Рішення

від 06.02.2020 по справі 473/5205/19

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/5205/19

РІШЕННЯ

іменем України

"06" лютого 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Ротар М.М.

за участю секретарів Гаврилової І.С., Пащенко Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_1 , представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича про розірвання договору оренди земельної ділянки

встановив

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 26.12.2016 року він є власником земельних ділянок площею 5,4574 га та 1,2700 га, які розташовані в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, які він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані земельні ділянки перебувають в оренді у ФГ Сахно Юрія Федоровича на підставі договору оренди земельних ділянок від 03.03.2014 року, що був укладений між ФГ Сахно Юрій Федорович та його батьком ОСОБА_5 . До сьогоднішнього дня відповідач користується земельними ділянками, але не сплачує оренду плату за договором оренди. Позивач після оформлення спадщини неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити орендні платежі, однак починаючи з 2016 року орендна плата не сплачувалася.

В зв`язку з порушенням відповідачем умов договору оренди, позивач просить розірвати договір оренди землі, укладений 03.03.2014 року між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем Фермерським господарством Сахно Юрій Федорович .

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року було відкрито провадження по справі та справа була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю підтримали позовні вимоги, наполягали на розірванні договору оренди земельних ділянок у зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем умов договору оренди.

Відповідач ОСОБА_4 заперечував проти розірвання договору оренди, при цьому пояснив, що свої обов`язки за договором оренди він виконує належним чином. Дійсно ним не сплачувалася оренда плата, починаючи з 2016 року, оскільки йому не відомо було про наявність спадкоємців після смерті ОСОБА_5 . Позивач жодного разу не звертався до нього з вимогою сплатити орендну плату та не надавав документи, що підтверджували його право на земельні ділянки, що перебували в оренді. Про те, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_5 він дізнався лише з позову ОСОБА_1 , який перебував на розгляді у Вознесенському міськрайонному суді Миколаївської області в серпні 2019 року.

Вивчивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 06.12.2016 року державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,4574 га кадастровий номер 4822082000:07:000:0027, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області. Вказану земельну ділянку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 року.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 06.12.2016 року державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,2700 га кадастровий номер 4822082000:07:000:0028, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області. Вказану земельну ділянку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2016 року.

Вказані земельні ділянки перебувають в оренді у відповідача ФГ Сахно Юрія Федоровича на підставі договору оренди земельних ділянок від 03 березня 2014 року, що був укладений між відповідачем та батьком позивача ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п. 14.1 договору оренди у випадку смерті Орендодавця право оренди зберігається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до спадкоємців не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Тобто усі умови договору повинні виконуватися сторонами в повному обсязі.

Відповідно до п. 10.3. відповідач без обмежень, постійно користується земельними ділянками на власний розсуд та отримує прибуток.

Відповідно до п. 4.1 договору оренди за користування зазначеними у договорі земельними ділянками Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату.

Відповідно до п. 4.2 Договору, орендна плата може сплачуватись у грошовій, натуральній та відробітковій формах. Орендна плата сплачується у національній валюті України.

Відповідно до п. 4.6.1. орендна плата вноситься протягом звітного періоду, але не пізніше 31 грудня звітного року.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося сторонами, що починаючи з 2016 року до 2019 року орендна плата не сплачувалася, в результаті чого утворилася заборгованість у сумі 9 105,83 гривень.

Зважаючи на вищевикладене вбачається, що відповідач систематично порушує умови договору оренди землі.

Стаття 93 Земельного Кодексу України встановлює, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України Про оренду землі ).

Згідно ст. 25 Закону України "Про оренду землі " орендар самостійно господарює на землі з дотриманням умов договору оренди землі, приступає до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі.

Згідно з закріпленим у статті 32 Закону України Про оренду землі правилом перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Договір може бути розірваний або змінений за рішення суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі не виконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього закону та умовами.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі , розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно пункту д частини 1 статті 141 Земельного Кодексу України, підставою для припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13,15,21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України допускається розірвання договору, яке може бути проведено лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно з частиною 2 названої статі, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В даному випадку суд вважає, що оплата орендної плати є істотними обставинами, а її не отримання орендодавцем в повному обсязі згідно до умов договору, або несвоєчасне отримання, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. За таких умов доводи позивача мають правове значення для вирішення даного спору, що відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору. Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Відповідач ФГ Сахно Юрія Федоровича проти позову заперечує, зазначаючи, що не мав обов`язку сплачувати орендну плату спадкоємцю, адже не знав місця перебування спадкоємця.

Така позиція відповідача суперечить чинному земельному законодавству України, Закону України Про оренду землі та правовим висновкам Верховного Суду України , викладеними у постановах від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16.

Стосовно необізнаності відповідача про місцезнаходження спадкоємця суд вважає за необхідне зазначити наступне .

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 532 ЦК України, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Частиною першою статті 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Матеріали справи не містять даних про вчинення відповідачем хоча б якихось дій щодо належного виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати у строки та розмірах, що передбачені умовами договорів оренди, зокрема шляхом надіслання орендної плати за місцем проживання орендодавця або шляхом внесення належних орендодавцю грошей на депозит нотаріуса. А це є обовязковими діями орендаря, як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 4 грудня 2019 року по справі № 272/872/17.

Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, про що звертає увагу Верховний Суд України у своїй Постанові від 21 травня 2018 року по справі № 479/187/17.

До того ж, про те, що саме позивач ОСОБА_1 , є спадкоємцем даних земельних ділянок орендарю було вже відомо в серпні 2019 року під час розгляду цивільної справи № 473/5205/19 за позовом ОСОБА_1 до ФГ Сахно Юрія Федоровича про розірвання договору оренди землі, однак жодних дій по виконанню свого обов`язку за договором оренди відповідач не вчинив.

Оскільки суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договорів оренди, то також суд вважає за необхідне і зобов`язати ФГ Сахно Юрія Федоровича передати ОСОБА_1 належні йому земельні ділянки загальною площею 5,4574 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 482208000:07:000:0027, та земельну ділянку загальною площею 1,27 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 482208000:07:000:0028, в стані, придатному для цільового призначення, що фактично є похідною від первісної вимоги і має на меті відновлення прав позивача після розірвання вищезазначених договорів.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.12,13,76,78,95,141,142,258-259,263-265,354 ЦПК України суд

ухвалив

позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельних ділянок від 03 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 та Фермерським господарством Сахно Юрія Федоровича (код ЄДРПОУ 23037187), зареєстрований Реєстраційною службою Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 10.06.2014 року та 06.06.2014 року щодо земельних ділянок загальною площею 5,4574 га кадастровий номер 482208000:07:000:0027 та 1,2700 га кадастровий номер 482208000:07:000:0028, що розташовані на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області,

Зобов`язати Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича (код ЄДРПОУ 23037187) передати ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 5,4574 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 482208000:07:000:0027, та земельну ділянку загальною площею 1,27 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 482208000:07:000:0028, в стані, придатному для цільового використання.

Стягнути з Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича (код ЄДРПОУ 23037187) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Вознесенським МВ УМВС України в Миколаївській області, адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича (код ЄДРПОУ 23037187), юридична адреса 56571 с. Дмитрівка, Вознесенський район, Миколаївська область.

Суддя: М.М. Ротар