Рішення

від 05.02.2020 по справі 918/891/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/891/19

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Стафійчук К.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна - 15"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: представник Співак А.М. (витяг від 05.01.2017 р.);

від відповідача: представник Соботюк Н.І. (довіреність № б/н від 02.01.2020 р.).

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна - 15" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути заборгованість за надані послуги у розмірі 4 403,60 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 15, на сьогоднішній день дане приміщення функціонує як "Аптека № 0143". ОСББ "Соборна - 15" згідно п.п. 5, 7, 14 постанови Кабінету Міністрів України "Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями" та на підставі ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в період з 01.01.2017 р. виконало свої функції з управління будинку та прибудинкової території по вул. Соборна, 15 в м. Рівне, проте ТзДВ "Рівнефармація" порушено взяті на себе зобов'язання зі сплати за житлово-комунальні послуги, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість сумі 4 403,60 грн.

03.01.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній не визнає позовних вимог посилаючись на те, що ТДВ "Рівнефармація" не повідомляли про створення ОСББ, про проведення загальних зборів, позивач не ініціював укладення будь - яких договорів з відповідачем, не надсилав рахунків на оплату будь - яких послуг та не надходило від ОСББ до Товариства будь - яких інших документів, що стосується вимог позовної заяви.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "09" січня 2020 р.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2020 року клопотання ОСББ "Соборна-15" про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи на "29" січня 2020 р.

В судовому засіданні 29.01.2020 року оголошувалася перерва до 05.02.2020 року.

Представник Позивача в судовому засіданні 05.02.2020 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник Відповідача в судовому засіданні 05.02.2020 року позовні вимоги не визнає та заперечує проти вимог щодо оплати професійної правової допомоги.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

За твердженням позивача, відповідач - ТДВ "Рівнефармація" є власником нежитлового приміщення, загальною площею 322,2 м 2 в житловому будинку за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 15. На підтвердження перебування у власності відповідача нежитлового приміщення позивачем надано суду, та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, технічний паспорт на нежитлове приміщення, загальною площею 322,2 м 2 , за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 15, власник ВАТ "Рівнефармація".

Відповідно до п. 1.1. статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" у новій редакції, затвердженого загальними зборами учасників ТДВ "Рівнемармація", протокол № 28 від 30.09.2019 року, Товариство з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" створене у формі товариства з додатковою відповідальністю шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" на основі рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" (протокол № 15 від 22.07.2010 року). Товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Рівнефармація" заснованого на частині майна Рівненського обласного виробничого об'єднання "Фармація" регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській області шляхом перетворення об'єкту, що перебував у державній власності у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватихзаційних майнових сертифікатів від 26.11.1994 року № 699/94".

Відповідно до витягу із протоколу № 2 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" від 20.12.2016 року вирішено створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно з п. 1 розділу 1 статуту ОСББ "Соборна-15", затвердженого установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15", протокол № 2 від 20.12.2016 року, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" (далі - об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирного будинку № 15, що розташований за місцезнаходженням: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Об'єднання є неприбутковою організацією, установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб (п. 1 та п. 2 розділу 2 статуту ОСББ "Соборна-15").

Відповідно до п. 2 розділу 3 статуту ОСББ "Соборна-15" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів (абз. 3 п. 8 розд. 3 статуту ОСББ "Соборна-15").

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту приймання - передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, комісією у складі головного інженера ЖКП "Покровське" Поліщука В.В., інженера Панчук О.О., майстрадільниці Шевчук Т.В., керівника ОСББ "Соборна-15" Співак А.М., 01.01.2017 року проведено обстеження активів житлового комплексу (або його частини) за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 15, що передається з балансу ЖКП "Покровське" на баланс "ОСББ". Даний акт підписано членами комісії, керівником ЖКП "Покровське", з балансу якого предається житловий комплекс або його частина, та керівником ОСББ "Соборна-15", на баланс якого передається житловий комплекс або його частина.

Відповідно до витягу із протоколу № 2 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" від 20.12.2016 року затверджено кошторис доходів і витрат на ОСББ з розрахунку 2,14 грн за 1 кв. м. загальної площі.

Відповідно до витягу із протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" від 04.07.2019 року встановлено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією у розмірі 3,00 грн за 1 м 2 з 01.09.2019 р.

Відповідно до витягу із протоколу загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" від 24.07.2019 року в ході обговорення питання № 2 "щодо збору коштів на ремонт покрівлі" вирішено зібрати з власників житлових та нежитлових приміщень суму в розмірі 500 грн готівкою. У разі неможливості з будь яких причин здачі готівкових коштів у визначеному розмірі до 21.08.2019 р. включити дані кошти в рахунок сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в період з 01.03.2019 р. по 01.10.2019 р. відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів (внесків), які були встановлені рішеннями загальних зборів ОСББ, внаслідок чого у останнього, як у власника вищезазначеного приміщення, виникла заборгованість перед ОСББ "Соборна-15" у сумі 4 403,60 грн.

Крім того, позивач вказує на те, що останній звертався з претензією від 09.10.2019 року до відповідача з вимогою сплатити належні ОСББ "Соборна-15" кошти за надані послуги у розмірі 4 403,60 грн, яка залишена без відповіді та задоволення.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. 5 та п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач (п. 12 та п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості (п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до п. 5, п. 6 та п. 8 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Так, ч. 2 ст. 7 вищевказаного закону передбачено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного визначає Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

За змістом статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (ч. 14 ст. 10 вищевказаного Закону).

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ст. 15 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно з абз. 4 та 5 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 вищезазначеного Закону).

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.

За приписами ч. 1 ст. 22 вищевказаного Закону, для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів (ч. 1 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв'язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верхового Суду від 22.02.2018 року у справі №910/11312/17.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Твердження відповідача про порушення вимог визначених ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки недотримано вимог щодо порядку денного повідомлення власників про проведення установчих зборів та вимог щодо прийняття рішення ОСББ від 20.12.2016 судом не приймається до уваги, оскільки визначення розміру та порядку сплати внесків та платежів в даній справі здійснено позивачем згідно рішення ОСББ від 20.12.2016 р., зі змінами, стосовно розміру внесків на управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією, внесеними відповідно до рішення від 04.07.2019 року, які є чинними на момент розгляду даної справи.

Також суд не приймає до уваги аргументи відповідача щодо відсутності в нього права здійснювати відповідні видатки через відсутність документального підтвердження витрат на утримання будинку, оскільки відсутність договору між відповідачем та позивачем щодо утримання житлового будинку і прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку.

За таких обставин, вимоги ОСББ "Соборна-15" про стягнення з ТДВ "Рівнефармація" заборгованості по сплаті за надані житлово - комунальні послуги у розмірі 4 403,60 грн є правомірними та обґрунтованими.

За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги за період з 01.03.2019р. по 01.10.2019р. у розмірі 4 403,60 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Частиною 1 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У силу вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд, оцінивши надані позивачем докази у підтвердження витрат на правову допомогу, встановив таке.

Щодо підтвердження витрат, здійснених позивачем на надання правової допомоги.

Як зазначалося, позивачем у підтвердження витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, надано договір про надання правової допомоги.

За змістом глави 8 ГПК України необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Отже, розподіл судових витрат у справі має компенсаційний характер (тобто таких, що фактично понесені стороною) та не передбачає авансування можливих майбутніх витрат однієї сторони за рахунок іншої.

Вказана вимога є також гарантією реального виконання зобов'язань саме замовником (клієнтом) перед виконавцем (адвокатом, адвокатським бюро тощо) за договором про надання правової допомоги та в розмірі, визначеному договором, а не відповідачем у справі за результатами виконання судового рішення в обсязі, визначеному судом.

Водночас, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, що підтверджують надання та виконання таких послуг, належної їх сплати замовником, зокрема, не подано платіжного доручення про перерахування коштів на рахунок адвоката.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У свою чергу, позивач доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу (їх оплату) у встановлені процесуальним законом строки суду не надав, так само як і до закінчення судових дебатів не зробив заяви про їх надання протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення (у випадку необхідності їх складання та проведення оплати за результатами розгляду та вирішення спору).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях у справах "Двойних проти України", "Гімайдуліна і інших проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Усупереч вимогам ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України позивач свій обов'язок щодо доказування та подання належних і допустимих доказів у підтвердження здійснення витрат на правову допомогу не виконав, а отже вказані витрати розподілу не підлягають.

Щодо розподілу судового зору, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (33028, м. Рівне, майдан Незалежності, 3, код ЄДРПОУ 22572748) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна - 15" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 15, код ЄДРПОУ 41046523) 4 403,60 грн (чотири тисячі чотириста три гривні 60 коп) заборгованості та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна - 15" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 15, код ЄДРПОУ 41046523).

Відповідач (боржник): Товариство з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (33028, м. Рівне, майдан Незалежності, 3, код ЄДРПОУ 22572748).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 07 лютого 2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Романюк Р.В.