Рішення

від 28.01.2020 по справі 917/1996/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2020 р. Справа № 917/1996/19

Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М. при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Приватного підприємства "Полтаваавтозапчастина", вул. Ковпака, 24, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 34322677

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Вячеслава Чорновола (Куйбишева), 22-а, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 32017261 в особі філії "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Європейська, 189А, м. Полтава, 36016, код ЄДРПОУ 35206539

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

13.11.2019 року надійшла до суду позовну заяву Приватного підприємства "Полтаваавтозапчастина" до відповідача - Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 263 835,71 грн. суму основної заборгованості, 5 526,20 грн. 3% річних та 2 543,77 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, а розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.12.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01-18/227-4 від 03.12.2019 року (вх. № 13424), в якому взує на тому, що позовні вимоги є незаконними та необгрунтованими.

В реагування на клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, ухвалою суду від 16.12.2019 року дану справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.01.2020 року на 10:45.

Від позивача надійшла відповідь на відзив від 13.12.2019 року (вх. № 14024 від 17.12.2020 року), у якій останній заперечує проти доводів викладених у відзиві та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.04.2020 року відкладено розгляд справи на 28.01.2020 р. на 10:45 год. та зобов`язано відповідача подати до суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив до суду не подав.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "Полтаваавтозапчастина" (позивачем) та ДП "Полтавський облавтодор" Філія "Полтавський райавтодор" було укладено договір поставки товарів № 3 від 11.01.2018 року.

Між Приватним підприємством "Полтаваавтозапчастина" та ДП "Полтавський облавтодор" Філія "Полтавський райавтодор" було укладено договір № 2 надання послуг від 11.01.2018 року.

На підставі Наказу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" № 160 від 21.08.2018 року, припинено (ліквідовано) філію "Полтавський райавтодор" та встановлено правонаступником майна, майнових прав та обов`язків філію "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач).

Між Приватним підприємством "Полтаваавтозапчастина" та філію "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було укладено Угоду про переведення боргу від 29.12.2018 року (угода про переведення боргу).

Згідно умов Угоди про переведення боргу, первісний боржник переводить на нового боржника основний борг (грошове зобов`язання) за договором поставки товарів № 3 від 11.01.2018 року та договором № 2 надання послуг від 11.01.2018 року на загальну суму 229 295,19 грн.

Згідно п. 1.2. Угоди про переведення боргу новий боржник повинен оплатити Кредитору загальну суму заборгованості, зазначену в п. 1.1. Договору протягом 30 робочих днів після підписання цього Договору.

Як вказує позивач у позовній заяві строк виконання грошового зобов`язання нового боржника перед кредитором на загальну суму 229 295,19 грн. настав.

Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання по сплаті заборгованості не виконав.

Також між Приватним підприємством "Полтаваавтозапчастина" та філію "Копилянська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було укладено укладено Договір надання послуг № 04/01/2019 від 04.01.2019 року (договір надання послуг).

Згідно п. 1.1. договору надання послуг виконавець на умовах передбачених цим Договором, за завданням Замовника надає йому послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, заміни мастила (Послуги), а замовник оплачує отримані послуги.

Відповідно до п. 3.2. договору надання послуг підставою для оплати послуг є акт приймання - передачі наданих послуг і виставлений виконавцем на його підставі рахунок. Оплата здійснюється Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання рахунку.

Виконавцем виконані зобов`язання по Договору надання послуг, а саме: надано послуги та виконано роботи на загальну суму 34 540,52 грн., що підтверджуються актом № AЗ-0000063 від 23.01.2019 року здачі-прийняття робіт (наданих послуг) по ремонту на суму 16 717,00 грн. та актом №АЗ-0000968 від 30.09.2019 року здачі-прийняття робіт (наданих послуг) по ремонту на суму 17 823,52 грн.

Як зазначає позивач, виконавцем надано замовнику відповідні рахунки.

Оскільки строк виконання грошового зобов`язання Замовника перед Виконавцем настав, а замовник його не сплатив, тому його заборгованість складає 34 540,52 грн.

Позивач направив відповідачу претензію № 1 за вих. № 30-09-19 від 30.09.2019 року про перерахування заборгованості у розмірі 263 835,71 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію, в якій зазначив, що борг визнає, але не має можливості його оплатити у зв`язку з відсутністю коштів.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 271 905,68 грн. заборгованості, з яких 263 835,71 грн. - основний борг, 5 526,20 грн. - 3% річних та 2 543,77 грн. інфляційних збитків.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

За приписами частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

В свою чергу, в порушення своїх зобов`язань за угодою про переведення боргу та договором надання послуг відповідачем розрахунок проведено не було.

Загальна сума заборгованості становить 263 835,71 грн., що визнається відповідачем у відповіді на претензію.

Докази того, що відповідач здійснив оплату у визначені договором та угодою строки в повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Факт порушення строків виконання своїх грошових зобов`язань в частині оплати не спростовується відповідачем.

Однак відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що вимоги в сумі 34 540,52 грн. є необгрунтованими, оскільки директор Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" доручення на укладення договору № 04/01/2019 надання послуг від 04.01.2019 року не видавав.

Суд вищезазначене заперечення відповідача не приймає, оскільки даний договір судом не визнаний недійсним.

Таким чином, матеріали справи підтверджують, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договорами борг не оплатив, заборгованість останнього складає 263 835,71 грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 5 526,20 грн. - 3% річних та 2 543,77 грн. інфляційних збитків.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом встановлено, що відповідач не виконав грошове зобов`язання у строк, визначений укладеним між сторонами договором.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем не вірно здійснено разрахунок 3% річних та інфляційних збитків, оскільки вважає, що датою прострочення заборгованості є 14.02.2019 року. А тому сума 3 % річних має становити 4 315,78 грн., сума інфляційних збитків - 2 269,24 грн.

Враховуючи вказане, судом за допомогою калькулятору Ліга:Закон здійснено власний перерахунок з урахуванням розрахунку позивача, відповідно до якого задоволенню підлягають 3% річних в сумі 4 630,42 грн. за період з 14.02.2019 року по 30.09.2019 року та інфляційні збитки в сумі 402,87 грн. за лютий-вересень 2019 року.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вище вказане до стягнення з відповідача підлягає 4 033,04 грн.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись статтями 232-233, 237-238 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (вул. Вячеслава Чорновола (Куйбишева), 22-а, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 32017261) на користь Приватного підприємства "Полтаваавтозапчастина" (вул. Ковпака, 24, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 34322677) - 263 835,71 грн. основної заборгованості, 4 630,42 грн. 3% річних, 402,87 грн. інфляційних збитків та 4 033,04 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.02.2020 року.

Суддя Білоусов С. М.