Рішення

від 03.02.2020 по справі 902/802/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2020 р. Cправа № 902/802/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Марущак А.О.

Представники сторін не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (вул. Забужжя, буд. 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область)

до : Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" (проспект Центральний, буд. 67, офіс 424, м.Миколаїв, 54000 )

про визнання договору суборенди землі недійсним

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" про визнання договору суборенди землі недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору оренди від 30.05.2008 є орендарем земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0095, яка знаходяться на території Колюхівської сільської ради Вінницького району. Даний договір на даний час є чинним. У квітні 2019 року позивачу стало відомо, що на вказану земельну ділянку укладено договір суборенди землі, в якому позивач виступає орендарем, а відповідач суборендарем. Однак, вказаний договір суборенди землі від імені позивача ніхто не укладав та не підписував, державну реєстрацію в реєстрі прав не проводив. На думку позивача вказаний договір суборенди землі є підробленим, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалами суду від 23.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/802/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.10.2019 та витребувано у відповідача оригінал оспорюваного договору суборенди.

Ухвалою від 15.10.2019 відкладено підготовче засідання на 05.11.2019 та витребувано у Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області реєстраційну справу сформовану у паперовому та електронному вигляді, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0095. Крім того, повторно витребувано у Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" оригінал Договору суборенди землі №3.10/17 від 03.11.2017 року, строком дії - до 31.12.2018 року, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0095.

29.10.2019 від Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області надійшла реєстраційна справа сформована в електронному вигляді.

Ухвалою від 05.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.11.2019, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою від 28.11.2019 задоволено клопотання представника позивача про призначення експертиз, призначено у справі №902/802/19 судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизи, проведення яких доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зобов`язано відповідача, не пізніше 20.12.2019 року, надати до суду оригінал Договору суборенди землі №3.10/17 від 03.11.2017 року. Провадження у справі № 902/802/19 зупинено на час проведення експертиз.

09.01.2020р. матеріали господарської справи № 902/802/19 повернуто до суду Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з листом №8196/8197/8198/19-21/1177 від 20.12.2019 щодо задоволення клопотань судових експертів про надання матеріалів необхідних для проведення експертиз.

В клопотаннях експерти просять надати оригінал Договору суборенди землі №3.10/17 від 03.11.2017 року, строком дії - до 31.12.2018 року, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0095 та вільні зразки підпису та відтиску печатки.

У разі повернення експертною установою (експертом) матеріалів справи господарського суду з передбачених чинним законодавством підстав суд поновлює провадження у справі для вирішення питань, пов`язаних з усуненням причин, які потягли за собою таке повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд неодноразово витребовував у відповідача оригінал оспорюваного Договору суборенди землі, однак останній вимог ухвал суду не виконав, витребувані докази суду не надав.

За наслідками дослідження матеріалів реєстраційної справи, судом встановлено що остання містить лише копію оспорюваного договору.

Інші джерела, з яких можливо витребувати означений договір, відсутні, оскільки позивач вказує на те, що жодних договорів суборенди не укладав, а відтак у нього не може бути його оригіналу.

Судом вжито всі передбачені ГПК України заходи для отримання необхідних доказів.

З урахуванням наведеного вище, в його сукупності, суд позбавлений можливості надати на вимогу експертів визначені останніми докази, а від так клопотання експертів залишено без задоволення.

Ухвалою від 09.01.2020 з метою не порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду у підготовчому засіданні для розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами, в межах встановлених ГПК України строків.

Ухвалою від 15.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/802/19 для судового розгляду по суті на 17 січня 2020 р. та зазначено, що в разі неявки представників сторін на визначену дату, призначити справу для судового розгляду по суті на 03 лютого 2020 р..

В судове засідання 17.01.2020 представники сторін не з`явились про що зазначено в формулярі (протоколі) судового засідання.

03.02.2020 до суду від генерального директора позивача надійшла нотаріально посвідчена заява, в якій останній заперечує факт підписання оспорюваного договору та проставлення на ньому печатки підприємства, крім того зазначено, що з листопада 2017 року між позивачем та відповідачем не виникало жодних господарських відносин, земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного договору, весь час оброблялась позивачем.

Від представника позивача 03.02.2020 до суду надійшла заява в якій останній просить розгляд справи провести за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами та зазначив про намір надати до суду докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились. Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач правом участі в судовому засідання не скористався. При цьому суд зважає, що усі ухвали направлені на адресу відповідача (згідно витягу з ЄДРЮОФОП ГФ), ухвали від 23.09.2019 про відкриття провадження у справі та витребування від позивача оригіналу оспорюваного договору, останнім отримано 27.09.2019, що стверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 10718 від 02.10.2019 (а.с. 30), ухвала про відкладення підготовчого засідання від 15.10.2019 також отримана відповідачем 21.10.2019, поштове повідомлення № 11968 від 28.10.2019 (а.с. 45), всі наступні ухвали повернуті до суду засобами поштового зв`язку з відмітками "за закінченням терміну зберігання", "організація закрита" та "інші причини - вибув" .

За таких обставин, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.01.2020, в зв`язку з неявкою представників сторін на проголошення вступної та резолютивної частини рішення остання долучена до матеріалів справи без проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

30.05.2008р. між Тиврівською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації Томчука В.І. ( в договорі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест", в особі директора Костур О.В. (надалі - позивач, в договорі - орендар) було укладено договір оренди землі №47/1 щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території Колюхівської сільської ради Вінницького району, загальною площею 348,40 га із земель сільськогосподарського призначення - рілля (землі запасу) (п.1 та п. 2 Договору), кадастровий номер 0524583500:01:001:0095.

На виконання умов договору оренди землі № 47/1 від 30.05.2008 був складений акт приймання-передачі об`єкта оренди земельної ділянки наданої в оренду Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди №47/1 від 30.05.2008 зареєстрований у Тиврівському відділі реєстрації Вінницької районної філії Центру ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.05.2008 р. за № 040883500191.

28.01.2009 та 30.06.2012р. між Тиврівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено Додаткові угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.05.2008 року якими внесено зміни до Договору щодо строку на який укладено договір, встановлено 10 років, змінена орендна плата та змінена площа орендованої земельної ділянки на 308,0735 га.

29.05.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та позивачем укладена Додаткова угода № 192 до договору оренди землі від 30.05.2008р. зі змінами від 28.01.2009 та 30.06.2012р., згідно умов якої сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 30.05.2008 р. щодо оренди земельної ділянки загальною площею 308,0735 га із земель сільськогосподарського призначення - рілля. Додаткова угода укладена строком на 7 років з моменту її укладання.

Крім того, право за договором оренди землі від 30.05.2008 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.10.2016 за №16843816 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна).

Також згідно матеріалів реєстраційної справи, 03 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" в особі генерального директора Костур О.В. (в договорі орендар) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" в особі директора Шодпан С.Г. (в договорі суборендар) був укладений договір суборенди землі № 3.10/17, відповідно п. 1.1. якого орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування (суборенду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Колюхівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області (за межами населеного пункту). Кадастровий номер земельної ділянки 0524583500:01:001:0095. В суборенду передається земельна ділянка загальною площею 80,8443 га, у тому числі рілля.

Договір укладено строком до 31.12.2018 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. (п. 3.1. Договору суборенди).

Орендна плата за 1 рік суборенди земельної ділянки, становить 180604,08 грн. Орендну плату Суборендар сплачує на користь Орендаря у строк до 31.12.2018 (п. 4.1. та п. 4.3. Договору суборенди).

Передача земельної ділянки в суборенду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Передача земельних ділянок Суборендарю здійснюється у 5 денний строк після підписання Сторонами цього договору за актом приймання-передачі (п. 6.1.-6.2. Договору суборенди)

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами (п. 14.1. Договору суборенди).

За змістом частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" урегульовано відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону, а реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише у разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна, що підтверджує взаємопов`язаність державної реєстрації цих фактів.

Статтею 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З матеріалів справи убачається, що спірний договір суборенди від 03.11.2017 зареєстровано 19.09.2018, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна (номер запису про інше речове право 28033761).

Предметом спору у цій справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" про визнання недійсним договору суборенди землі №3.10/17 від 03.11.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (постанова Верховного Суду України від 06.07.2016 № 910/1891/14).

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання угоди недійсною є недотримання стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 цього Кодексу, саме на момент укладення такої угоди. При цьому кожна вимога є самостійною.

Отже, правочин може бути визнано недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Звертаючись із позовом про визнання недійсним договору суборенди землі від 03.11.2017, ТОВ "Поділлялатінвест" посилається на те, що у квітні 2019 року при проведенні поточної інвентаризації договорів оренди землі, позивачу стало відомо, що на вказану земельну ділянку укладено договір суборенди землі, в якому позивач виступає орендарем, а відповідач суборендарем: щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0095 укладено Договір суборенди землі № 3.10/17 від 03.11.2017 року, строком дії - до 31 грудня 2018 року. Однак, вказаний договір суборенди землі від імені позивача ніхто не укладав та не підписував, державну реєстрації в реєстрі прав не проводив. На думку, позивача вказаний договір суборенди землі є підробленим.

Статтею 8 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згоди чи заперечень щодо передачі в суборенду орендованої позивачем земельної ділянки від орендодавця не надходило.

З наявної в матеріалах справи нотаріально посвідченої заяви генерального директора ТОВ "Поділлялатінвест" вбачається, що між позивачем та відповідачем не виникало жодних правовідносин, не підписувалось жодних документів, не перераховувалось грошових коштів та в період з 03.11.2017 року по день підписання даної заяви фактичний обробіток земельної ділянки з кадастровим номером 0524583500:01:001:0095 здійснювався лише ТОВ "Поділлялатінвест".

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, згоди на передачу в суборенду земельної ділянки від орендодавця не отримував, з письмовим повідомленням до орендодавця щодо передачі земельної ділянки в суборенду не звертався; про укладення договору суборенди дізнався після його укладення; грошові кошти в рахунок оплати орендної плати відповідно до умов договору суборенди не отримував.

За наведеного, спірний договір не є таким, що схвалений позивачем.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, крім того матеріали справи не містять оспорюваного договору, оскільки у позивача він відсутній, а відповідач на вимогу суду його не надав.

Відповідно до ч.4 ст. 102 ГПК України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір суборенди землі №3.10/17 від 03.11.2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (код ЄДРПОУ 35212563) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Аграрник" (код ЄДРПОУ 32966797), строком дії - до 31.12.2018 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524583500:01:001:0095

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник" (проспект Центральний, буд. 67, офіс 424, м.Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ32966797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлялатінвест" (вул. Забужжя, буд. 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 35212563) 1921,00 грн - витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 07 лютого 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Забужжя, буд. 11, смт. Тиврів, Тиврівський район, Вінницька область)

3 - відповідачу (проспект Центральний, буд. 67, офіс 424, м.Миколаїв, 54000)