Рішення

від 03.02.2020 по справі 495/74/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/74/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Савицького С.І.

при секретарі Гасанзаде М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 36 цивільну справу № 495/74/20 у м. Білгород-Дністровському за позовом ОСОБА_1 до Приморської сільської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Приморської сільської ради про визнання права власності, згідно якої позивач просить:

Встановити факт проживання позивача ОСОБА_1 , однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з листопада 2007 року до моменту смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,065 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5120885600:04:001:0049, яка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 090486 виданого Приморською сільською радою 06.06.2003 року, згідно рішення 5 сесії ХХІV скликання Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 104-ХХІV від 28.11.2002 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 12;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 6,01 га, що розташована на території Приморської сільської ради, Білгород-Дністровський район, Одеська область, масив № 22 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885600:01:001:0124, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту на право власності на землю серії ІІ-ОД № 083131 виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 20.06.2003 року, згідно розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 22.11.2002 року № 971/2002, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 233/18.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що з померлою ОСОБА_2 проживав однією сім`єю з листопада 2007 року в житловому будинку АДРЕСА_1 . Він не мав власного житла та через спільних знайомих довідався про ОСОБА_2 , яка залишилася після смерті свого чоловіка одинокою й позбавленою родинного піклування й допомоги та запропонував їй догляд з подальшим спадкуванням належної ОСОБА_2 частини житлового будинку. ОСОБА_2 погодилася на його допомогу та спільне проживання в належній їй частині житлового будинку по АДРЕСА_1 в окремому приміщенні. Вони дійшли згоди про порядок користування один одним житловими кімнатами та про спільне використання кухні у вказаному житловому будинку.

За час проживання із ОСОБА_2 вони разом вели спільний побут та господарство, несли спільно витрати на проживання та харчування. Позивач придбавав необхідні для харчування та побуту продукти, піклувався про стан здоров`я ОСОБА_2 , супроводжував в медичні заклади, з дозволу ОСОБА_2 отримував на спільні витрати належні останній суми пенсії, сплачував комунальні послуги за житло та виконував інші обов`язки, зокрема з обробки присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.10.2008 року у справі № 2-4112/08 та свідоцтва про право на спадину за законом від 10.12.2009 року оформила в порядку спадкування після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме:

- 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 відведеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- 1/2 частину земельної ділянки площею 6,01 га, що розташована на території Приморської сільської ради, Білгород-Дністровський район, Одеська область, масив № 22 , ділянка № НОМЕР_2 переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 10.12.2009 року, наданого Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою, загальна вартість успадкованого ОСОБА_2 після смерті свого чоловіка майна складає 22 714 грн.

Викладені обставини підтверджуються копією рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.10.2008 року у справі № 2-4112/08, копією свідоцтва про право на спадину за законом від 10.12.2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.01.2010 р.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2020 року відкрито провадження по справі № 495/74/20 за позовом ОСОБА_1 до Приморської сільської ради про визнання права власності.

У судове засідання позивач, не з`явився, але надав заяву про розгляд справи в його відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Представник відповідача Приморської сільської ради був повідомлений належним чином, причина неявки суду невідома.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 ЦПК України, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст. 283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , видане м. Сизрань, Самарської області РФ.

ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 були пов`язані спільним побутом, мали взаємні обов`язки, позивач доглядав за ОСОБА_2 , що в сенсі статті 3 СК України означає, що вони зі спадкодавцем проживали однією сім`єю.

У п. 21 Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року, зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно врахувати правила частини другої статті 3 СК України, про те, що сім`єю складають особи ,які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Той факт, що позивач ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 проживав однією сім`єю більше п`яти років підтверджується довідкою Приморської сільської ради актом, згідно якого вбачається, що позивач ОСОБА_1 фактично проживав однією сім`єю та вели спільне господарство з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 більше п`яти років є необхідним для реалізації спадкових прав позивачки у якості спадкоємця четвертою черги спадкування за законом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування № 7, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права і обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Так, після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємцем четвертої черги, прийняв вказану спадщину, оскільки проживав разом з спадкодавцем з листопада 2007 року однією сім`єю, про відмову від спадщини не заявляв та вступив у одноособове управління та володіння вказаним майном.

Оскільки на підставі положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивач ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, то він 03.01.2020 року звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте, в нотаріальній конторі позивачу ОСОБА_1 надано письмову відмову у заведені спадкової справи після смерті ОСОБА_2 № 03/01-16 від 03.01.2020 р. та надане роз`яснення, що оскільки відсутній встановлений факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , то позивачем ОСОБА_1 пропущено строк звернення із заявою про відкриття спадщини. Тому, приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу позивачу було запропоновано звертатися за захистом своїх спадкових право до суду.

29.10.2019 року судом було зроблено запит про витребування доказів, а саме відомостей щодо спадкоємців померлої ОСОБА_2 та наявності заповітів та спадкових договорів.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину) №№ 58975578, 58975637 від 13.01.2020 року та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 58118146 від 30.10.2019 року - спадкові справи, заповіти та спадкові договори спадкоємців померлої ОСОБА_2 відсутні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) в фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно, ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, які протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

На час відкриття спадщини ОСОБА_1 проживав разом із померлою ОСОБА_2 , вели спільний побут та господарство, несли спільно витрати на проживання та харчування. Позивач ОСОБА_1 придбавав необхідні для харчування та побуту продукти, піклувався про стан здоров`я померлої ОСОБА_2 , супроводжував в медичні заклади, з дозволу ОСОБА_2 отримував на спільні витрати належні останній суми пенсії, сплачував комунальні послуги за житло та виконував інші обов`язки, зокрема з обробки присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.2 ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності отримується в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та у відповідності до ч. 2 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після смерті останнього. Однак, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Отже, права ОСОБА_1 , як спадкоємця підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 11, 1216, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 12, 19, 247, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської сільської ради про визнання права власності- задовольнити.

Встановити факт проживання позивача ОСОБА_1 , однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з листопада 2007 року до моменту смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,065 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5120885600:04:001:0049, яка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 090486 виданого Приморською сільською радою 06.06.2003 року, згідно рішення 5 сесії ХХІV скликання Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 104-ХХІV від 28.11.2002 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 12;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 6,01 га, що розташована на території Приморської сільської ради, Білгород-Дністровський район, Одеська область, масив № 22 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885600:01:001:0124, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту на право власності на землю серії ІІ-ОД № 083131 виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 20.06.2003 року, згідно розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 22.11.2002 року № 971/2002, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 233/18.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: С.І. Савицький