Рішення

від 04.02.2020 по справі 917/2220/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2020 Справа № 917/2220/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Отюговій О. І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

до Приватного підприємства "Агротранс-2009"

про стягнення 511077,16 грн.

представники сторін не з`явилися

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" до Приватного підприємства "Агротранс-2009" про стягнення 511077,16 грн., у тому числі 471880,78 грн. - основного боргу за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 281118-01 від 28.11.2018 року, 23582,02 грн. - інфляційних, 15614,36 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за договором він надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги, які відповідачем не були оплачені повністю; заборгованість становить 471880,78 грн.; на підставі ст.625 ЦК України на суму боргу було нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідач у відзиві від 24.01.2020 (вхід. № 866 від 24.01.2020) позов визнав у повному обсязі; прохає розглянути справу без його участі.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Суд встановив, що заява про визнання позову підписана повноважним представником відповідача - директором Приватного підприємства "Агротранс-2009" Боженко Ю. М.; визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав або інтересів інших осіб. Отже, наявні законні підстави для ухвалення рішення у справі.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 року даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М.

За ухвалою господарського суду від 24.12.2019 року було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.01.2020 порушено провадження у справі № 917/2220/19, призначено справу до розгляду порядку загального позовного провадження в підготовче засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Позивач подав клопотання (вхід. № 761 від 22.01.2020) про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказане клопотання відхиляється судом, оскільки за ч. 1 ст. 249 ГПК України клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження заявляється у позові або подається разом з позовом, а питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 250 ГПК). Оскільки, відповідне клопотання було подано позивачем вже після відкриття провадження у цій справі, воно не може бути задоволено судом.

З огляду на визнання відповідачем позову суд прийшов до висновку про ухвалення рішення у даній справі на підставі ч. 3 ст. 185 ГПК України.

В судовому засіданні 04.02.2020р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРЕЙНСВАРД (позивачем) та Приватним підприємством АГРОТРАНС-2009 (відповідачем) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 281118-01 від 28.11.2018 (далі- Договір);

Відповідно до 1.1. Договору замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов`язання зі здійснення транспортно-експедиторського обслуговування вантажу.

Відповідно до 2.1. Договору виконавець за дорученням замовника розробляє та реалізує оптимальну транспортну схему з перевезення вантажу, в тому числі в експортному напрямку.

Згідно п. 2.2. Договору виконавець організовує замовлення та подачу транспортних засобів до місця відвантаження.

Згідно п. 2.3. Договору виконавець забезпечує оформлення всіх необхідних супровідних документів, в тому числі сертифікацію та митне оформлення (при обслуговуванні експертно-імпортних вантажів).

Згідно п. 2.8. Договору за підсумками роботи за календарний місяць, станом на 1 число, або за результатами виконання окремої заявки виконавець надає замовнику Акт виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п. 3.1. Договору замовник надає повну інформацію щодо відправлення вантажу з вказівкою умов поставки, станції відправлення та призначення.

Згідно п. 3.4. Договору замовник здійснює оплату вартості послуг у повному обсязі згідно Додатку.

Згідно п. 4.1. Договору вартість експедирування та сума Договору обумовлюються у Додатку, відносно кожної товарної позиції та місця відправки.

Згідно п. 4.2. Договору додаток є невід`ємною частиною Договору.

В додатку № 1 від 28.11.2018 до Договору сторони встановили комплексну ставку за 1 вагон: 31 531,67 грн. без ПДВ, 6 306,33 грн. 20 % ПДВ, разом з ПДВ 37 838,00 грн./ваг.

В додатку № 2 від 03 грудня 2018 до Договору сторони встановили комплексну ставку за 1 тону - 708,33 грн. без ПДВ, 141.67грн. - ПДВ 20 %, разом з ПДВ - 850,00 грн./тн.

В додатку № 3 від 29 грудня 2018 року до Договору сторони встановили комплексну ставку за 1 тону - 708,33 грн. без ПДВ, 141,67грн. - ПДВ 20 %, разом з ПДВ - 850,00 грн./тн.

В додатку № 4 від 14 січня 2019 року до Договору сторони встановили комплексну ставку за 1 вагон: 34 933,33 грн. без ПДВ, 6 986,67 грн. 20 % ПДВ, разом з ПДВ 41 920,00 грн./ваг.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з відвантаження зерна кукурудзи на загальну суму 1255232,80 грн., що підтверджується двостороннє підписаними актами надання послуг від 30.11.2018р. № 762 на суму 151352,02 грн., від 09.12.2018р. № 815 на суму 447488,89 грн., від 04.01.2019р. № 15 на суму 227951,93 грн., від 04.01.2019р. № 18 на суму 9240,00 грн., від 18.01.2019р. № 79 на суму 419199,96 грн., залізничними накладними та відомістю вагонів від 30.11.2018р. № 43086743, від 08.12.2018р. № 43180223, від 09.12.2018р. № 43184647, від 04.01.2019р. № 43391804, від 16.01.2019р. № 43474659, від 18.01.2019 № 43490226, від 18.01.2019 № 43490515.

Згідно п. 4.3. Договору оплата послуг проводиться наступним чином: 50 % - попередня оплата послуг, 50 % - оплата за фактом відвантаження.

За надані послуги відповідач розрахувався частково, сплативши 783352,02 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1852 від 05.12.2018 р. на суму 100 000,00 грн., № 1869 від 10.12.2018 р. на суму 51 352,02 грн., № 1883 від 14.12.2018 р. на суму 100 000,00 грн., № 1889 від 18.12.2018 р. на суму 100 000,00 грн., № 1933 від 11.01.2019 р. на суму 100 000,00 грн., № 1951 від 16.01.2019 р. на суму 65 000,00 грн., № 1989 від 21.02.2019 р. на суму 70 000,00 грн., № 1991 від 26.02.2019 р. на суму 50 000,00 грн., № 1992 від 01.03.2019 р. на суму 50 000,00 грн., № 641425 від 06.03.2019 р. на суму 50 000,00 грн., № 717169 від 14.03.2019 р. на суму 7 000,00 грн., № 820691 від 25.03.2019 р. на суму 10 000,00 грн., № 9 від 09.04.2019 р. на суму 10 000,00 грн., № 23 від 17.04.2019 р. на суму 10 000,00 грн. та меморіальними ордерами № ПН1903 від 31.05.2019 р. на суму 5 000,00 грн., № ПН20073 від 06.08.2019 р. на суму 2 000,00 грн., № ПН109513 від 22.08.2019 р. на суму 1 000,00 грн., № ПН11673 від 04.10.2019 р. на суму 2 000,00 грн.

Залишок заборгованості у сумі 471880,78 грн. відповідачем не сплачено.

Відповідач листами від 14.02.2019р., від 15.02.20019 гарантував погашення заборгованості.

Позивач направив відповідачу претензію від 05.03.2019 року за № 05.03.2019 про сплату боргу, що підтверджується поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист від 06.03.2019.

У відзиві від 24.01.2020р. відповідач визнав суму боргу 471880,78 грн. в повному обсязі, але оплати не здійснив.

Статтею 3 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України Про транспорт , Про зовнішньоекономічну діяльність , Про транзит вантажів , цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (частина перша статті 929 ЦК України та стаття 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність ).

Відповідно до статті 11 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта,

Частиною першою статті 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Частиною другою статті 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність унормовано, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

При цьому, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 ЦК України).

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення,

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Факт надання послуг та наявна заборгованість в сумі 471880,78 грн. відповідачем визнається та не заперечується.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 471880,78 грн. основного боргу за надані послуги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Позивач, керуючись п.2 ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати за період з січня 2019р. по листопад 2019р. у сумі 23582,02грн. та 3% річних за період з січня 2019р. по листопад 2019р. у сумі 15614,36 грн.

У відзиві від 24.01.2020р. відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, визнання позову приймається господарським судом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 471880,78 грн. основного боргу за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 281118-01 від 28.11.2018 року, 23582,02 грн. інфляційних та 15614,36 грн. - 3% річних підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 7667,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 4980 від 18.12.2019. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 19.12.2019.

Згідно ч.1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вказано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки визнання позову відповідачем було до початку розгляду справи по суті, то сума судового збору в розмірі 3833,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі ч.1 ст. 130 ГПК України. А залишок судового збору у сумі 3833,50 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 191, 185 (ч.3), 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агротранс-2009" (пров. Рибальський, буд. 16, кв. 6, м. Полтава, Полтавська область, 36037; ідентифікаційний код 36396777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (вул. Івана Федорова, буд. 32 літ. А, 3 поверх, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 41564379) 471880грн. 78 коп . - основного боргу, 23582грн. 02 коп . - інфляційних, 15614грн. 36 коп . - 3% річних, 3833грн. 50 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області).

Дата складення повного судового рішення: 07.02.2020р.

Суддя Т. М. Безрук