Рішення
від 28.01.2020 по справі 922/3248/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3248/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, будинок 26, ідентифікаційний код 35086694) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 119-А, ідентифікаційний код 32031768) про стягнення 73 774,72 грн за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - адвоката Бринзи Д.А., ордер ПТ №064970 від 29.10.2019;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмен" щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 73 774,72 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару на реалізацію № 1830Р від 11.04.2016 року, який укладений між позивачем та відповідачем, а саме щодо оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3248/19. Здійснювати розгляд вказаної справи постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також, в ухвалі суду зазначено строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву.

Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

29.10.2019 до господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву за вх. № 26024. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.10.2019 - 18.10.2019, проте не отримував позовну заяву та додані до неї документи, у зв`язку із чим не може надати обґрунтований відзив на позовну заяву у встановлений судом строк. Також, відповідач зазначив, що 29.10.2019 подав до господарського суду заяву про ознайомлення із матеріалами справи №922/3248/19, тому просить строк для подання відзиву на позовну заяву продовжити з дати ознайомлення відповідача із матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

29.10.2019 до господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за вх. № 26028.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2019 постановлено розглядати справу № 922/3248/19 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на "19" листопада 2019 року о 10:00 год.

13.11.2019 відповідачем подано до господарського суду клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву за вх.№27493, в якому відповідач зазначає, що не мав можливості надати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк до 01.11.2019, оскільки позовну заяву та додані до неї документи відповідачем не отримано, можливість ознайомлення з матеріалами справи з`явилась тільки 29.10.2019, а обсяг документів, що підлягав дослідженню для підготування відзиву на позовну заяву був досить об`ємний, отже відповідач просив поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та визнати вказані причини пропущення строку на подання відзиву на позовну заяву поважними. Також, 13.11.2019 відповідачем наданий відзив відповідача на позовну заяву за вх.№27491. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за умовами договору, зокрема п.2.3., відповідач зобов`язався оплатити поставлений позивачем товар не раніше, як після реалізації кожної одиниці товару третім особам, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 4 і 19 числа кожного місяця. Якщо зазначені терміни оплати потрапляють на святкові або вихідні дні покупець (відповідач) перераховує кошти за проданий товар на наступний робочий день. Разом із тим, у договорі передбачено право відповідача повернути позивачу товар, а позивач зобов`язаний забрати такий товар у разі не реалізації його покупцем протягом 365 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної за умови попереднього повідомлення про це позивача. Відповідач зазначив, що договір є автоматично продовженим згідно п.10.1. договору та є діючим. За період строку дії договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 550 010,29 грн, з яких реалізовано відповідачем було товар на суму 320958,82 грн. Також згідно положень п.5.1. та 5.1.5. договору відповідач повернув позивачу товар на суму 152 478,83 грн. Отже відповідач зазначив, що сума вартості нереалізованого товару поставленого позивачем становила 76 545,64 грн, а не 73 774,72 грн, як зазначає позивач. Проте відповідач зазначив, що товар на вказану суму знаходився на полицях магазинів відповідача з метою подальшою реалізації кінцевому споживачу, що свідчить проте, що строк оплати не настав, отже відсутній обов`язок відповідача по оплаті вказаного товару, тому відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2019 задоволено клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Прийнято до розгляду відзив на позовну заяву за вх. № 27491 від 13.11.2019. Задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи в судовому засіданні відкладено на "27" листопада 2019 року о 10:00 год.

Також, судом задоволено клопотання позивача про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі №922/3248/19, призначене на 27 листопада 2019 року о 10:00 год., постановлено провести в режимі відеоконференції. Доручено Подільському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання у даній справі, призначене на 27.11.2019 о 10:00, в режимі відеоконференції.

Судове засідання 27.11.2019 провести в режимі відеконференції не вдалося, у зв`язку із технічною неможливістю, а також тим, що суд якому доручено забезпечити проведення судового засідання призначеного на 27.11.2019 о 10:00, в режимі відеоконференції - Подільський районний суд міста Києва не вийшов своєчасно на зв`язок.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 листопада 2019 року перейдено до розгляду справи № 922/3248/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18 грудня 2019 р. о 12:30 год.

Також, у вищевказаній ухвалі суду зазначено, що вказане засідання провести в режимі відеоконференції та доручити Подільському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання у даній справі, призначене на 18.12.2019 о 12:30 год., в режимі відеоконференції.

04.12.2019 до господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. №29542), в якій позивач просить суд:

- поновити позивачу строк для подання відповіді на відзив, у зв`язку з поновленням судом відповідачу строку для подання відзиву;

- відмовити відповідачу у поновленні строків для подання відзиву на позов, у зв`язку з недоведеністю відповідачем поважності причин такого пропуску (зокрема, неможливості забрати копію позовної заяви з відділення Укрпошти);

- витребувати у відповідача новий інвентаризаційний опис товару, з детальною вказівкою інформації про поставку даного товару, а саме: номер і дату видаткової накладної, за якою було поставлено даний товар, підстави поставки, дані про постачальника, копії таких видаткових накладних (якщо вони не були надані раніше до суду);

- зобов`язати відповідача повідомити письмово позивача про складання вказаного інвентаризаційного опису, з наданням можливості представникам позивача взяти участь у проведенні відповідного огляду і опису товару на складі відповідача, та складенні такого опису спільно з представниками відповідача;

- оголосити перерву чи відкласти розгляд справи на час, необхідний для отримання витребуваних вищевказаних доказів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.12.2019 відмовлено позивачу у поновленні процесуального строку для подання відповіді на відзив. Продовжено позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив до 02.12.2019 включно. Прийнято відповідь на відзив до розгляду. Відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відмову відповідачу у поновленні строків для подання відзиву на позов. Прийнято до розгляду клопотання позивача про витребування у відповідача нового інвентаризаційного опису товару, з детальною вказівкою інформації про поставку даного товару, а саме: номер і дату видаткової накладної, за якою було поставлено даний товар, підстави поставки, дані про постачальника, копії таких видаткових накладних (якщо вони не були надані раніше до суду). Прийнято до розгляду клопотання позивача про зобов`язання відповідача повідомити письмово позивача про складання вказаного інвентаризаційного опису, з наданням можливості представникам позивача взяти участь у проведенні відповідного огляду і опису товару на складі відповідача, та складенні такого опису спільно з представниками відповідача. Прийнято до розгляду клопотання позивача про оголошення перерви чи відкладення розгляду справи на час, необхідний для отримання витребуваних доказів.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем не доведено, що на момент подання відзиву на позовну заяву товар не є реалізованим.

В підготовчому засіданні 18.12.2019 суд без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвали, які занесені до протоколу судового засідання від 18.12.2019: про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про витребування у відповідача нового інвентаризаційного опису; про відмову у задоволенні клопотання про зобов`язання відповідача повідомити письмово позивача про складання вказаного інвентаризаційного опису; про задоволення клопотання представника відповідача про долучення доказів до матеріалів справи; про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання; про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08 січня 2020 року о 14:00.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 08 січня 2020 року про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 28 січня 2020 р. об 11:30 год.

13.01.2020 до суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №660), в якому він просить суд забезпечити можливість участі в судовому засіданні, що призначене судом на 28.01.2020 о 11:30 в режимі відеоконференції та доручити Подільському районному суду м. Києва, або Господарському суду м. Києва, або Північному апеляційному господарському суду, або Шевченківському районному суду м. Києва забезпечити проведення вказаного судового засідання у справі №911/3248/19 в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" (вх. №660 від 13.01.2020) про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, що повернуто на адресу суду поштовим відділенням, про врученння ухвали - повідомлення від 08.01.2020 про проведення наступного судового засідання з розгляду справи по суті, що призначене на 28.01.2020 о 11:30 повноважному представнику позивача - 17.01.2020.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених ним у відзиві на позовну заяву, що наданий 13.11.2019.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає заможливе розглядати справу за відсутністю представника позивача, який повідомлений про дату та час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" (надалі - Позивач або Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмен" (надалі - Відповідач або Покупець) був укладений договір поставки товару на реалізацію №1830Р від 11 квітня 2016 року (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується на умовах Договору прийняти та оплатити поставлений Товар. Загальна кількість товарів, їх найменування (номенклатура, асортимент) та ціна визначається сторонами у Специфікаціях. У Специфікаціях сторони також визначають строк, протягом якого відбувається поставка товару, у випадку якщо строк не визначено. Товари, визначені у Специфікаціях, поставляються Постачальником протягом року з моменту її підписання. У п. 1.2 Договору зазначено, що Постачальник повинен поставляти Товар окремими партіями в кількості та асортименті, указаному Покупцем у замовленні на поставку товару.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна на товари, що поставляються, узгоджується у підписаних сторонами Специфікаціях.

Перелік та ціна Товару визначена Сторонами в Специфікації №1 (Додаток №1) від 18.04.2016 до Договору.

Згідно з п.2.3. Договору, покупець сплачує поставлений товар не раніш ніж як після реалізації кожної одиниці товару третім особам, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніш 4 (четвертого) та 19 (дев`ятнадцятого) числа кожного місяця. Якщо вказані строки оплати припадають на святкові та вихідні дні покупець перераховує грошові кошти за проданий товар на наступний робочий день. Зобов`язання по сплаті вважається виконаною з моменту виставлення банку платіжного доручення.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Постачальник повинен поставити і передати Товар Покупцю на адресу: м. Харків, вул. Клочківська, 119-А (Будівельний гіпермаркет «Будмен» ) протягом 10 днів з моменту отримання Постачальником Замовлення на поставку товару на умовах DDР (Інкотермс-2010). Постачальник повинен перед поставкою Товару узгодити з Покупцем дату і час поставки (прийняття) Товару.

Відповідно до п. 3.7 Договору обов`язки Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними з моменту передачі Товару, вказаного в Замовленні, в торговому центрі Покупця, з усіма документами, передбаченими законодавством України і Договором.

Згідно з п. 3.8 Договору право власності на поставлений Товар та ризик випадкової загибелі Товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту відвантаження Товару і транспортного засобу Постачальника в торговому центрі Покупця, підписання документів, вказаних у п. 3.4 Договору. Строк реалізації товару становить 365 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

У п. 4.1 Договору встановлено, що Товар приймається Покупцем за кількістю, асортиментом і якістю в торгових центрах Покупця на основі видаткових накладних та інших супроводжувальних документів, підтверджуючих якість і кількість Товару.

Згідно з п.5.1. Договору, постачальник зобов`язаний вивезти товар з ТЦ покупця, якщо товар не реалізований у випадку:

5.1.1. якщо товар або його частина залишається не реалізованою понад строку реалізації, встановленого в п. 3.8. договору (365 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної);

5.1.2. якщо постачальник поставив товар без документів, передбачених п.3.4., 3.5. договору;

5.1.3. договір розірваний однією зі сторін;

5.1.4. якщо постачальник поставив неякісний товар. Постачальник також зобов`язаний прийняти та вивезти товар, переданий покупцю у якості зразку, якщо він не реалізований;

5.1.5 за вимогою покупця, якщо покупець не може реалізувати поставлений товар на протязі 60 календарних днів з моменту поставки;

5.1.6 за вимогою покупця, у разі не відповідності товару відповідному технічному регламенту, Законам України «Про стандарти, технічних регламентах та процедури оцінки відповідності» , «Про державний нагляд та контроль нехарчової продукції» , «Про загальну безпеку нехарчової продукції» .

Відповідно до п.5.2. Договору повернення (вивіз) товару постачальник здійснює власними силами та за свій рахунок. Передача товару при повернення відбувається по місцю знаходження торгового центру покупця : Будівельний гіпермаркет «Будмен» : м. Харків, вул. Клочківська, 119-А.

Відповідно п.п. 6.6.1. п. 6.6. Договору, на протязі строку дії договору покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар, поставлений постачальником на умовах та в порядку, передбаченому договором, за виключенням випадків передумовлених договором.

За порушення строків оплати Товару Покупець несе відповідальність згідно з п. 8.1 договору, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.

Згідно з п.10.1. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє до 31.12.2018. Строк дії Договору в безакцептном порядку автоматично продовжується на послідуючий календарний рік (роки), якщо ні одна із сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію за 20 днів до закінчення строку його дії. Продовження строку дії договору шляхом автоматичного продовження кількістю разів не обмежується.

Позивач зазначає, що протягом 2017 - 2019 років поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв Товар у повному обсязі на загальну вартість 289 415,74 грн.: у 2017 році на загальну суму 231 921,41 грн.; 2018 році - на суму 32 459,78 грн.; у 2019 році - на суму 25 034,55 грн. На підтвердження поставки товару позивачем додані до справи видаткові накладні: №Ян00000000000116 від 17.01.2017 на суму 5 661,04 грн; №Ян00000000000264 від 24.01.2017 на суму 4 830,00 грн; №Фв00000000000035 від 02.02.2017 на суму 3 734,88 грн; №Фв00000000000395 від 16.02.2017 на суму 7 770,43 грн; №Мр00000000000307 від 21.03.2017 на суму 9 309,97 грн; № Ап00000000000308 від 14.04.2017 на суму 4 350,05 грн; №Ма00000000000486 від 29.05.2017 на суму 8 474,90 грн; №Ин00000000000395 від 20.06.2017 на суму 8 504,80 грн; №Ил00000000000295 від 14.07.2017 на суму 44 917,32 грн; № Ав00000000000030 від 02.08.2017 на суму 5 150,94 грн; №Сн00000000000047 від 04.09.2017 на суму 6 736,80 грн; №Сн00000000000373 від 20.09.2017 на суму 9 т495,14 грн; №Сн00000000000602 від 28.09.2017 на суму 79 345,72 грн; №Ок00000000000337 від 13.10.2017 на суму 13 354,68 грн; №Но00000000000175 від 17.11.2017 на суму 6891,29 грн; №ДК00000000000566 від 21.12.2017 на суму 13 393,45 грн; №Ян00000000000054 від 12.01.2018 на суму 4676,36 грн; №Ян00000000000134 від 16.01.2018 на суму 2 361,44 грн; №Фв00000000000169 від 07.02.2018 на суму 3034,80 грн; №Фв00000000000475 від 19.02.2018 на суму 4572,02 грн; №Мр00000000000254 від 13.03.2018 на суму 6612,42 грн; №Но00000000000243 від 07.11.2018 на суму 4952,59 грн; №Но00000000001153 від 30.11.2018 на суму 6250,15 грн; №Фв00000000000375 від 15.02.2019 на суму 9463,42 грн; №Мр00000000000052 від 01.03.2019 на суму 4869,36 грн; № Мр00000000000431 від 19.03.2019 на суму 10701,77 грн.

Отримання товару вказаного у вищевказаних видаткових накладних підтверджується довіреностями на отримання товару, що також додані позивачем до матеріалів справи (арк.. справи № 59-74).

Також, позивачем надані Акти звірки взаєморозрахунків за періоди: 2017 рік; 2018 рік; з 01.01.2019 - 20.05.2019.

Позивач стверджує, що на момент звернення з даним позовом до суду обліковується заборгованість відповідача у розмірі 73 774,72 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, зазначає, що згідно п.2.3. договору, відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити товар не раніше ніж як після реалізації кожної одиниці товару третім особам. А згідно п.п.5.1.1. п.5.1 договору, позивач зобов`язаний вивезти товар з торгового центу відповідача, якщо товар, або його частина залишається нереалізованим покупцем понад строку реалізації, встановленого в п.3.8. договору (365 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної). Отож, у відповідача відсутній обов`язок з оплати нереалізованого товару.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснюватись свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Строк чинності договору обумовлює і строк чинності зобов`язання, що виникло з цього договору. Отже, оскільки строк договору як складова його змісту визначає період у часі, протягом якого можуть бути здійсненні сторонами права та виконані обов`язки, виконання їх свідчить про припинення зобов`язання за договором.

Договір поставки, що укладений між сторонами неодноразово продовжувався згідно п.10.1. та на даний час є діючим.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умовами Договору, зокрема п.2.3. договору сторони погодили, що обов`язок у відповідача по оплаті поставленого позивачем товару виникає зокрема після реалізації товару третім особам.

Також при укладанні Договору сторони погодили, що позивач, як постачальник за договором зобов`язаний вивезти товар, який є нереалізованим після закінчення строку реалізації, який встановлений п.3.8. договору, зокрема 365 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Отже, у договорі поставки товару на реалізацію №1830Р від 11.04.2016 р. сторони погодили строк оплати товару з вказівкою на подію - "після реалізації товару", тобто встановили настання у Відповідача обов`язку оплатити Товар обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні - відкладала обставина.

Відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення

Строк (термін) виконання зобов`язання встановлюється у вигляді календарної дати або періоду, а також може бути визначений подією, що має неминуче настати. В такому випадку зобов`язання підлягає виконанню з настанням цієї події або протягом певного періоду (через період) після настання такої події. Подія, яка може бути мірилом визначення строку, має бути такою, що неминуче настане.

Таким чином, як вже зазначалось вище у п. 2.3. Договору сторонами погоджено, що обов`язок по оплаті за товар здійснюється не раніше як після реалізації кожної одиниці Товару третім особам, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 4 (четвертого) і 19 (дев`ятнадцятого) числа кожного місяця. Що свідчить про наявність обов`язку відповідача провести оплату із настанням певної події, а саме "реалізації отриманого товару". Але не раніш настання вказаної події.

Втім, позивачем не додано до позовної заяви доказів настання події (обставини), з якою сторони узгодили настання обов`язку з оплати отриманого товару.

Також, на підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається зокрема на Акти звірки взаєморозрахунків за періоди 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, які підписані сторонами.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпункт 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Положення) визначає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з визначенням, що міститься у абз. 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, Акти звірки взаєморозрахунків не є первинними документами у розумінні абз. 11 статті 1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а тому не можуть бути належними доказами на підтвердження строку настання обов`язку щодо оплати та встановлення розміру заборгованості, оскільки обов`язок відповідача по оплаті поставленого товару виникає лише з моменту його реалізації. Також зазначені Акти не містять жодних посилань на кількість реалізованого та/або нереалізованого товару.

Акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином.

Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд про що вказав у постановах: від 18.09.2019 у справі №904/5545/18; від 27.07.2018 у справі №905/1141/16; від 04.07.2018 у справі №926/1311/15.

Отже, Акти звірки взаєморозрахунків, на які посилається позивач, доводять лише обставини про звіряння сторонами розрахунків між собою за певний період часу чи на конкретну дату. Правильність (достовірність) показників дебіторської чи кредиторської заборгованості цим актом не підтверджується.

Також укладений сторонами договір поставки не передбачає зобов`язання відповідача реалізовувати переданий товар, як і відповідальності за не виконання відповідного зобов`язання. Відповідний договір не містить порядку інформування відповідачем позивача про обсяги реалізації за певний період або звітування про це.

Проте, у разі якщо товар залишається нереалізованим відповідачем в строк більш ніж 365 календарних днів з момента підписання сторонами видаткової накладної за умовами п.п.5.1.1. п.5.1. позивач зобов`язаний такий товар вивезти.

Матеріалами справи не підтверджується факт реалізації відповідачем товару на суму, заявлену до стягнення в розмірі 73774,72 грн. та порушення останнім строків з оплати реалізованого товару.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі відмову у задоволенні позову покладається на позивача, а отже судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 1 921,00 грн. слід покласти на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 623-629, 655, 712 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн. покласти на позивача у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, будинок 26, ідентифікаційний код 35086694).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Плюс Україна" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, будинок 26, ідентифікаційний код 35086694).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмен" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 119-А, ідентифікаційний код 32031768).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "07" лютого 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення28.01.2020
Оприлюднено10.02.2020
Номер документу87426418
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/3248/19

Рішення від 28.01.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Рішення від 28.01.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 15.01.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 08.01.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 13.12.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 27.11.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 27.11.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 19.11.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 19.11.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

Ухвала від 04.11.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Чистякова І.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні