПОУ 39552097, вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14068) на користь Антимонопольного комітету України, (код ЄДРПОУ 00032767, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035) 1921,00 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 06 лютого 2020 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/