Рішення

від 19.02.2018 по справі 804/8145/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Справа № 804/8145/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКадникової Г. В. при секретарі судового засіданняМолоданові М.Ю. за участю: представника позивача Якубук М.В. представника відповідачаЄмець Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виробничого кооперативу «Катафот» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Виробничий кооператив «Катафот» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0026551209 від 13.10.2017р. та №0026531209 від 13.10.2017р., що винесені на підставі акту перевірки №11624/04-36-12-09/20202349 від 13.09.2017р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом була проведена камеральна перевірка за результатами, якої складено акт №11624/04-36-12-09/20202349 від 13.09.2017р. За висновками перевіряючого встановлено порушення підприємством п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме: занижено суму податкового зобов`язання за липень 2017 року на суму ПДВ 88735,63 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на суму 33506,63грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі - 55229грн. На підставі акту №11624/04-36-12-09/20202349 від 13.09.2017р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0026551209 від 13.10.2017р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями - 33506,63грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8376,66грн.;

- №0026531209 від 13.10.2017р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 55229грн., які прийнято з порушенням норм діючого законодавства України.

Також, позивач зазначає, що показники податкової звітності, що містяться в декларації ВК Катафот №9166297016 від 18.08.2017р. сформовані на підставі первинних документів та відповідають доходам та витратам, які реально здійснені підприємством у відповідному звітному періоді. В діях ВК Катафот відсутні порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Окрім того, позивач зазначає, що через збої в роботі ЄРПН складені ВК Катафот податкові накладні зареєстровані в системі не з першого разу (реєстрація деяких податкових накладних в ЄРПН було зупинено). Повторно подані податкові накладні за тими самими операціями, з тими самими контрагентами на ті ж самі суми були успішно зареєстровані в системі.

Донарахування контролюючим органом сум ПДВ на підставі дублюючих накладних є незаконними, суперечать п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України та призведе до здвоювання сум податкового зобов`язання ВК Катафот та податкового кредиту контрагентів.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав відзив, в якому свою позицію обґрунтовував тим, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно. При направленні ВК Катафот на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, їх реєстрація була зупинена, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та у квитанціях №1 запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до чинного законодавства суми ПДВ в податкових накладних, реєстрація яких зупинена та в податкових накладних, в реєстрації яких відмовлено, підлягають включенню до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проводилась камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ВК Катафот за липень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт №11624/04-36-12-09/20202349 від 13.09.2017р. В ході перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області за висновками встановлено порушення підприємством п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме: занижено суму податкового зобов`язання за липень 2017 року на суму ПДВ 88735,63 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на суму 33506,63грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі - 55229грн.(а.с.20-26).

Не погодившись із висновками перевірки ВК Катафот 29.09.2017р. надало ГУ ДФС у Дніпропетровській області претензію вих.№29/09 (а.с.27-29).

На підставі акту №11624/04-36-12-09/20202349 від 13.09.2017р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.10.2017р.:

- №0026551209 від 13.10.2017р. про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями - 33506,63грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8376,66грн.(а.с.30);

- №0026531209 від 13.10.2017р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 55229грн.(а.с.32).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені обгрунтування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на вищенаведене, висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобов`язаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків відповідно до пп. 75.1.2п 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки.

Особливості проведення перевірок з податку на додану вартість врегульовані розділом 5 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до ст.201.10 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, за наслідками проведення якої і вирішується питання щодо донарахування грошових зобов`язань з ПДВ.

Наказом міністерства доходів і зборів України Наказом №165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на вищенаведене, висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобов`язаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

За правилами п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податкові зобов`язання формуються в порядку встановленому п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів , витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу.

Податкове законодавство містить положення щодо усунення виявлених недоліків, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Зокрема, Податковим кодексом передбачено, що платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Зазначена норма передбачена п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.201.16.4 ПК України і п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрація яких призупинена, реєструються (у разі позитивного результату) в день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто датою реєстрації податкової накладної буде дата прийняття комісією ДФСУ рішення про її реєстрацію.

Про дотримання порядку відображення даних щодо господарських операцій в податковій звітності та усунення помилок, вказує і ДФС України в листі від 08.11.2017р. №2557/6/99-95-42-03-15/ІПК Про відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ , обґрунтовуючи свою позицію тим, що до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період без наростаючого підсумку (абзац другий п.1 розд. ІІІ Порядку). Дані звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п.6 розд. ІІІ Порядку). При цьому ДФС України наголошує, що обсяги постачання товарів та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в декларації.

Враховуючи те, що визначений законом термін виписування розрахунку коригування сум ПДВ ще не минув, а до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. III Порядку), обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в дублюючих податкових накладних, не підлягають відображенню в декларації.

Дані щодо обсягів здійснюваних господарських операцій, та суми податку на додану вартість, відображені позивачем в податковій звітності за липень 2017 року відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку.

З`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають вимогам податкового законодавства, а тому інформація, зібрана інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, не відноситься до предмета перевірки та не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

За змістом ст.198 Податкового кодексу України, якою встановлено порядок формування податкового кредиту, та згідно п.198.6 якої, у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, набрали чинності з 1 січня 2011 року згідно п.1 розділу XIX Прикінцеві та перехідні положення Податкового кодексу України та не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Платник податків, у разі підтвердженого податковою накладною придбання товарів/послуг, має право віднести податок на додану вартість з такого придбання до податкового кредиту у податковому періоді, коли відбулось таке придбання. У разі, коли податковий кредит платника податку на додану вартість не перекривається зобов`язаннями з податком на додану вартість цього платника податку, - від`ємне значення з податку на додану вартість при умові фактичної його сплати постачальникам або до Державного бюджету може бути заявлене до бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах.

Положеннями п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п.169.4 ст.169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, законодавством передбачено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

Окрім того, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (п.210.10 ст.210 Податкового кодексу України).

Анологічна позиція міститься в Узагальнюючій податковій консультації від 16.02.2012 року №127:

Наявність у Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та реєстру виданих податкових накладних платника податку - продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Якщо платник не надасть пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 розділу ІІ Кодексу) .

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

В ході судового розгляду справи встановлено, що по всім господарським операціям, які оподатковуються ПДВ та здійснені в липні 2017 р. (звітний період, що був предметом перевірки) ВК "Катафот" складено та зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні.

Однак, накладні зареєстровані двічі, що, в свою чергу, не збільшує кількості господарських операцій позивача.

Відповідач не заперечує, що податкові накладні зареєстровані позивачем в ЄРПН двічі, однак звертає увагу, що після зупинення реєстрації вперше поданих таких податкових накладних, позивач не здійснив правомірних заходів для розблокування зупинених податкових накладних, а лише на власний розсуд повторно направив на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні.

Платник податків не має можливості самостійно видаляти або здійснювати коригування податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Позивач зазначає, що у телефонному режимі звернувся до відповідача з проханням видалити дублюючі податкові накладні з ЄРПН, після чого останнім й призначена перевірка.

Відповідач зазначає, що розробниками ЄРПН не передбачено функції видалення жодних податкових накладних з реєстру.

З огляду на вищевикладене, суд вважає підтвердженими в ході судового розгляду справи обставини подвійної реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН по одним господарським операціям.

Видалення дублюючих податкових накладних з ЄРПН неможливе.

При цьому, подвійна реєстрація податкових накладних не збільшує обсягу господарських операцій за перевіряємий період.

По всім господарським операціям, які оподатковуються ПДВ та здійснені в липні 2017 р. (звітний період, що був предметом перевірки) ВК "Катафот" складено та зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні, такі господарські операції в повному обсязі підтверджені первинними документами.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підтвердженими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, задоволено, на підставі приписів ч.1 ст.139 КАС України, відшкодуванню сплаченого позивачем судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, підлягає сплачена позивачем сума у 3200 грн. 00коп. (відповідно платіжних доручень №467 від 11.12.2017р. та №423 від 30.11.2017р.).

Керуючись ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Виробничого кооперативу «Катафот» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0026551209 від 13.10.2017р. та №0026531209 від 13.10.2017р., що винесені на підставі акту перевірки №11624/04-36-12-09/20202349 від 13.09.2017р.

Стягнути на користь Виробничого кооперативу «Катафот» (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, м.Підгородне, вул.Жовтнева, буд.126, код ЄДРПОУ 20202349) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 3200грн. 00коп.(три тисячі двісті грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 01 березня 2018 року.

Суддя Г. В.Кадникова