Ухвала

від 24.01.2020 по справі 766/22962/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/22962/19

н/п 1-кс/766/141/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна,

встановила:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно вилучене в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема:

1мобільний телефон «Айфон 10» з сім-карткою НОМЕР_1 у чохлі чорного кольору

2Блокнот в обгортці коричневого кольору на листах якого маються рукописні записи.

Заборонити користуватись та розпоряджатись вказаним майном, з метою не допущення приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі майна.

З метоюзабезпечення арештумайна прошурозглянути клопотаннябез повідомленняосіб уволодінні якихзнаходиться майно,а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та без третіх осіб.

Обґрунтування клопотання:

Слідчим відділом Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19.10.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017010000000159 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті налагодили механізм вимагання щомісячної неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання за не створення перешкод у здійсненні ними підприємницької діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Так, під час проведення негласних слідчих дій на теперішній час задокументовано протиправну діяльність посадових осіб Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті щодо отримання неправомірної вигоди від потерпілого ОСОБА_7 , який є власником і директором ТОВ «Іксора».

18.12.2019 в період з 07.50 год. до 10.00 год. на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду ОСОБА_8 від 05.12.2019 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:

1.мобільний телефон «Айфон 10» з сім-карткою НОМЕР_1 у чохлі чорного кольору

2.Блокнот в обгортці коричневого кольору на листах якого маються рукописні записи.

Враховуючи викладене а також те, що при проведенні обшуку було виявлено речі, які мають значення для кримінального провадження у якості речових доказів, слідчий вважає за необхідним накласти арешт.

Доводи сторін у судовому засіданні:

У судовому засіданні прокурор підтримали клопотання, просив суд його задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні.

Представник власник майна у судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на все майно. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відповідно до ч.2 ст.171КПК України в клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено підставу і мету арешту майна. В порушення вимог закону у клопотанні не зазначено мету арешту майна. Представник також зазначив, що обшук, в ході якого вилучено майно, є незаконним, оскільки ОСОБА_6 є адвокатом, і при обшуку мав бути повідомлений голова Ради адвокатів Херсонської області, чого зроблено не було.

Мотивація суду:

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України клопотання про арешт майна, серед іншого, має містити підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, перелік і види майна, що належить арештувати, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування та розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

18.12.2019 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Айфон 10» з сім-карткою НОМЕР_1 у чохлі чорного кольору. Блокнот в обгортці коричневого кольору на листах якого маються рукописні записи.

Слідчий у клопотанні як мету накладення арешту визначає, як збереження речових доказів, проте згідно постанови про визнання речовими слідчий жодним чином не обґрунтував які ознаки речового доказу зберігають на собі речі, на які необхідно накласти арешт, а тільки процитовано зміст ст.98КПК України , яка визначає поняття речових доказів.

У клопотанні слідчого також не зазначено які ознаки речового доказу зберігають на собі мобільний телефон та блокнот.

Таким чином, ані у клопотанні слідчий, ані в судовому засіданні прокурор не довели, що вказані речі можуть бути використані в суді як речовий доказ.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу.

Слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не було доведено ні необхідності арешту вилучених під час обшуку, речей, ні наявності зазначених ризиків ні наявності зазначених ризиків, а тому слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про накладення арешту.

Слідчий суддя не погоджується з доводами представника про незаконність обшуку з причин порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вимоги щодо вчинення слідчих (розшукових) дій відносно адвоката визначені ст.23 ЗУ «України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка має назву «Гарантії адвокатської діяльності», тобто держава дає певні гарантії саме адвокатській діяльності адвоката, а не гарантії особі, яка має посвідчення адвоката. ОСОБА_6 має посвідчення адвоката, але не здійснює адвокатську діяльність через її припинення 27.05.2014року.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,слідчий суддя

постановила :

Відмовити слідчому у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема:

1мобільний телефон «Айфон 10» з сім-карткою НОМЕР_1 у чохлі чорного кольору

2Блокнот в обгортці коричневого кольору на листах якого маються рукописні записи.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання протягом п`яти днів апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 29 січня 2020 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1