Рішення

від 04.02.2020 по справі 454/1329/19

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/1329/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Мандрик І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до Тудорковицької сільської ради Сокальського району про визнання права власності на нерухоме майно,,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися в суд та просять визнати за ними право спільної часткової власності, а саме по 1/5 частці за кожним, на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивують наступним.

Позивач ОСОБА_1 прийняв у власність від Приватної агрофірми Войславичі колишній молокозливний пункт.

Однак, договір купівлі-продажу не посвідчений в нотаріальному порядку та право власності належним чином не оформлено.

Після перебудови вказане приміщення переведене у житловий будинок, в якому понад тридцять років проживають усі позивачі.

Рішенням Тудорковицької сільської ради даному будинку присвоєно поштову адресу та зобов`язано Козака провести реєстрацію речових прав на дане нерухоме майно.

В судове засідання позивачі не прибули.

Позивач ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.

Представник відповідача також не з`явився в судове засідання та подав заяву, в якій зазначив, що позов визнає та просив розглядати справу у його відсутності.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

З акта серії ВС №32 від 30.10.2018р. встановлено, що Приватним підприємством приватна агрофірма Фойславичі передано ОСОБА_1 бувший молокозливний пункт, 1955 року забудови, вартістю 789,28грн.

Рішенням виконавчого комітету Тудорковицької сільської ради Сокальського району Львівської області від 15.04.2019р. житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Також, даним рішенням зобов`язано ОСОБА_1 провести реєстрацію речових прав на зазначене майно, повідомити відповідні інстанції про присвоєння адреси, встановити адресні знаки на фасаді будівлі та керуватися присвоєною адресою на даний об`єкт нерухомого майна при оформленні подальших документів.

З довідки №914 від 15.02.2018р. встановлено, що станом на 31.12.2012р. право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази того, що спірне нежитлове приміщення зареєстроване за будь-ким із власників.

Також, відсутні докази, щодо належності на праві власності земельної ділянки, на якій розташоване вказана будівля.

Відповідно до ст.4 ЖК України, до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно з ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Згідно з ч.1 статті 8 ЖК Української РСР переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу (тобто, за рішенням виконавчого комітету місцевої ради).

Відповідно до положень ст.ст. 8, 8-1, 152 ЖК Української РСР, Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 321, статтею 30 Закону України Про місцеве самоврядування , до повноважень органу місцевого самоврядування належить прийняття рішень щодо переведення нежитлових приміщень в житлові (квартиру) за зверненням власника таких приміщень, які мають повноваження розробити та затвердити Порядок переведення нежитлового приміщення (будівлі) у житлове.

Однак, позивачами не доведено в судовому засіданні, що вони зверталися до органу місцевого самоврядування з метою переведення спірного нежитлового приміщення в житлове.

Крім того, статтею 331 ЦК України передбачено підстави набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва. Зокрема право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. (ч.1 ст.331 ЦК України). Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч.2 ст.331 ЦК України). До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (ч.1 ст.331 ЦК України).

Позивачами також не доведено, що будівля, на яку вони просять визнати право власності, переобладнана в житловий будинок з дотримання Державних будівельних норм, таке переобладнання завершено, будівля готова до прийняття в експлуатацію, а також, що вони зверталися до органів, уповноважених приймати в експлуатацію таке нерухоме майно.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищезазначене, судом не встановлено підстав задоволення позову, оскільки суд не може брати на себе функції органів місцевого самоврядування, державного архітектурного контролю тощо.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до Тудорковицької сільської ради Сокальського району про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Тудорковицька сільська рада Сокальського району Львівської області, ЄДРПОУ:04373732. місце проживання: вул.Лісна,1, с.Тудорковичі, Сокальський район, Львівська область.

Повне судове рішення складено 07.02.2020р.

Головуючий: М. Я. Адамович