Рішення

від 28.01.2020 по справі 487/8473/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8473/19

Провадження № 2/487/793/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В ., за участю секретаря судового засідання - Рурич І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу №487/8473/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Стекла про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Стекла про стягнення в солідарному порядку борг за договором позики у розмірі 5441820,60 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що ним 01.04.2019 року надана позика ОСОБА_2 , що по курсу НБУ на дату позики еквівалентно 200000 доларів США, з терміном повернення 01.07.2019 року, про що укладено договір позики та складена розписка про отримання коштів. З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 договору позики, 01.04.2019 року між ним та ТОВ Мастер Стекла , в особі директора Левицької О.В., було укладено договір поруки, згідно якого товариство зобов`язалося відповідати перед ним за виконання зобов`язань ОСОБА_2 в сумі еквівалентної 200000 доларів США, як солідарні боржники. Проте, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконують, сума позики до теперішнього часу не повернута.

Ухвалою від 22.11.2019 року відкрите провадження у справі.

17.12.2019 року позивач надав до суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності.

28.01.2020 року відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву, просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала.

28.01.2020 року Левицька О.В. директор ТОВ Мастер Стекла надала до суду заяву, просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Як встановлено в судовому засіданні, 01.04.2019 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір позики, згідно якого позикодавець ОСОБА_1 зобов`язався передати позичальнику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5441820,60 грн., що по курсу НБУ на дату позики еквівалентно 200000 доларів США. Позичальник зобов`язалась повернути позикодавцеві позику готівкою в строк до 01.07.2019 року.

Крім того, 01.04.2019 року ОСОБА_2 складено розписку про отримання нею від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5441820,60 грн., що по курсу НБУ на дату позики еквівалентно 200000 доларів США та повернення позики 01.07.2019 року.

Крім того, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 договору позики від 0.04.2019 рок,у між ОСОБА_1 та ТОВ Мастер Стекла , в особі директора Левицької О.В., 01.04.2019 року було укладено договір поруки, згідно якого товариство зобов`язалося відповідати перед позикодавцем ОСОБА_1 за виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики в сумі еквівалентної 200000 доларів США, як солідарні боржники.

Згідно ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18 вересня 2013 року за наслідками розгляду цивільної справи № 6-63цс13.

Так, відповідач ОСОБА_2 отримала зазначену в договорі позики грошову суму та зобов`язалась повернути її у строк до 01.07.2019 року. Незважаючи на взяті на себе зобов`язання щодо повернення грошових коштів, відповідач не повернула отримані грошові кошти у строк визначений у договорі позики.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України, позичальник забов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі …, що були йому передані позикодавцем), у строк та порядку передбаченому договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов`язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідає перед кредитором як солідарні боржники.

Таким чином, суд вважає, що сума боргу у розмірі 5441820,60 грн., за договором позики від 01.04.2019 року, забезпеченого договором поруки від 01.04.2019 року, підлягає стягненню з позичальника ОСОБА_2 і поручителя ТОВ Мастер Стекла в солідарному порядку.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими способами: письмовими, речовими і електронними засобами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9605 грн.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Стекла про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Стекла (ЄДРПОУ 42855884, місце знаходження за адресою: м. Миколаїв вул.. Дніпровська, 4-Б) в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) борг за договором позики у розмірі 5441820,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4802,50 грн.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Стекла на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4802,50 грн.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і в порядку, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: С.В. Щербина

Повний текст рішення складено 06.02.2020 року.