ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
06.02.2020Справа № 911/3104/19
Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)
до: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю АЕС-8 (03113, м. Київ, вул. Івана Шевцова, буд. 1) та
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
про стягнення 57 063,48 грн заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н, б/д (вх. № 3232/19 від 16.12.2019 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю АЕС-8 та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 57063,48 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 12.10.2016 р., у тому числі - 49031,56 грн. боргу за кредитом, 3775,42 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 4256,50 грн. пені.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 1 було укладено кредитний договір б/н від 12.10.2016 р., згідно умов якого відповідачеві 1 було надано кредит у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується випискою банку. Відповідно, у відповідача 1 виник обов`язок щодо повернення суми кредиту. Окрім того, 14.02.2018 р. між АТ КБ "Приватбанк" та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір поруки № P1518596174170434725, предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідачем 1, що випливають з умов кредитного договору б/н від 12.10.2016 р. Проте, оскільки всупереч вимогам зазначеного вище договору ТОВ АЕС-8 не було виконано свого обов`язку з повернення кредитних коштів, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-2 та відповідача-2 57063,48 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 12.10.2016 р., у тому числі - 49031,56 грн. боргу за кредитом, 3775,42 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 4256,50 грн. пені.
20.12.2019 Господарським судом Київської області ухвалою було передано справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/3104/19 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П.
Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Так, судом 16.01.2020 було зроблено запит щодо встановлення місця проживання/перебування відповідача-2.
27.01.2020 від Центру надання адміністративних послуг Переяславської міської ради надійшла відповідь № 20-07-44 від 22.01.2020 на запит суду, в якій зазначено, що відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у виконавчому комітеті відсутні.
Частиною 10 статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі, коли отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Дослідивши матеріали позовної заяви Суд прийшов до висновку, що остання підлягає залишенню її без руху, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.
В свою чергу пунктом 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля . Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення , а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися описи вкладення, а й чеки (квитанції) поштового відділення , що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.
Всупереч встановленим вимогам, позивач надав копію фіскального чеку, не надав службовий чек, не надав описи вкладення у цінний лист на ім`я відповідачів, через що у Суду відсутня можливість пересвідчитися у направленні копії позовної заяви з додатками, які вказані у позовній заяві на адреси відповідачів.
Щодо надання списку згуртованих відправлень, Суд звертає увагу позивача, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 910/17784/16 Суд вказав, що список згрупованих поштових відправлень не може бути прийнятим судом, як належний доказ надіслання заяви з додатками та з листом з описом вкладення іншим учасникам справи, оскільки, всупереч вказаним нормам не є розрахунковим документам, який підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.
Суд зазначає, що в списку згуртованих відправлень не міститься даних про точну адресу одержувача, а лише зазначено, індекс та місто.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до документів, що додаються до позовної заяви. Частиною 2 вказаної статті внормовано, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд зазначає, що позивачем було надано копію договору поруки від 14.02.2018, проте перша сторінка цього договору нечитабельна (неналежної якості), що утруднює дослідження судом її змісту.
Згідно частин 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: - зі слів Згідно з оригіналом, - назви посади, - особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, - дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису .
Суд звертає увагу позивача на те, що засвідчуватися згідно встановлених вимог має кожна сторінка поданої копії відповідного доказу.
Всупереч встановленим вимогам до позовної заяви додано незасвідчені докази 1) договору поруки від 14.02.2018; 2) копію паспорта відповідача-2.
Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Всупереч наведеним вимогам закону позивачем в позовній заяві зазначено місцезнаходження відповідача, яке не відповідає інформації щодо місцезнаходження відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Так згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є адреса: 03113, м. Київ, вул. Івана Шевцова, буд. 1.
Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктом 3 частини 3 вказаної статті визначено, що позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Так позивач надав розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором станом на 29.10.2019.
Суд зазначає, що наданий розрахунок не може вважатись обґрунтованим, оскільки в позовній заяві позивач не зазначає, з якої дати починається порушення зобов`язань відповідачем.
Таким чином позивачу необхідно надати окремий розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, зазначити станом на яку дату подається розрахунок, дати початку та закінчення розрахунку, періоду нарахування та розміру процентів , пені за користування кредитом, із врахуванням всіх оплат здійснених відповідачем, статті 253 Цивільного кодексу України.
Згідно з частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Частиною 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на те, що місце проживання/перебування відповідача-2 не встановлено, Суд у разі відкриття провадження буде здійснювати виклик відповідача-2 через оголошення на офіційному сайті судової влади.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" без руху.
2. Встановити позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- поданням до суду заяви із зазначенням правильного місцезнаходження відповідача;
- надати детальний обґрунтований розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, зазначити станом на яку дату подається розрахунок, дати початку та закінчення розрахунку, періоду нарахування та розміру процентів, пені за користування кредитом, із врахуванням всіх оплат здійснених відповідачем, статті 253 Цивільного кодексу України;
- надання суду належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з додатками у встановленому законом порядку;
- надати читабельну копію договору поруки від 14.02.2018;
- надати належним чином засвідчені копії доказів.
4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили 06.02.2020 та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Бондаренко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2020 |
Оприлюднено | 07.02.2020 |
Номер документу | 87425729 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні