Рішення

від 29.01.2020 по справі 401/1780/19

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.01.2020

Справа № 401/1780/19

Провадження № 2/401/53/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря Фадєєвої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та просить ухвалити рішення, яким:

1)визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача, відомості, розповсюджені ОСОБА_2 на телеканалі Інтер в прямому ефірі в передачі під назвою Подробиці 30 травня 2019 року, тема: Новини та поширені відносно позивача у всесвітній мережі Інтернет за адресами:https://zlatopil.com/all-news/na-kirovogradshhyni-z-yasovuvaly-hto-kryshuye-brakonyerstvo-video;https://podrobnosti.ua/2300849-hto-krishu-brakonrstvo-na-krovogradschin.html, а саме:

- що вона являється корупціонеркою;

- що вона незаконно збагачується;

- що вона кришує браконьєрів;

- що вона зловживає владою та службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе використовує як службова особа владу та службове становище всупереч інтересам служби, з метою завдання істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам;

- що посадові особи Головного Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області начебто її кришують , коригують її діяльність та незаконно передають їй відомості, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яка являється секретною;

- що вона незаконно використовує у своїй службовій діяльності дані, в тому числі і роздруківки телефонних розмов усіх рибаків, отримані від посадових осіб Головного Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, тобто розголошує дані оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування.

2) Стягнути з ОСОБА_2 5000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

3) Зобов`язати ОСОБА_2 публічно на телеканалі Інтер та в інших засобах масової інформації спростувати розповсюджену ним завідомо недостовірну інформацію та принести публічне вибачення перед позивачем та третіми особами за розповсюдження недостовірної інформації.

4) Зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок спростувати відомості, поширені ним в прямому ефірі в передачі під назвою Подробиці 30 травня 2019 року, тема: Новини та поширені відносно позивача у всесвітній мережі Інтернет за адресами: https://zlatopil.com/all-news/na-kirovogradshhyni-z-yasovuvaly-hto-kryshuye-brakonyerstvo-video; https://podrobnosti.ua/2300849-hto-krishu-brakonrstvo-na-krovogradschin.html, в строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили.

Позов обґрунтований наступним.

Позивач є головою комісії з ліквідації - начальником відділу охорони водних біоресурсів управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області. 30 травня 2019 року близько 20 години телеканал Інтер транслював передачу під назвою Подробиці . В передачі було використане інтерв`ю з ОСОБА_3 , який розповсюдив вищезазначену недостовірну інформацію, що порушила честь, гідність та ділову репутацію позивача. Даючи інтерв`ю, відповідач допустив висловлювання, характер яких створює негативне враження і відношення до позивача як до професіонала, наведені висловлювання є припущеннями та наклепом. Протягом 30-31 травня 2019 року цілий ряд засобів масової інформації розповсюдили цю недостовірну інформацію в мережі Інтернет. Оприлюднена інформація є завідомо неправдивою, формує негативне уявлення суспільства про те, що позивач, порушуючи Закон та свої професійні обов`язки, займається незаконною діяльністю. (а.с. 26-32)

Після усунення недоліків ухвалою судді від 24 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

22 серпня 2019 року відповідачем направлено до суду Відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю. Відповідач ОСОБА_2 зазначає, що у згадуваній позивачем передачі 30 травня 2019 року він не розповсюджував інформацію подібну до тої, про яку зазначає позивач. (а.с.49-52)

Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року закрито підготовче провадження, цивільну справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Кінаш А.Т. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечив підстав, з наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

У відповідності ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Ч. 1, ч. 6 ст. 277 ЦК України визначають, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до роз`яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації .

Згідно п. 15 вказаної Постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно ст.1 Закону України Про інформацію , під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Ч. ч. 1,2 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на момент виникнення спору працювала на посаді Голови комісії з ліквідації - начальника відділу охорони водних біоресурсів управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису телепрограми Подробиці на каналі Інтер від 30 травня 2019 року вбачається, що автором ОСОБА_4 був створений сюжет, який стосувався діяльності активістів громадської організації Стоп корупції щодо незаконного вилову риби.

В ході як підготовчого провадження, так і судового розгляду представник позивача довів суду чітку позицію щодо кола відповідачів, зазначивши, що позовні вимоги заявляються виключно до ОСОБА_2 і претензій до інших осіб позивач не має.

В межах цього сюжету в контексті слів автора звучала пряма мова відповідача ОСОБА_2 наступного змісту: Все це відбувається під пильним оком Державної рибної інспекції, яка проходить ліквідаційну процедуру. Є голова ліквідаційної комісії Ціленко Тетяна ОСОБА_5 . СБУ коригує дії ОСОБА_1 , так як вона має розпечатку всіх телефонів рибаків, ну хто має артилії. Вона має розпечатку та їм всім доводить з ким вони спілкувались. , За цей рік 850 кг було вилучено і 4 кілометри сіток. Когось взяли з цими сітками, кримінальні провадження відкриті з приводу цих чотирьох кілометрів сіток? .(а.с.63)

Факт поширення інформації в указаний позивачем спосіб, а саме шляхом розповсюдження відповідачем ОСОБА_2 на телеканалі Інтер в прямому ефірі в передачі під назвою Подробиці 30 травня 2019 року відомостей наступного змісту: Що позивач являється корупціонеркою; що вона незаконно збагачується; що вона кришує браконьєрів; що вона зловживає владою та службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе використовує як службова особа владу та службове становище всупереч інтересам служби, з метою завдання істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам; що посадові особи Головного Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області начебто її кришують , коригують її діяльність та незаконно передають їй відомості, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контр розвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яка являється секретною; що вона незаконно використовує у своїй службовій діяльності дані, в тому числі і роздруківки телефонних розмов усіх рибаків, отримані від посадових осіб Головного Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, тобто розголошує дані оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні доказами.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що у даній справі відсутній юридичний склад правопорушення, наявність якого могла бути підставою для задоволення позову, а саме факт поширення зазначеної позивачем інформації, що порушує особисті немайнові права позивача, або завдає шкоди його особистим немайновим благам, або перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

В процесі розгляду справи в межах заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 має розглядатися на предмет її достовірності та поширення лише та інформація, яка подана у сюжеті як його пряма мова, що транслювалася в ефірі телеканалу.

У позовній заяві позивач посилався на висловлювання відповідача ОСОБА_2 , які були нібито висловлені в програмі Подробиці в ефірі телеканалу Інтер 30 травня 2019 року. Однак наведені позивачем відомості в зазначеній у позові редакції є власною інтерпретацією позивачем загального змісту сюжету телепрограми, а також коментарів кореспондента телеканалу, які були висловлені у різні проміжки часу протягом всієї програми. Компонування в такий спосіб словосполучень та речень для отримання юридичного складу порушення особистих немайнових прав є неправомірним.

Вирішуючи спір суд має також зауважити наступне.

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За змістом цієї норми свобода слова, преси як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадянський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини. Утрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч. 2 ст. 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.

Аналіз зазначеного національного законодавства та ст. 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежить від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Статтями 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи указується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівнях вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому, зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

З огляду на зазначене у суду немає достатніх підстав вважати, що відповідач в будь-який спосіб поширив зазначену позивачем інформацію про позивача, чим би завдав їй моральних страждань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ від 25 травня 2001 року №5), при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки позивачем в судовому засіданні належним чином не було доведено факту неправомірних дій з боку відповідача, якими було б завдано шкоду його честі, гідності та діловій репутації, тому вимоги про відшкодування завданої шкоди відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні суд заслуховував свідчення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, як активісти з`явилися у приміщення управління Кіровоградрибоохорони та здійснювали там відео зйомку, поводячи себе при цьому зухвало та здійснюючи моральний тиск на працівників управління.

Однак ці свідчення не стосуються предмету доказування по суті позову , відтак суд не приймає їх до уваги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, встановивши належним чином обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 42, 81, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 віднести на її рахунок.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області потягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 07 лютого 2020 року.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л. Волошина