Рішення

від 06.02.2020 по справі 342/898/19

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/898/19

Провадження № 2/342/42/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом втрати особою права користування ним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.12.2013 батько позивача ОСОБА_3 вчинив на користь позивача договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Договір посвідчений нотаріусом Городенківського РНО Яшан Р.Р. та право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2013. земельна ділянка площею 0,0729 га, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, будівель і споруд, розташована по АДРЕСА_1 , теж належить позивачу на праві приватної власності на підставі договору дарування земельної ділянки від 29.12.2013 та витягу з ДР речових прав на нерухоме майно від цього ж числа. Відповідачка у справі колишня дружина позивача. Вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.08.2006. Однак, сімейні стосунки між ними погіршилися, внаслідок чого з 2010 вони припинили спільного проживати. З ініціативи відповідачки, за рішенням Городенківського районного суду від 22.05.2013, яке набрало законної сили, шлюб між ними розірвано. Житловий будинок у якому позивач спільно проживав з відповідачкою, був побудований батьками позивача та належав батькові на праві приватної власності. Будучи власником , батько дав згоду на реєстрацію відповідачки в будинку у жовтні 2007 року після їх одруження. Позивач набув право власності на цей житловий будинок на підставі договору дарування у грудні 2013 року, через сім місяців після припинення шлюбу. Отже, до позивача відповідно до ч.1 ст.346 ЦК України, перейшли повноваження власника, та жодних майнових прав на будинок відповідачка не має. Відповідачка свідомо та добровільно у 2010 році вибула на постійне проживання в інше житло - до своїх батьків в с. Чернятин ОСОБА_4 де проживає по даний час. Після розлучення відповідачка забрала з будинку позивача всі свої речі, проживає окремо, не користується будинком та не несе витрат на його утримання. протягом останніх років вона їздить на роботу за кордон, а у відпустку приїздить до батьків у с. Чернятин. Весь тягар утримання житлового будинку позивач несе самостійно. Отже, реєстрація відповідачки у вищевказаному будинку має суто формальний характер. Для зняття відповідачки з реєстраційного обліку необхідно, щоб вона особисто подала заяву до міської ради, проте добровільно вчинити такі дії вона не бажає. Позивач неодноразово просив відповідачку виписатися, проте заяви про зняття з реєстраційного обліку вона не подала. Така ситуація порушує права позивача та його законні інтереси. Позивач позбавлений можливості повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю та не бажає, щоб стороння для нього людина була зареєстрована у належному йому житловому будинку. Інших позасудових способів захисту порушених прав у позивача немає.

Позивач в судовому засіданні 10.01.2020 позов підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. В судове засідання призначене по справі на 06.02.2020 не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю.

Відповідачка в судовому засіданні 10.01.2020 позов визнала та ствердила, що згідна виписатись самостійно, у зв`язку з чим по справі було оголошено перерву. В судове засідання 06.02.2020 не з`явилася. 29.01.2020 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Одночасно зазначила, що не заперечує щодо вирішення питання щодо усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття її як відповідача по справі з реєстрації місця прописки.

Передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши учасників справи в судовому засіданні 10.01.2020, свідків в судовому засіданні 02.12.2019, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння. користування та розпоряджання своїм майном. Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Положеннями ст. 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Копією договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Городенківського РНО Яшан Р.Р. 29.12.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2308 доводиться, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передав в дарунок у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 15688787 формованого 29.12.2013 приватним нотаріусом Яшан Р.Р. слідує, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Яшан Р.Р. 29.12.2013 , зареєстрованого в реєстрі за № 2309, та копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 15689251 формованого 29.12.2013 приватним нотаріусом Городенківського РНО Яшан Р.Р. позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0729 га, кадастровий номер 2621610100:01:001:0339 розташована по АДРЕСА_1 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Із копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_1 слідує, що в даному житловому будинку зареєстрована відповідачка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2013 року по справі № 342/695/13-ц шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 28.08.2006 року виконкомом РАЦСу Городенківського районного управління юстиції, актовий запис № 67 - розірвано; неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишено проживати біля матері. Рішення набрало законної сили 03.06.2013.

За ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно, тимчасово. Ст. 310 згаданого кодексу визначено, що фізична особа має право на місце проживання.

Ст. 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Відповідно до ст. 163 Житлового кодексу у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч.1 п.1,5 ч.ч.3, 4 ст.71 цього Кодексу.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ствердили, що відповідачка дійсно не проживає протягом декількох років в будинку позивача .

Згідно ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідачка з 2010 року спільно з позивачем в належному йому на праві власності будинку не проживає, хоча зареєстрована в ньому. після розірвання шлюбу в 2013 році відповідачка не є членом сім`ї власника житла, договору найму жилого приміщення з позивачем не укладада. В судовому засіданні 10.01.2020 відповідачка позов визнана та ствердила, що згідна знятися з реєстрації. Однак, станом на 06.02.2020 відповідачка добровільно з місця реєстрації не знялася. Проте, подала до суду заяву в якій зазначила, що не заперечує щодо вирішення питання щодо усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття її з реєстрації за місцем прописки.

Відповідно до ст. 71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Тимчасова відсутність особи може бути безперервною, але не повинна перевищувати шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Те, що відповідачка фактично не проживаючи в будинку позивача, зареєстрована в ньому, перешкоджає позивачу належно реалізовувати свої права власника об`єкта нерухомості. При вищенаведених доказах і обставинах справи суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

На підставі ст. ст. 71, 72, 150, 156, 163 Житлового кодексу України, ст.ст. 317, 319, 321, 383 ЦК України, керуючись ст. ст. 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перешкоди у користуванні належним йому на праві приватної власності житловим будинком шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такою, що втратила право на користування житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , номер реєстраційної картки платника податків НОМЕР_1 .

Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 .

Суддя: Гайдич Р. М.