Рішення

від 17.11.2010 по справі 2-618/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-618/2010

Провадження № 2-618/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючої у справі судді - Циганок В. Г.,

при секретарі судового засідання - Варакута Є. Ю.,

за участю позивачів- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника позивача - ОСОБА_4 ,

представника відповідача - ОСОБА_5 ,

відповідача- ОСОБА_6 ,

представників третьої особи - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, Миколаївської мілької ради, треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради, КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвертарізації, ОСОБА_10 , Корабельний відділ державної виконавчої служби про визнання недійсними розпорядження органу приватизації Миколаївської міської ради, свідоцтва про право власності на житло та про скасування його реєстрації,

Встановив:

У вересні 2009 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 , Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, Миколаївської міської ради, треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради, Миколаївське міжміське бюро технічної інвертарізації, ОСОБА_10 , Корабельний відділ державної виконавчої служби про визнання частково недійсними розпорядження органу приватизації Миколаївської міської ради №891-р від 14.04.2008 р. про безоплатну передачу квартири АДРЕСА_1 у спільну часткову власність шляхом приватизації житла та свідоцтва про право власності на житло, виданого 14 квітня 2008р. Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, згідно якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності по 1\4 частині: ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та про скасування реєстрації свідоцтва про право власності на житло посилаючись на те, що розпорядженням №891-р від 14.04.2008 р. органу приватизації - Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївької міської ради про приватизацію квартири їм та відповідачу була передана у спільну часткову власність, по % частині спірна квартира АДРЕСА_1 . Однак відповідачка на час приватизації не проживала у спірній квартирі через те, що весною 2005р. переїхала на інше постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 та більше в квартиру не поверталася, однак з реєстрації не знімалася. Між тим неповнолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився під опікою ОСОБА_1 , проживав у квартирі разом з опікуном, мав право на приватизацію, однак приватизації не брав участі.

Крім того у позові позивачі зазначили, що звернутися в суд за захистом прав неповнолітнього опікає мого, вони були змушені у зв`язку з тим, що Корабельним відділом державної виконавчої служби, за рішенням суду, відкрито виконавче провадження пр: стягнення з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 боргу у розмірі 55000 грн. , у зв`язку з чим на її 1\4 частку у приватизовані:-- квартирі накладений арешт, за заявою ОСОБА_10 , у якого відповідачка позичила кошти.

Посилаючись на викладене і те, що передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмової згоди всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно проживають у даній квартирі, а тому ОСОБА_6 не мала право на приватизацію квартири, а права неповнолітнього були порушені, просили визнати частково недійсний розпорядження №891-р від 14.04.2008р. органу приватизації Миколаївької міської ради про приватизацію квартири та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданне 14 квітня 2008 р. Управлінням використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, визнавши право власності за неповнолітнім ОСОБА_12 замість ОСОБА_6 на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивачі та їх представник змінили підставу позову вважаючи, що розпорядження органу приватизації Миколаївської міської ради та отримання в подальшому свідоцтва про право власності на житло порушують вимоги ст. 247 СК України, згідно якої дитина над якою встановлена опіка має право на користування житлом, в якому вона проживала до опіки та на проживання у сім`ї опікуна та вимоги ст.8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , а тому остаточно просили визнати недійсним розпорядження №891-р від 14.04.2008р. органу приватизації Миколаївської міської ради, свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ум. Миколаєві від 14.04.2008р., видане Управлінням використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та зобов`язати Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації і скасувати реєстрацію права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на 1\4 частину за кожним.

Відповідачка ОСОБА_6 позов визнала у повному обсяг та підтвердила факт про її не проживання в спірній квартирі з весни 2005р. Не заперечувала факту, що вона була зареєстрована в спірній квартирі, як член сім`ї і за її згодою та усіх членами сім`ї наймача спірної квартири, які проживали в квартирі, була приватизована квартира, в якій вона була зареєстрована. Ніхто з позивачів ніколи не звертався до суду з позовом про визнання її такою, що втратила право користування жилою площею. Коли надавалася спірна картира за ордером, вона видавалася на всіх членів сім`ї, які пізніше приватизували квартиру.

Представник відповідача - Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради позов не визнав, вважаючи приватизація спірної квартири проведена згідно діючого законодавства і підстав для задоволення позову нема.

Представник відповідача - Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явився, однак надіслав заяву про слухання справи в його відсутності, позов не визнає.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування позов підтримав та вважає, що при приватизації квартири порушені права неповнолітнього ОСОБА_13 , який не був зареєстрований у спірній квартирі і тому треба визнати розпорядження та свідоцтво про приватизацію житла недійсними.

Третя особа - ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився,однак надіслав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - Шишковський О.Л. проти позову заперечував, вважаючи позовну заяву безпідставною та надуманою. Просив у задоволенні позову відмовити, стверджуючи, що звернення позивачів до суду з позовом є не, що інше, як ухилення відповідача ОСОБА_6 від примусового виконання рішення суду. Стверджував, що ОСОБА_6 є членом сім`ї наймача ОСОБА_1 і постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами цивільної справи №2- 2794/2009р., матеріалами перевірки, проведеної Корабельним РВ ММУ, в тому числі письмовими поясненнями відповідачки, які вона писала власноруч та зазначала свою адрес, спірній квартирі. Більш того, ОСОБА_6 при розгляді цієї справи про своє інше місце проживання суду не повідомляла. Щодо неповнолітнього ОСОБА_12 повідомив, ш: неповнолітній у дійсності проживав у бабусі свого батька разом з батьками до їх смерті, а коли вони померли, з бабусею Звягінцевою, якій належала квартира, що підтверджується довідкою.

Представники третіх осіб - Миколаївського міжміського бюро технічної інвертарізації та Корабельного відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з`явилися, надали заяви про слухання справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити за таких підстав.

Статею 18 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний фонд.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації. За змістом зазначеного вище закону право особи, яка виявила бажання приватизувати займану квартиру (будинок) реалізується шляхом звернення до відповідних органів, які приймають рішення про передачу чи відмову у передачі квартири у власність особи. У разі відмови належного органу у передачі квартири (будинку) у власність, спір вирішується судом шляхом визнання недійсним рішення зазначеного органу та зобов`язання станнього вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про приватизію державного житлового фонду та п. 5 Положення Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян , затвердженого наказом Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992р. №56 зі змінами від 5.08.1994р. №72 включає до членів сім`ї наймача лише громадян, які постійно мешкають у квартирі разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Судом встановлено, що згідно розпорядження №891 органу приватизації Миколаївської міської ради від 14.04.2008р. квартира АДРЕСА_1 передана у спільну часткову власність по 1\4 частині: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за письмовою згодою усіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у квартирі, або тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 та інші члени сімї не зверталася до органу приватизації з заявою від імені неповнолітнього ОСОБА_9 , про передачу йому у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 . неповнолітній ОСОБА_14 на час приватизації проживав та був зареєстрований в квартирі своєї бабусі ОСОБА_15 , матері батька за адресою: АДРЕСА_3 разом членами сім`ї: батьком ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю ОСОБА_17 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та бабусею ОСОБА_15 і був виписаний з цієї квартири 19.11.2009р. та прописаний в квартирі АДРЕСА_1 з 25.11.2009р. тобто після приватизації спірної квартири, що підтверджується довідкою №41, виданої Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Океан 5 від 29.04.2010р.

Як вбачається з довідки №6075 від 20.02.2008р., виданої КП ДЄЗ Океан про склад сім`ї наймача квартири ОСОБА_1 , яку надавали позивачи для приватизації до складу сім`ї увійшли: дорослі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та на той час неповнолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітній Звягінцев не був членом їх сім`ї.

Відповідно до ст.247 СК України дитина над якою встановлено опіку або піклування має право на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування.

Судом не встановлено факту, що неповнолітній був позбавлений права користування житлом у якому він проживав до встановлення над ним опіки.

Перевіряючи доводи позивачів та відповідача ОСОБА_6 про те, що вона не проживає в спірній квартирі з весни 2005 року, а неповнолітній ОСОБА_11 проживає в квартирі з 2002р. , суд вважає, що вони не підтверджуються достовірними доказами, а навпаки спростовуються матеріалами виконавчого провадження, заявою самої відповідачки ОСОБА_6 , яка направлялася державному виконавцю, матеріалами цивільної справи 32-2794/2009 р. де адресою її проживання є адреса спірне приватизованої квартири, довідкою об`єднання співвласників, яка підтверджує збереження права користування житлом у якому він проживав до встановлення опіки, він перереєстрований у квартирі опікуна .

Акт про проживання від 05.05.2010р. суд не бере до уваги через те, що він містить виправлення та спростовується вище наведеними доказами.

На підставі викладеного, суд вважає, що приватизація спірної квартири проведена згідно чинного законодавства і підстав для визнання розпорядження органу приватизації Миколаївської міської ради та свідоцтва про право власності на житло недійсними, а також скасування її реєстрації у суда не має т.я. жодного підтвердження, що ОСОБА_6 та інші члени сім`ї наймача квартири не мали права на приватизацію спірної квартири не має, а неповнолітнього ОСОБА_9 ніхто не позбавляв права на користування житлом опікуна.

Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні передбачені законні підстави для задоволення позову позивачів.

Керуючись ст.ст. 10,15, 209, 212-215 ЦПК України суд,

Вирішив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, Миколаївської мілької ради, треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради, КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвертарізації, ОСОБА_10 , Корабельний відділ державної виконавчої служби про визнання недійсними розпорядження органу приватизації Миколаївської міської ради № 891-р від 14.04.2008 року , свідоцтва про право спільної часткової власності на житло- квартиру АДРЕСА_4 , видане 14.04.2008р. Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, та про скасування його реєстрації - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.Г.Циганок