Ухвала

від 07.02.2020 по справі 947/2374/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/2374/20

Провадження № 2/947/1917/20

УХВАЛА

07.02.2020 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Петренко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Центр Шкільний (місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Шкільний Аеродром, буд. 1) до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса (місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 6), Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Головного Управління національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, буд. 15-А) про скасування арештів,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Центр Шкільний звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса, Офісу Генерального прокурора, Головного Управління національної поліції в Одеській області, в якій просить суд скасувати арешт, накладений постановою Другого ДВС у Малиновському районі м. Одеси про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: АН № 334694 від 17.07.2006 р., номер запису про обтяження № 14163557, згідно якої було накладено арешт на нежитлові будівлі офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , арешт, накладений Постановою СУ ОМУ УМВС від 08.04.2005 року, № б/н (номер запису про обтяження: 14163460 від 11.04.2005р., державний реєстратор Дереклєєва Т.В., Одеське міське управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , 1971 р.н.) на нежитлову будівлю офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , арешт, накладений Урядовою телеграмою заступника Генеральної Прокуратури України В. Шокін, №10/102 від 06.07.2005 р. (реєстраційний номер обтяження: 2160422, зареєстровано 06.07.2005р., за №2160422 реєстратором Першої Одеської державної нотаріальної контори, вул. Ланжеронівська, 26, м. Одеса) на нежитлову будівлю, офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , арешт, накладений Постановою СУ ОМУ УМВС від 08.04.2005 року № б/н (номер запису про обтяження: 14163432 від 11.04.2005р., державний реєстратор Дереклєєва Т.В., Одеське міське управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , 1971 р.н.) на нежитлову будівлю, офісний центр, загальною площею 631,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся до суду в порядку цивільно-процесуального законодавства та посилається на норми ЦПК України.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що не має підстав для відкриття провадження у справі виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Центр Шкільний просить суд скасувати арешти, які були накладені в рамках кримінального провадження (кримінальна справа №05220050030 за ч. 4 ст. 190 КК України).

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина друга статті 174 КПК України 2012 року).

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України 2012 року).

Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлено статтею 174 КПК України 2012 року, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Проте, арешти на спірні приміщення було накладено під час кримінального провадження у кримінальній справі №05220050030 на підставі положень КПК України 1960 року.

При цьому, згідно з пунктом 9 розділу XI Перехідні положення КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11.

З позовом до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Центр Шкільний , яке не є стороною кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що згідно з п. 9 розд. XI Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Таким чином, Велика Палата ВС дійшла висновку, що в разі, якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року, спір щодо зняття арешту з майна є приватноправовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Разом з тим, суд зазнає про те, що з позовом до суду про зняття арешту в порядку цивільного судочинства звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Центр Шкільний до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса, Офісу Генерального прокурора, Головного Управління національної поліції в Одеській області.

Як було зазначено вище, відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Позивачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Центр Шкільний , яке є суб`єктом господарювання.

Відповідачами є Другий Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса, Офісу Генерального прокурора, Головного Управління національної поліції в Одеській області, які є органами державної влади.

Таким чином, спір виник між суб`єктом господарювання та органами державної влади, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес Центр Шкільний у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства та роз`яснити йому право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ч.ч.1, 2 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Центр Шкільний (місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Шкільний Аеродром, буд. 1) до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса (місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 6), Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Головного Управління національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, буд. 15-А) про скасування арештів.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес Центр Шкільний його право на звернення до господарського суду з позовною заявою.

Ухвалу невідкладно надіслати позивачу разом з позовною заявою та всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Суддя Петренко В. С.