Рішення

від 07.02.2020 по справі 910/16762/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2020Справа № 910/16762/19

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/16762/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НКК "Інноваційні програми"

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

про стягнення 32 970,86 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НКК "Інноваційні програми" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення 32970,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди № 1/14-902-216 нежитлового майна (частини адміністративної будівлі) від 20.04.2012 в частині своєчасного внесення орендних платежів, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в сумі 26 853,02 грн та 3% річних - 6117,84 грн., нараховані за період з 16.02.2017 по 25.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідачів подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01601, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 18.

Відповідач ухвалу суду від 02.12.2019 про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 12.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на день винесення рішення від відповідача не надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 між Публічним акціонерним товариством Укртелеком (надалі - Оорендар) та Товариством з обмежено. відповідальністю Інноваційні програми (надалі - орендодавець) укладено Договір оренди нежитлового майна (частини адміністративної будівлі) № 1/14-902-216 (надалі - договір або договір оренди).

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-консалтингова компанія Інноваційні програми є правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційні програми , що підтверджено п. 1.1 ст. 1 статуту ТОВ НКК Інноваційні програми , зареєстрованого приватним нотаріусом Київського МНO Cохман Т.В. 07.08.2019 за реєстровим номером 3006.

Згідно з п. 1.1 договору оренди, відповідачем прийнято в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 637,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк-48, вул. Артема, 157 (надалі - об`єкт оренди, майно).

Пунктом 2.1 Договору оренди передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном на термін та з дати, що зазначені у п. 9.1. договору та згідно з Актом приймання-передачі нежитлового майна. Сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли раніше, згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, а саме: з 28.12.2011.

Акт приймання-передачі нежитлового майна (частини адміністративної будівлі) в оренду підписано сторонами 28.12.2011 (додаток № 2 до договору оренди).

Відповідно до п. 3.1 договору оренди, орендна плата становить 85,00 грн. разом з ПДВ за 1 кв.м vайна в місяць. Орендна плата за всю орендовану площу складає 54 187,50 грн. з ПДВ в місяць згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору оренди).

Шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 26.12.2016 до договору оренди, сторони дійшли згоди щодо такого:

1. Внести зміни до п. 3.1 договору оренди, виклавши його в такій редакції: Орендна плата становить 74,37 грн. без ПДВ за 1 кв.м в місяць. Загальна сума оренди майна за 637,5 кв.м становить 47 410,88 грн. без ПДВ в місяць згідно з протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 1 А);

2. замінити додаток № 1 до договору оренди на додаток № 1 A Протокол узгодження ціни . Додаток № 1 вважати таким, що втратив чинність.

Пунктом 3.2 договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 15 числа розрахункового місяця, згідно з наданим рахунком на плату. Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає коригуванню на індекс інфляції і стягується на користь Орендодавця, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

До обов`язків орендаря віднесено в т.ч. обов`язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 4.2 Договору оренди).

Відповідно до п. 9.1 договору оренди, цей договір діє з моменту підписання та до 31.12.2012. включно. При цьому, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 9.5 Договору оренди).

Майно вважається поверненим орендарем з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 2.3 Договору оренди).

Акт приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди підписано сторонами Договору оренди 28.02.2017.

Позивач стверджує, що в порушення п. 4.2 договору оренди відповідачем не сплачено орендні платежі за користування майном протягом січня-лютого 2017р. згідно рахунків-фактури № СФ0000001 від 31.01.2017 на суму 47 410,88 грн, № СФ-0000002 від 28.02.2017 на суму 47 410,88 грн.

Також позивач зазначив, що відповідач відмовився підписати та повернути один примірник Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг в січні-лютому 2017) № ОУ-0000001 від 31.01.2017р., № ОУ0000002 від 28.02.2017р., спрямовані позивачем додатками до листа-претензії від 27.11.2017 № 27/11, надісланої через УДППЗ Укрпошта цінним листом з описом вкладення (штрихкодовий ідентифікатор 0100155923770).

Повторно надіслану цінним листом з описом вкладення претензію № 10/10 від 10 жовтня 2018 (штрихкодовий ідентифікатор УДППЗ Укрпошта 0407134302260) щодо погашення заборгованості відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У зв`язку із викладеним, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за орендними платежами за договором оренди за користування майном протягом січня-лютого 2017 в розмірі 94 821,76 коп.

Судовим наказом Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 у справі № 910/4374/19 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні програми" суму боргу у розмірі 94 821,76 грн за договором оренди № 1/4-902-216 від 20.04.2012 року, яка утворилась у зв`язку з несплатою відповідачем орендних платежів за користування майном протягом січня-лютого 2017 (не виконані рахунки-фактури стягувача № СФ-0000001 від 31.01.2017р. на суму 47 410,88 грн, № СФ-0000002 від 28.02.2017р. на суму 47 410,88 грн).

Судовий наказ Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 у справі № 910/4374/19 виконаний відповідачем 26.04.2019 в добровільному порядку, що підтверджено банківською випискою АТ КБ ПРИВАТБАНК по рахунку позивача за період з 26.04.2019 по 26.04.2019.

Звертаючи до суду з даним позовом, позивач вказує, що набув право на стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 6117,84 грн та інфляційних втрат в розмірі 26 853,02 грн у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині строків внесення орендної плати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

За ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, а саме актом прийому-передачі приміщення від 28.12.2011, підтверджено, що позивачем на виконання умов договору передано відповідачу в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 637,5 кв. м розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 157.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що договором оренди чітко визначено розмір орендної плати, а її сплата не поставлена у залежність від виставлення відповідного рахунку орендодавцем та від його отримання орендарем, оскільки, договором встановлено обов`язок відповідача не пізніше 15 числа кожного поточного місяця вносити орендну плату в сумі 47 410,88 грн. за місяць.

Враховуючи умови п. 3.2. договору відповідач мав сплатити орендну плату за січень 2017 до 15.01.2017 включно, за лютий 2017 - до 15.02.2017 включно.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено господарським судом та зазначалось вище, судовим наказом Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 у справі № 910/4374/19 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні програми" суму боргу у розмірі 94 821,76 грн за договором оренди № 1/4-902-216 від 20.04.2012 року, яка утворилась у зв`язку з несплатою відповідачем орендних платежів за користування майном протягом січня-лютого 2017.

Із змісту наказу Господарського суду Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 у справі № 910/4374/19, вбачається що останній набрав чинності 06.05.2019.

В силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 232 Господарського процесуального кодексу судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, накази.

Таким чином, встановлений у наказі Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 у справі № 910/4374/19 факт порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди № 1/4-902-216 від 20.04.2012 щодо оплати орендних платежів за користування майном протягом січня-лютого 2017 та наявності заборгованості в сумі 94 821,76 грн., має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню в силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Також, судом встановлено, що судовий наказ Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 у справі № 910/4374/19 виконаний відповідачем 26.04.2019 в добровільному порядку, що підтверджено банківською випискою АТ КБ ПРИВАТБАНК по рахунку позивача за період з 26.04.2019 по 26.04.2019.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати орендних платежів за користування майном протягом січня-лютого 2017 .

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання за договором зі сплати орендних платежів, позивачем заявлено до стягнення з останнього інфляційні втрати в сумі 26 853,02 грн., 3% річних - 6117,84 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 6 117,84 грн.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат складає 21 756,93 грн. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором про оренди нежитлового майна (частини адміністративної будівлі) № 1/14-902-216 щодо своєчасної оплати орендних платежів належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні програми" (04029, м. Київ, вул. Г. Дніпра, 7, код ЄДРПОУ 34185581) 3% річних в сумі 6117 грн 84 коп., інфляційні втрати в сумі 21 756 грн 93 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 624 грн 09 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.02.2020

Суддя А.І. Привалов