Рішення

від 21.01.2020 по справі 500/2491/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2491/19

21 січня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

позивача ОСОБА_1

відповідача Золотун І.В.

представника третьої особи Оленяк В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Володимировича, третьої особи на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного кадастрового реєстратора відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Володимировича, третьої особи на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в якому просив суд визнати протиправними і скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Володимировича № РВ-6100625182019 від 30.08.2019р. щодо невнесення відомостей до Державного земельного кадастру. Зобов`язати внести відомості до Державного земельного кадастру по технічній документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ФОП ОСОБА_3 на підставі укладеного договору з ОСОБА_2 (договір №45 від 12.08.2019р.) було виготовлено технічні документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та через Електронні сервіси Держгеокадастру 18.08.2019 р. подано на державну реєстрацію земельних ділянок. Однак, рішенням кадастрового реєстратора Відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Володимировича №РВ-6100625182019 від 30.08.2019 р. відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про державний земельний кадастр і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: У відповідності до ст.22 Закону України Про державний земельний кадастр , документи, які є підставою для внесення відомостей до ДЗК мають відповідати законодавству. Не погоджено межі земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, чим порушено п.2, ст. 198 Земельного кодексу України.

Позивач зазначає, що вказане рішення є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, а тому дії кадастрового реєстратора є протиправними.

Ухвалою суду від 01 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 25.11.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 11 грудня 2019 року о 11:00 год.

03.12.2019 через канцелярію Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 11.12.2019, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області в якості третьої особи та оголошено перерву до 24 грудня 2019 року о 11:00 год..

24 грудня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 09.01.2020 о 11:45 год., у зв`язку із неявкою представника третьої особи.

09 січня 2020 року представником третьої особи було долучено пояснення щодо адміністративного позову.

Ухвалою суду від 09.01.2020, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 21.01.20 о 09:30 год.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив від 03.12.2019. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач державний кадастровий реєстратор відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотун І.В. в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 та просив відмовити в їх задоволенні. Свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву від 25.11.2019 та доповненні до відзиву від 21.01.2020.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, що викладені у поясненнях від 09.01.2020 та вказав, що державний кадастровий реєстратор діяв в межах визначених повноважень та прийняв мотивоване рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступне.

Відповідно до укладеного договору на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з ОСОБА_2 (договір №45 від 12.08.2019р.), (надалі - Замовники), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Виконавець) було виготовлено технічні документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та через Електронні сервіси Держгеокадастру 18.08.2019 подано на державну реєстрацію земельних ділянок.

За результатами розгляду поданих документів Рішеннями кадастрового реєстратора Відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Володимировича №РВ-6100625182019 від 30.08.2019 р. відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про державний земельний кадастр і Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: У відповідності до ст.22 Закону України Про державний земельний кадастр , документи, які є підставою для внесення відомостей до ДЗК мають відповідати законодавству. Не погоджено межі земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, чим порушено п.2, ст. 198 Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідачем у спірних рішеннях рекомендовано: Виправити документацію відповідно до чинного законодавства .

Не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Приймаючи рішення у справі, суд бере до уваги наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок № 1051), п. 67 якого встановлено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр та цього Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року №3613-VI (далі - Закон України №3613), державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Частиною 5 ст. 5 Закону України №3613 встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 9 Закону України №3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів (ч.1 ст.11 Закону України №3613).

Частиною 4 статті 24 Закону України №3613 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У відповідності до ч.5 ст.24 Закону України №3613 державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Як слідує із спірного рішення - №РВ-6100625182019 від 30.08.2019 р. відмовляючи у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, відповідач вказує на подання заявником документів не в повному обсязі, а саме невідповідність поданих документів вимогам, установленим ЗУ "Про Державний земельний кадастр" і Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Суд не погоджується з такими висновками державного реєстратора, з огляду на наступне.

Згідно із ч.6 ст.24 Закону України №3613 підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до ч.1,2 статті 55 Закону України Про землеустрій передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною 10 статті 55 Закону України Про землеустрій встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);

г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані);

ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Згідно із п.2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У відповідності до п.2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт;

технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1);

копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності);

матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки;

перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути;

у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (додаток 2).

Системний аналіз вищезазначених норм, дає суду підстави прийти до висновку, про те що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Згідно п. 3.17. Інструкції, власник (користувач) земельної ділянки попереджається та несе відповідальність за знищення межових знаків відповідно до пункту "е" частини першої статті 211 Земельного кодексу України, статті 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В даному випадку, на етапі виготовлення технічної документації із землеустрою, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування і мають статус набувачів (претендентів), а не власників.

Отже, складання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання до державної реєстрації земельної ділянки і прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою є не можливим оскільки суперечить пункт 107, Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2012 р. № 1051, пункту 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 року №376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за № 391/17686 і є обов`язковою до виконання.

Суд додатково зазначає, що відповідно до п.3.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, межові знаки не встановлюються, зокрема, на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).

Як слідує з укладеного договору на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) №45 від 12.08.2019 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою : АДРЕСА_1 та провести її державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання державного реєстратора на п.2 от. 198 Земельного кодексу України незаконне, оскільки йому заборонено вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр", а тому дії кадастрового реєстратора є протиправними.

У відповідності до ч.2 ст.39 Закону України №3613 дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ч. 2 ст. 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Шумському районі Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Васильовича №РВ-6100625182019 від 30.08.2019 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру визнати протиправним і скасувати.

Зобов`язати державного кадастрового реєстратора Відділу у Шумському районі Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області Золотуна Ігоря Васильовича (місцезнаходження: вул. Українська, 59,м. Шумськ,Шумський район, Тернопільська область,47100, ЄДРПОУ / ІПН: ) розглянути заяву (реєстраційний номер ЗВ-970531022019 від 18.08.2019 р. подану ОСОБА_1 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відділу у Шумському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Українська, 59,м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область,47100, ЄДРПО: ЄДРПОУ: 36488038).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 січня 2020 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.