Рішення

від 05.02.2020 по справі 921/803/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2020 року м. ТернопільСправа № 921/803/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Курмило В.М.

розглянув справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008

до відповідача Вишгородської сільської ради, с. Вишгородок, Лановецький район, Тернопільська область, 47432

про стягнення 6 000 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

за участі представників

позивача: Мартинюк З.І.

відповідача: Пчола І.Б.

Суть справи:

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Вишгородської сільської ради про стягнення 6 000 грн збитків.

Ухвалою від 26.12.2019 судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22.01.2020.

В обґрунтування заявлених вимог, контролюючий орган посилається на те, що відповідач заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, в результаті чого державі завдано збитки в розмірі 6 000 грн.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Водночас, ним долучено до матеріалів справи клопотання №1-1-11-270 від 21.01.2020, у якому повідомлено, що у зв`язку із запровадженням у 2020 році Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, відбулась зміна рахунків. Тому, шкоду в сумі 6 000 грн, завдану відповідачем, необхідно стягнути на користь спеціального фонду Вишгородоцької сільської ради Лановецького району на р/р - UA108999980333159331000019360, код бюджету - 24062100, ідентифікаційний код одержувача - 37377870 в Казначейство України.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов №09 від 15.01.2020. Вказує, що на голову Вишгородоцької сільської ради незаконно накладено адміністративний штраф в розмірі 510 грн. Адже при проведенні перевірки органом місцевого самоврядування неодноразово зазначалось про те, що на спірній території проведено видалення не будь-яких, а виключно аварійних, сухостійних та фаутних дерев.

На думку відповідача, заходи державного нагляду (контролю) проведені екологічною інспекцією з порушенням вимог закону, а тому не можуть бути підставою для притягнення сільської ради до відповідальності.

Разом з тим, 29.01.2020 відповідачем долучено до матеріалів справи лист №19 від 29.01.2020, в якому він повідомляє, що Вишгородоцька сільська рада не має можливості заплатити суму, виставлену Державною екологічною інспекцією, та судовий збір.

Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, господарський суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 , було проведено обстеження скверу біля будинку культури по вул . Центральна, 22 , в межах населеного пункту с. Вишгородок, Лановецького району, за фактом законності проведення обрізки та видалення дерев.

В процесі натурного обстеження контролюючим органом встановлено, що територія скверу належить до земель загального користування в межах населеного пункту. На даній території виявлено пні зрізаних дерев, а саме породи клен діаметрами пнів у корі біля шийки кореня 20 см - 2 штуки, 24 см - 1 штука, 30 см - 1 штука, 34 см - 1 штука, 40 см - 1 штука. Дозвільні документи на зрізання даних дерев сільською радою не видавались.

З інформації сільського голови, дерева були зрізані 14 березня 2017 року. Крім того, у даному сквері проведено омолоджуючу обрізку крон частини дерев.

Заміри пнів зрізаних дерев проведено мірною рулеткою, яка на момент проведення обстеження була чинною, що підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №89-Ф від 20.03.2017, яке чинне до 20.03.2018 (копія свідоцтва міститься в матеріалах справи).

В ході обстеження, Вишгородською сільською радою представлено розпорядження сільського голови №8 від 09.03.2017 "Про невідкладне знесення аварійних сухостійних та фаутних дерев, а також омолодження дерев, які досягли вікової межі", та Акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 22.02.2017, згідно якого комісія рекомендує провести омолоджуючі та санітарні підрізки крон дерев в межах сіл Вишгородок та Соколівка. Разом з тим, Акт обстеження від 22.02.2017 був складений в результаті обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, які знаходяться на території Вишгородської школи ЗОШ І-ІІІ ступенів у с. Вишгородок, а не скверу.

За результатами обстеження, посадовою особою контролюючого органу встановлені факти незаконної обрізки та видалення дерев скверу біля будинку культури по вул . Центральна, 22 в межах населеного пункту с. Вишгородок, про що складено акт обстеження. Даний акт підписаний Вишгородським сільським головою Пчолою І.Б. без зауважень та заперечень.

У письмових поясненнях від 23.03.2017 сільським головою Пчолою І.Б. зазначено, що дані дії проводились у зв`язку із засміченням скверу та з метою влаштування місць для відпочинку та паління.

Як наслідок, контролюючим органом, за здійснення обрізки та видалення дерев без дозвільних документів, відповідальну особу, Вишгородського сільського голову Пчолу І.Б., притягнуто до адміністративної відповідальності, про що, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №000185 від 23.03.2017 винесено постанову №000183/9 від 23.03.2017 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 510 грн.

Зазначена постанова сільським головою не оскаржувалась. Вказаний штраф у розмірі 510 грн сплачений ним, що підтверджується копією квитанції №0.0.739427152 1 від 05.04.2017.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням в с. Вишгородок по вул. Центральна, 22, в розмірі 6 000 грн здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 "Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів".

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області надіслано Вишгородоцькій сільській раді претензію №2-1/3578 від 30.10.2017 з вимогою відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 6 000 грн. До претензії також надано розрахунок розміру шкоди.

Направлена претензія залишена відповідачем без задоволення, а шкода в розмірі 6 000 грн не сплачена.

Таким чином, як стверджує позивач, господарюючий суб`єкт здійснював незаконну вирубку дерев, однак завдані державі збитки в добровільному порядку не відшкодував, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної зеленим насадженням в межах населеного пункту, внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до п. а) ч.1 ст. 20 2 Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №995 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції України, в тому числі Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 37977693). Запис про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено 19.12.2011.

Згідно ч.1 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 №249 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Відповідно до ст. 38 Закону використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

У статті 40 даного нормативно - правового акту встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно з п.п.4.1, 4.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 ( далі - Правила) об`єкти благоустрою зеленого господарства використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони і утримання відповідно до цих Правил. На об`єктах благоустрою зеленого господарства забороняється, зокрема, пошкоджувати дерева, кущі, квітники, газони.

Відповідач не заперечує проти того, що по вул. Центральна, 22 в межах населеного пункту с. Вишгородок, Лановецького району було здійснено обрізання та видалення зелених насаджень, але зазначає, що такі дії проводились на підставі акту обстеження від 10.03.2017 та розпорядження Вишгородоцького сільського голови №8 від 09.03.2017, котрий керувався Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", постановою КМУ №1045 від 01.09.2006, ст.28 Закону України "Про благоустрій", ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Даючи правову оцінку даним твердженням суд зазначає, що процедура видалення дерев, кущів, газонів і квітників (зелених насаджень) на території населеного пункту регламентована Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006 (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, видалення зелених насаджень здійснюється, у тому числі, у разі, знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів. Пунктом 3 Порядку передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених п. 7-10 цього Порядку).

За змістом пунктів 4 та 5 Порядку, підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з`ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Голова комісії готує в п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення.

В свою чергу, пунктом 7 Порядку обумовлено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку .

Таким чином, законодавець чітко визначив порядок та процедури оформлення дозвільних документів на видалення зелених насаджень, встановивши коло зацікавлених осіб та черговість їхніх дій, для реалізації цієї мети.

Більше того, саме на виконання цієї правової норми рішенням виконкому Вишгородської сільської ради від 17.12.2015 року №30 було створено постійно діючу комісію по видаленню зелених насаджень на території сільради.

І саме цією комісією, із дотриманням та у спосіб, що викладені у Порядку, актом від 22.02.2017 року зафіксовано необхідність видалення зелених насаджень на території школи.

Однак, при видаленні зелених насаджень на території скверу законодавчих приписів дотримано не було.

Зокрема:

- акт комісії від 10 березня 2017 року було складено вже після прийняття розпорядження Вишгородоцького сільського голови №8 від 09.03.2017, хоча за вказівками п.4 Порядку мав передувати йому;

- до складу комісії, всупереч рішенню виконкому Вишгородської сільської ради від 17.12.2015 року №30 та п.4 Порядку, не було включено представника територіального органу Держекоінспекції;

- акт від 10 березня 2017 року взагалі не містить відомостей щодо якості, стану зелених насаджень, їхнього виду, необхідності їх зрізування , тощо.

До того ж, в ході проведеної контролюючим органом перевірки, акту від 10.03.2017 року органом місцевого самоврядування перевіряючому надано не було та про його існування не повідомлено.

З наведеного в сукупності суд констатує, що органом місцевого самоврядування наявність аварійних, сухостійних і фаутних дерев у сквері біля будинку культури по вул. Центральна, 22 в межах населеного пункту с. Вишгородок належним чином та у встановленому законом порядку не зафіксовано. Відтак і правових підстав для їх видалення на об`єкті благоустрою у відповідача не було.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт безпідставного видалення зелених насаджень відповідачем по справі, що й зафіксовано Держекоінспекцією у акті від 23.03.2017.

Статтею 28 Закону України "Про благоустрій в населених пунктах" встановлено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 цього ж Закону на об`єктах благоустрою забороняється самовільно знищувати дерева, кущі тощо.

Відповідно до ст. 13 Закону до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, зокрема, парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.

Відповідно до п. 3.2. Правил, елементами благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

На підставі викладеного вбачається, що зелені насадження, які розташовані по вул. Центральна, 2 у с. Вишгородок, Лановецького району відносяться до об`єктів благоустрою та їх самовільне знищення забороняється.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Відповідно до п. 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, у тому числі, на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів, на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідальною особою за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на вище вказаній земельній ділянці, на якій видалені зелені насадження є саме відповідач.

Згідно зі статтями 26, 40 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів. Порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Згідно ст. 68 Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону ).

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно зі статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди закріплено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В свою чергу, за ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Здійснюючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує, що предметом доведення у даній справі є, перш за все, встановлення наявності чи відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені позивачем збитки.

Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: - протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; - шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено здійснення державного нагляду (контролю) за суб`єктами господарювання з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Проаналізувавши подані сторонами докази в обґрунтування своїх позицій, суд зазначає, що позивачем доведена неправомірна поведінка відповідача, яка виражається у вчиненні ним незаконних дій по видаленню дерев. Адже сільською радою не надано доказів дотримання законодавчо встановленого порядку видалення зелених насаджень, що підтверджує факт вчинення правопорушення.

Зважаючи на виявлені порушення норм природоохоронного законодавства, наслідково-причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, контролюючим органом підставно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 "Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" обраховано збитки, обумовлені незаконним видаленням дерев, в сумі 6 000 грн, які заявлені до стягнення із постійного лісокористувача.

Перевіривши розрахунок збитків в розмірі 6 000 грн, суд дійшов висновку про те, що його виконано відповідно та з дотриманням вимог затверджених такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням. Зокрема, суд вважає мотивованим не застосування до спірних правовідносин при обчисленні розміру шкоди положень законодавства, яке стосується самовільної рубки сухостійних дерев. Адже, проведеними контролюючим органом замірами шести пнів зрізаних дерев породи клен, не встановлено що вони було сухостійними.

При цьому судом враховується, що кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі (ст. 66 Конституції України).

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, органом місцевого самоврядування не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надано доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення шкоди.

Дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини, такими діями заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню державі у повному обсязі.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Вишгородської сільської ради (с. Вишгородок, Лановецький район, Тернопільська область, 47432, 47000, іден. код 04395917) на користь спеціального фонду Вишгородоцької сільської ради Лановецького району на р/р - UA108999980333159331000019360, код бюджету - 24062100, ідентифікаційний код одержувача - 37377870 в Казначейство України - 6 000 (шість тисяч) грн шкоди, заподіяної державі в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства.

3. Стягнути з Вишгородської сільської ради (с. Вишгородок, Лановецький район, Тернопільська область, 47432, 47000, іден. код 04395917) на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на рахунок - UA678201720343170002000080912, ідентифікаційний код одержувача - 37977693 в ДКСУ м. Київ - 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 07.02.2020.

Суддя О.В. Руденко