Рішення

від 05.02.2020 по справі 120/4045/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 лютого 2020 р. Справа № 120/4045/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Чванової Д.Б.

представника позивача: адвоката Пашковського Є.І.

представника відповідача: Лозінської І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ТОВ ЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2019 року №0114175005 про застосування штрафу в сумі 5947,77 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для притягнення товариства до відповідальності згідно п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України, оскільки наявна сукупність двох умов, які виключають можливість застосування штрафних санкцій, а саме: податкова накладна не повинна надаватися покупцю (отримувачу), та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів, які звільнені від оподаткування. На переконання позивача усі податкові накладні, які були предметом податкової перевірки, не надавалися покупцям (фізичним особам), адже останні були звільнені від податку на додану вартість. Окрім того позивач вказує на те, що сума штрафу в розмірі 10% від суми ПДВ - 59460,15 грн. вирахувана контролюючим органом невірно, оскільки в цьому разі штрафні санкції мали складати 5946,01 грн., а не 5947,77 грн. як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

З урахуванням наведеного позивач вважає спірне рішення протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

02.01.2020 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ТОВ ЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ невчасно зареєструвало податкові накладні, при перевірці яких було з`ясовано, що в межах проведених господарських операцій позивач не звільнений від оподаткування (основна ставка податку 20%) та обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0% відсутня). Тобто, з позиції відповідача для не застосування штрафних санкцій, відповідно до пункту 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України позивач не виконав одну з обов`язкових умов: податкова накладна не складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, а тому винесене податкове повідомлення-рішення вважає правомірним.

03.01.2020 року за клопотанням представника позивача розгляд справи в судовому засіданні було відкладено на 22.01.2020 року, а в подальшому - на 05.02.2020 року.

Протокольною ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 05.02.2020 року, судом на підставі частини 3 статті 48 КАС України, за згодою позивача, здійснено заміну первісного відповідача - Головне управління ДФС у Вінницькій області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Вінницькій області.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ ЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області та є платником податку на додану вартість з 22.07.1997 року.

19 серпня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Вінницькій області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ ЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 19.08.2019 року № 27062/50-05/23107953.

В ході проведеної цієї перевірки було встановлено, що ТОВ ЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ порушено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, а саме несвоєчасно зареєстровано 189 податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з затримкою реєстрації від 1 до 13 днів згідно переліку, що вказаний в акті перевірки. За вказане порушення передбачена відповідальність згідно п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення (форми Н ) від 10.09.2019 року №0114175005, яким до ТОВ ЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ застосовано штрафні санкції в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких накладних, на загальну суму 5947 грн. 77 коп. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів.

Не погодившись із вказаним податкових повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України, яка своїм рішенням від 22.11.2019 року №10470/9/99-00-08-05-05 скаргу платника залишила без задоволення, а відповідне рішення контролюючого органу - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 року №0114175005 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N 1246 (далі - Порядок N 1246).

Відповідно до п.п. а , б п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень п. 2 розд. II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 N 1204 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.01.2016 за N 124/28254), складає податкове повідомлення-рішення за формою Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

Так, під час розгляду справи судом встановлено та позивачем фактично не заперечується, що зазначені в акті перевірки 189 податкових накладних/розрахунки коригування направлені на реєстрацію з порушенням термінів реєстрації до 15 календарних днів. Однак позивач стверджує, що штрафні санкції за це застосуванню не підлягають, оскільки такі податкові накладні не видаються отримувачам (фізичним особам, які звільнені від податку на додану вартість).

Надаючи оцінку таким доводам позивача суд звертає увагу на наступне.

Як уже наголошувалось судом вище, пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Суд зазначає, що положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року N 1307 (далі по тексту - Порядок N 1307) визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Системний аналіз положень статті 201, пункту 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України, Порядку N 1307 дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі N 816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року у справі N 807/68/18, який згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковим для врахування судом.

В даному випадку в досліджуваних судом податкових накладних у верхній лівій їх частині міститься відмітка про те, що така податкова накладна не підлягає наданню (отримувачу) з причин: тип причини 02 - Складена на постачання неплатнику податку , що узгоджується з положеннями п. 8 Порядку N 1307.

Однак, це лише одна із передбачених вище двох підстав, за наявності яких платник звільняється від відповідальності згідно п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України. Другою має бути та підстава, що такі податкові накладні повинні бути складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Щодо цього суд вказує на те, що відповідно до п. 16 Порядку N 1307 таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

Згідно з положеннями п.п. 6 п. 16 Порядку №1307 до графи 8 розділу Б податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

В той же час згідно підпункту 10 п. 16 Порядку №1307 до розділу А податкової накладної (рядки I - X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме: у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість; у рядках II - IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI; у рядках V - IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II - VIII не заповнюються.

Судом встановлено та позивачем не спростовано, що у досліджуваних в ході камеральної перевірки податкових накладних, заповнена графа обсяг постачання за основною ставкою (код ставки 20), при цьому сума за ставкою 0% відсутня. Наведене свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, тобто вбачається, що позивач не звільнений від оподаткування (основна ставка податку 20 %) та обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0 % відсутня).

Отже, заповнюючи графи I-VI Розділу А спірних податкових декларацій позивач задекларував, що його операції оподатковуються ПДВ.

Таким чином, позивачем не виконано вимоги пункту 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України, а саме наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю), та водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому підстав для його скасування суд не знаходить.

Щодо доводів представника позивача про помилковість обрахунку контролюючим органом розміру штрафу від суми ПДВ - 59460,15 грн., 10 відсотків від якої повинно становити 5946,01 грн., а не 5947,77 грн. (розбіжність 1 грн. 76 коп.), як зазначено в податковому повідомленні-рішенні від 10.09.2019 року №0114175005, то такі суд вважає безпідставними.

Як слідує із розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що є додатком до податкового повідомлення-рішення від 10.09.2019 року №0114175005, розмір штрафу в 10% згідно п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України нарахований в автоматичному режимі щодо кожної із 189 податкових накладних від суми податку на додану вартість, зазначеній у такій накладні із заокругленням суми штрафу до однієї сотої числа. При цьому, загальна суми штрафу складається із тих розрахованих сум штрафу по кожній із 189 податкових накладних, що в кінцевому результаті становить 5947,77 грн.

Відтак, розрахунок штрафних санкцій здійснено відповідачем правомірно.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 248, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено судом 07.02.20.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОКАБЕЛЬ", код ЄДРПОУ 23107953, місцезнаходження: вул. В.Стуса, 3/1 м. Вінниця, 21018;

Відповідач : Головне управління ДПС у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович