Рішення

від 06.02.2020 по справі 922/70/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/70/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, м. Чернігів до ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ с. Гонтарівка про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2020 року до господарського суду Харківської області звернувся Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (м. Чернігів, код ЄДРПОУ 00497360) та просить стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва національної академії аграрних наук України" (Вовчанський р-н, Харківської області, код ЄДРПОУ01203834) суму заборгованості 36.000,00 грн., індекс інфляції 543,60 грн., 3% річних 319,56 грн., пеню 3.393,86 грн., штраф 10.800,00 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 2-160 від 01.08.2019 про науково-господарську діяльність з впровадження наукової продукції. На виконання вказаного договору позивач 06.08.2019 відпустив відповідачу силосну закваску на суму 36.000,00 грн., виставив рахунок на оплату та у відповідності до вимог п.3.2 договору не отримав оплату по день звернення з позовом до господарського суду.

Ухвалою суду від 09 січня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 27 січня 2020 року о 11:30.

Представники відповідача та позивача в судове засідання 27 січня 2020 року не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

24.01.2020 р. від представника позивача надійшло клопотання (вх. 1850 від 24.01.2020 р.) про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. До клопотання додано копію договору про надання правничої допомоги №05-12.19 від 18.12.2019 р., копію акту приймання-передачі наданих послуг, копію рішення Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 р. №57 та детальний опис робіт (наданих послуг).

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року розгляд справи було відкладено на 06 лютого 2020 року о 09:30.

27.01.2020 р. від представника позивача надійшов супровідний лист з додатками (вх.2027 від 27.01.2020 р). До наданих додатків представником позивача надано копію виписки з рахунку позивача від 21.01.2020 р. про повну сплату основної суми заборгованості за договором № 2-160 від 01.08.2019 про науково-господарську діяльність з впровадження наукової продукції у розмірі 36.000,00, які надійшли від ДП "Дослідного господарства "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ.

У судове засіданні 06 лютого 2020 року представники сторін не з`явилися, додаткових документів не надали.

З матеріалів справи вбачається, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи в господарському суді, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки АТ Укрпошта та відмітки на зворотній частині ухвал суду про їх направлення сторонам по справі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Інститутом сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (м. Чернігів, код ЄДРПОУ 00497360) (надалі в тексті Інститут) та ДП "Дослідного господарства "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ с. Гонтарівка (надалі в тексті Підприємство) було укладено Договір про науково-господарську діяльність з впровадження наукової продукції від 01.08.2019 №2-160 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, Інститут передає для впровадження Підприємству партію наукової продукції, а саме силосну закваску у кількості 300 літрів на загальну суму 36.000,00 грн. Підприємство зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити цей Товар (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 3.2. Договору Покупець здійснює 100 % попередню оплату майна, вказаного в п.1.1 Договору, на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання рахунку.

Згідно умов Договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2018 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов Договору ним було здійснено відвантаження товару зі свого складу у замовленій кількості на загальну суму 36.000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, які підписані сторонами та скріплені їх печатками (т. I, а.с. 14-15).

Однак, в порушення умов спірного Договору, відповідач не розрахувався за відвантажений товар.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Після відкриття провадження у справі від представника позивача надійшов супровідний лист з додатками (вх.2027 від 27.01.2020 р). До наданих додатків представником позивача надано копію виписки з рахунку Позивача від 21.01.2020р. про повну сплату основної суми заборгованості за договором № 2-160 від 01.08.2019 про науково-господарську діяльність з впровадження наукової продукції у розмірі 36.000,00, які надійшли від ДП "Дослідного господарства "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ сплатило на користь Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України суму основної заборгованості у розмірі 36.000,00 грн., суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 36.000,00 грн. основної заборгованості на підставі ч. 2. п.1 ст. 231 ГПК України.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача індексу інфляції, 3% річних, пені, штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Окрім того, згідно з умовами Договору, а саме, п. 4.2 встановлено, що у разі несплати відповідачем вартості цього Договору у встановлений строк, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої вартості цього Договору за кожний день прострочки та штраф у розмірі 30% від суми несплаченої вартості цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ст.212 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки стосовно нарахування індексу інфляції у сумі 543,60 грн., 3% річних у сумі 319,56 грн., пені у сумі 3393,86 грн. та штрафу у сумі 10800,00 грн. суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно понесених судових витрат позивачем суд зазначає наступне.

Положеннями ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві позивачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 10000,00 грн.

На підтвердження понесення судових витрат позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги №05-12.19 від 18.12.19; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; копію акта приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №05-12.19 від 18.12.19.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначала, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Згідно наданого представником позивача договору про надання правничої допомоги, опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №05-12.19 від 18.12.2019 р. адвокатом було надано, а позивачем прийнято правничу допомогу на суму 5000,00 грн. за складання позовної заяви та така вартість наданих послуг підлягає перерахування на розрахунковий рахунок адвоката. Таким чином, з наданих до суду доказів судом встановлено, що вартість отриманих позивачем послуг за професійну правничу допомогу складає 5000,00 грн.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійнуправничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду не було надано, тому суд приймає докази позивача про понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 231, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 36000,00 грн основної заборгованості.

2. Позовні вимоги в частині стягнення 3393,86 грн. пені, 10800,00 грн. штрафу, 319,56 грн. 3% річних, 543,60 грн. інфляційних втрат та судових витрат (судовий збір 1921,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу 5000,00 грн) - задовольнити.

3. Стягнути з Державного підприємства "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ГОНТАРІВКА" ІНСТИТУТУ ТВАРИННИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" (14027, Чернігівська обл., місто Чернігів, Деснянський район ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА буд. 97, ідентифікаційний код особи 00497360) на користь Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (62570, Харківська обл., Вовчанський район, село Гонтарівка, ВУЛИЦЯ ДМИТРІВСЬКА, будинок 102, ідентифікаційний код особи 01203834) інфляційні втрати у сумі 543,60 грн, 3% річних у сумі 319,56 грн, пеню у сумі 3393,86 грн, штраф у сумі 10800,00 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "07" лютого 2020 р.

Суддя Л.С. Лаврова