Рішення

від 03.02.2020 по справі 925/1303/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року м. Черкаси справа № 925/1303/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Стойко О.Ю. - адвокат за ордером;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом комунального підприємства "Дирекція парків" Черкаської міської ради (м. Черкаси) до приватного підприємства "Інвестоснова" (м. Черкаси) про розірвання договору та стягнення 38 629,87 грн. (ціна позову визначена судом)

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- розірвання договору оренди об`єкта нерухомості від 30.06.2009 № б/н укладений між комунальним підприємством "Дирекція парків" Черкаської міської ради та приватним підприємством "Інвестоснова", предметом якого є літнє кафе літера Д-1, загальною площею 117 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси вул. Дахнівська, 121;

- стягнення заборгованості в розмірі 38 629,87 грн. з яких: 33 865,87 грн. боргу з орендної плати та 4 764,00 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі договору від 30.06.2009 № б/н, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, про що надав суду відзив на позов. Також просить застосувати строк позовної давності ( а.с 41-47).

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 03.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст.ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, заслухавши доводи і пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити лише частково, виходячи з такого:

З 01 лютого 2020 введено в дію ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" 1992 року.

Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

З матеріалів справи вбачається наступне:

Рішенням Черкаської міської ради від 13.12.2007 № 4-141 (а.с.17-18) "Про внесення змін та доповнень до рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-531 "Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління" та від 14.06.2007 № 3-531 "Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління" в п. 2.1. було виключено із оперативного управління власністю міста об`єкт права міської комунальної власності майновий комплекс дитячого парку по вул. Хрещатик, 168 та передано його у господарське відання КП "Дирекція парків ( без права відчуження).

Пунктом 3 зазначеного рішення затверджено перелік об`єктів права міської комунальної власності, які передаються у господарське відання КП Дирекція парків згідно з додатком.

Протоколом № 3 засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди об`єктів міської комунальної власності від 03.06.2009 (а.с. 21), затвердженого директором Комунального підприємства Дирекція парків 03.06.2009, затверджено основні умови конкурсу на право оренди об`єктів міської комунальної власності, а саме: літнє кафе літера Д-1, загальною площею 117 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 121.

Відповідно до Протоколу засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди об`єктів міської комунальної власності від 26.06.2009 № 3/1 (а.с. 22) , переможцем конкурсу на право оренди літнього кафе літера Д-1, загальною площею 117 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 121 визнано Приватне підприємство Інвестоснова , як таке, що надало найкращу пропозицію розміру місячної орендної плати в сумі 1 000,00 грн. з ПДВ. 30.06.2009 між Комунальним підприємством "Дирекція парків" (далі - Орендодавець, позивач по справі) та приватним підприємством Інвестоснова" (далі-Орендар, відповідач по справі) було укладено договір оренди об`єкта нерухомості (а.с. 24-28), у відповідності до якого Орендодавець зобов`язався передати Орендареві, а Орендар зобов`язався прийняти в строкове платне користування літнє кафе, що належить до міської комунальної власності ( п. 1.1. договору).

Сторони здійснюють приймання-передачу об`єкта протягом 5 днів з моменту підписання договору ( п. 3.1. договору).

30.06.2009 сторонами було підписано акт приймання - передачі нежитлового приміщення за адресою м. Черкаси, вул. Дахнівська, 121 (а.с. 30).

Розмір орендної плати за результатами конкурсу на право укладення договору оренди об`єкта міської комунальної власності становить 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень) з ПДВ (протокол засідання конкурсної комісії від 26.06.2009 за № 3/1) (п. 5.1. договору).

Встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 10 числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах чітко вказується період, за який проводиться оплата, та номер договору (п. 5.5. договору).

Згідно п. 5.2. та 5.3. договору орендна плата встановлюється із розрахунку на 1 місяць і підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Мінстатом України.

Орендар самостійно через відповідну організацію сплачує плату відповідним підприємствам за фактично отримувані комунальні послуги (водопостачання, каналізація, газ, теплова енергія і т.п.) та електропостачання, а також сплачує вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання ( п. 5.6. договору).

Договір оренди укладено на термін з 30.06.2009 по 30.05.2012 і вступає в дію з моменту підписання сторонами тексту договору (п. 4.1. договору).

Після закінчення терміну дії Договору Орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право за інших рівних умов, на продовження Договору на новий термін. Умови Договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов Договору переважне право Орендаря на укладення Договору припиняється ( п. 4.3. договору).

Додатковою угодою від 31.05.2012 до Договору (а.с. 31)позивач та відповідач дійшли згоди щодо продовження дії Договору на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме до 30.04.2015.

Додатковою угодою від 30.04.2015 до Договору (а.с. 32) позивач та відповідач дійшли згоди щодо продовження дії Договору на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме до 30.03.2018.

Додатковою угодою від 30.03.2018 № 3 до Договору (а.с. 33) позивач та відповідач дійшли згоди щодо продовження дії Договору на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 2 роки 11 місяців, а саме до 30.02.2021.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що строк дії договору між сторонами вже завершився, бо у відповідності до рішення Черкаської міської ради від 06.09.2012 № 3-1129 затверджено Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Черкаси. Пункт 2.15 цього Положення обмежив термін укладення договорів оренди об`єктів міської комунальної власності на 10 років.

Суд вважає, що в даному випадку між сторонами з укладенням Додаткової угоди від 30.03.2018 № 3 до Договору оренди від 30.06.2009 оформлено господарське зобов`язання, яке підлягає обов`язковому виконанню сторонами (ст. 526 ЦК, 193 ГК України) і воно не визнано судом недійсним.

Відповідачем також не подано доказів повернення ним орендованого майна позивачу стангом на певну дату, якщо він доводить припинення між сторонами договірних стосунків через вичерпання строку дії договору.

Частиною 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України, ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування об`єктом оренди, орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У відповідності до ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір є укладеним з моменту підписання сторонами тексту договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено позивачем, відповідач із дня укладення Договору у визначеному порядку, у повному обсязі та в обумовлені Договором строки сплачував орендну плату, а з березня 2018 року відповідач почав систематично порушувати умови Договору та сплату орендної плати здійснював поза межами строків, що передбачені Договором. Останній платіж Відповідачем було здійснено 12.10.2018 у розмірі 11 289,03 грн. за попередні періоди, а з жовтня 2018 року відповідач взагалі перестав сплачувати встановлену Договором оренду плату, а тому станом на 01.11.2019 за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати за користування літнім кафе літера Д-1, загальною площею 117 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 121, у розмірі 33 865,87 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

03.07.2019 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 275 ( а.с. 37-38) з вимогою сплатити заборгованість. Відповідач відповіді на претензію не направив, заборгованість не сплатив, з чого і виник спір.

Строк розрахунку по орендній платі по всіх платежах за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року для відповідача вже є таким, що настав.

Тому борг по оренді станом на 25.10.2019 становить 33 865,87 грн., які й просить стягнути позивач.

Суд перевірив нарахування позивачем боргу з орендної плати та встановив правильність її нарахування з урахуванням індексації (а.с. 8-9), однак загальний підрахунок основного боргу позивачем зроблено невірно і становить лише 33 858,00 грн. а тому з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 33 858,00 грн. боргу по оренді за період з 10.09.2018 по 01.11.2019.

Доказів сплати боргу по оренді відповідачем суду не надано.

Суд відхилив заперечення відповідача про те, що позивач не повинен був індексувати орендну плату в 2016 році, а тому це потягнуло неправильне її визначення на наступні розрахункові періоди. Відповідач посилається на ЗУ "Про Державний бюджет України на 2016 рік", яким у п. 9 Прикінцевих положень визначено зупинити на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що індексація щомісячної орендної плати є істотною умовою договору оренди об`єкта нерухомості між сторонами від 30.06.2009. Сторонами не вносилися зміни до договору в частині обрахунку та розміру орендної плати, зокрема і на період 2016 року.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" 1992 року -- умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Крім того, відповідач не спростував доводи позивача про те, що відповідач у 2016 році в повному обсязі сплачував орендну плату в т.ч. з урахуванням її індексації.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4 764,00 грн. пені за порушення строків внесення орендної плати по договору, за період з 10.09.2018 по 01.11.2019 (а.с. 8-9).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.2. Договору за порушення строків внесення орендної плати, встановлених пунктом 5.5. Договору, Орендар сплачує пеню від суми простроченого платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня сплачується в 10-денний термін від дня нарахування.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, наслідком, зокрема є сплата неустойки (штрафу та пені).

Позивачем здійснено нарахування відповідачу пені в сумі 4 764,00 грн. за прострочення розрахунків за кожний прострочений платіж в період з 10.09.2018 по 01.11.2019 (а.с. 8-9).

Розрахунок пені в сумі 4 764,00 грн. позивачем зроблено вірно та перевірено судом за програмою Ліга-Закон.

У відзиві на позов (а.с. 41) відповідач просить застосувати до вимог про стягнення пені строк позовної давності в один рік, передбачений ч. 2 ст.258 ЦК України.

У відповідності до ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позов подано суду 06.11.2019, а пеня стягується за період з 10.09.2018 по 01.11.2019.

Отже щодо стягнення пені за період з 10.09.2018 по 09.11.2018 (два платежі 406,04 грн. та 416,04 грн. відповідно) слід застосувати строк позовної давності та з цієї підстави відмовити в позові в цій частині.

Доказів про пропуск строку позовної давності на стягнення пені з поважних причин позивач суду не надав.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по пені лише в загальній сумі 3941,60 грн. за порушення строків внесення орендної плати за період з 10.11.2018 по 01.11.2019. Доказів сплати боргу в цій частині відповідачем не надано.

Правомірність позовних вимог доведена матеріалами справи, спір не врегульовано, борг не сплачено, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 33 858,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з 10.09.2018 по 01.11.2019 та 3 941,60 грн. пені за період з 10.11.2018 по 01.11.2019 на підставі договору оренди об`єкта нерухомості від 30.06.2009.

В решті вимог про стягнення боргу слід відмовити через помилки у розрахунках та застосування строку позовної давності.

Позивач також просить суд розірвати договір оренди об`єкта нерухомості від 30.06.2009, укладений між сторонами, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань по договору щодо своєчасного внесення платежів по оренді.

Як встановлено судом, договір оренди між сторонами діє до 30.02.2021 за Додатковою угодою від 30.03.2018 № 3 до Договору (а.с. 33).

Відповідно до п. 10.5. Договору дія Договору припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- ліквідація Орендаря;

- загибелі об`єкта;

- розірвання договору за згодою Сторін;

- розірвання Договору за рішення суду;

- в інших випадках, передбачених Договором та чинним законодавством України.

Правові наслідки порушення зобов`язань передбачені у ст. 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначено вище, однією з істотних умов договору оренди між сторонами є своєчасна сплата відповідачем орендної плати у строки та розмірах визначених договором. Отже, систематичне порушення орендарем цього обов`язку протягом вересня 2018-жовтня 2019, що підтверджується матеріалами справи, є достатньою підставою для розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу сторони-позивача.

У відповідності до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

На підставі ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3842,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору за обидві позовні вимоги повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

В порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України до закінчення судових дебатів представником позивача зроблено заяву про наступне подання ним протягом 5 днів після ухвалення рішення суду доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інвестоснова" (ідентифікаційний код 36493060, м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 27) на користь комунального підприємства "Дирекція парків" Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 21368856, м. Черкаси, вул. Смілянська, 132/3) --- 33 858,00 грн. орендної плати, 3 941,60 грн. пені на підставі договору оренди об`єкта нерухомості від 30.06.2009 та 3842,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. Розірвати укладений між комунальним підприємством "Дирекція парків" та приватним підприємством "Інвестоснова" договір оренди об`єкта нерухомості від 30.06.2009.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2020

Суддя Н.М. Спаських