Ухвала

від 30.01.2020 по справі 752/11420/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11420/19

Провадження №1-кс/752/588/20

У Х В А Л А

про арешт майна

30.01.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши внесене в рамках кримінального провадження за № 420181000000000125 від 09.02.2018 року слідчим СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , клопотання про накладення арешту на майно, подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 звернувся досуду зклопотанням пронакладення арештуна майно,що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , зокрема нежитлову будівлю (магазин № 24), загальною площею 111,50 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого управління ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №42018100000000125 від 09.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

24.10.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2019 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобжний захід у вигляді особистого забов`язання.

Посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно підозрюваного з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Вислухавши пояснення слідчого та дослідивши матеріали клопотання, встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з наданих суду матеріалів Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420181000000000125 від 09.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24.10.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

В порядку ст. 128 КПК України Київська обласна державна адміністрація звернулася з позовною заявою до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Просить в солідарному порядку стягнути з відповідачів грошові кошти в сумі 100 324 706,88 грн.

В рамках вказаного кримінального провадження слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Згідно інформаційноїдовідки №195795449від 09.01.2020р.з Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно ОСОБА_5 на праві власностіналежить нежитлова будівля (магазин № НОМЕР_1 ), загальною площею 111,50 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також, відповідно до вище зазначеної норми закону, арешт на майно з метою відшкодування завданих збитків (забезпечення цивільного позову), накладається виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, а також юридичної особи щодо якої здійснюється провадження і щодо якої може бути застосований захід кримінально-правового характеру.

Крім того, відповідно ч. 6 ст. 170 КПК України, при накладенні арешту на майно з метою відшкодування шкоди (забезпечення цивільного позову), слідчий суддя повинен встановити наявність обґрунтованого розміру цивільного позову.

В обгрунтування розміру матеріальної шкоди цивільний позивач посилається на Аудиторський звіт відповідності та фінансового аудиту департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації за період 2016 - 2017 р.р. та 1 півріччя 2018 року та висновок судово-економічної експертизи № 123/7 від 20.09.2019 р., згідно якого розмір матеріальної шкоди (збитків) від несплати грошових коштів КП "Київська обласна сільськогосподарська брокерсько-комерційна фірма "Обрій" за період з моменту укладення по 30.06.2018 р. по договору оренди № 1 від 20.03.2000 р. документально підтверджується у сумі 202 607 856,50 грн., з них державному бюджету України - 102 283 149,62 грн. та балансоутримувачу (Департаменту агропромислового розвитку КОДА) - 100 324 706,88 грн.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя з метою відшкодування шкоди вважає можливим накласти арешт на нежитлову будівлю (магазин № 24), загальною площею 111,50 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , який є підозрюваним у даному кримінальному провадженні № 420181000000000125 та відповідачем у справі за позовом про відшкодування матеріальної шкоди.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.131,132,170-173КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.

У кримінальному провадженні № 42018100000000125 від 09.02.2018 року накласти ареши на нежитлову будівлю (магазин № НОМЕР_1 ), загальною площею 111,50 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя