Рішення

від 29.01.2020 по справі 904/3495/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2020м. ДніпроСправа № 904/3495/19

за позовом Дочірнього підприємства "Васильківкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради"

до Комунального підприємства "Васильківська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради

про стягнення суми боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 75 379,09 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Хачпанян Л.С. дов. № б/н від 01.11.19р. (адвокат)

Відповідача - Лисенко К.Я. дов. № 01-02/875 від 27.09.19р. (юрисконсульт)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просив стягнути з Відповідача 19 662,28 грн. - основного боргу, 50 498,63 грн. - пені, 4 218,18 грн. - % річних, мотивуючи порушення Відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати.

Відповідач позов заперечував, посилаючись на те, що станом на 09.09.19р. у нього відсутня заборгованість перед Позивачем.

У відповіді на відзив Позивач вказав, що за поставлену теплову енергію у січні 2019, Відповідач розрахувався з прострочкою 25 календарних днів, за поставлену теплову енергію у лютому 2019, Відповідач розрахувався з прострочкою 11 календарних днів, за поставлену теплову енергію у березні 2019, Відповідач розрахувався частково в сумі 677 190,76 грн., з прострочкою 22 календарних дні, залишок боргу за поставлену в березні 2019 року теплову енергію становить 19 662,28 грн., у зв`язку з чим Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

У запереченні на відповідь на відзив Відповідач вказав, що поставлена Позивачем теплова енергія у березні 2019 року на суму 696 853,04 грн. оплачена Відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями: №344 від 07.05.19р., на суму 637 495,68 грн. №343 від 07.05.19р. на суму 39 695,08 грн., №345 від 10.05.19р. на суму 19 662,28 грн.

Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, мотивовану тим, що при обчисленні суми основного боргу ним помилково не було враховано оплата Відповідачем 11.05.19р. 19 662,28 грн. згідно платіжного доручення №345 від 10.05.19р. в рахунок погашення заборгованості за поставлену у березні 2019 року теплову енергію. З урахуванням викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 49 536,92 грн. - пені, 4 139,08 грн. - 3% річних.

Відповідач подав відзив на заяву про зменшення позовних вимог, у якому просить зменшити розмір стягуваної пені до семи відсотків від суми стягнення, мотивуючи тим, що Відповідач, відповідно до п.1.6. Статуту здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Видатки підприємства, в тому числі і за спожиту теплову енергію, повністю фінансуються з Державного бюджету України. Загальна сума боргу за Договором №227 від 06.03.19р. на час звернення Позивача з позовом до суду та розгляду справи у суді взагалі відсутня, порушення строків виконання зобов`язання незначні.

У судовому засіданні представник Позивача заперечувала зменшення пені.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

06.02.19р. сторонами укладено Договір №227 про закупівлю послуг з постачання пари, гарячої води та пов`язаної продукції для потреб опалення (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) здійснює послуги з постачання пари та гарячої води (ДК 021:2015 - 09320000-8- Пара, гаряча вода та пов`язана продукція) (далі теплова енергія) по об`єктах Споживача (Відповідача) в 2019р., а Споживач приймає та зобов`язується оплатити послуги на умовах даного Договору.

Теплова енергія постачається Споживачу на такі потреби:

- опалення - в період опалювального періоду (п.1.3. Договору).

Ціна цього Договору становить 3 981 695,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.3.1. Договору).

Постачальник на протязі 5-ти днів виставляє Споживачу рахунки на сплату та акти надання послуг з коригуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені Споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим (п.4.7. Договору).

Строк поставки теплової енергії: поставка теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, що передбачені п.1.2. Договору, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року протягом опалювального періоду (п.5.1. Договору).

Споживач зобов`язаний:

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість теплової енергії

- приймати та сплачувати поставлену теплову енергію на підставі актів надання послуг (п.6.1.1., 6.1.2. Договору).

За несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену п.4.7. Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.3.7. Договору).

На виконання умов Договору в період з 01.01.2019 по 30.04.2019 Позивач Відповідачеві поставив теплову енергію на суму 2 529 808,22 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) та не заперечується Відповідачем.

За даними Позивача, Відповідач не своєчасно виконував свої зобов`язання з оплати теплової енергії.

З посиланням на п. 7.3.7. Договору, на прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував пеню у розмірі 49 536,92 грн. за період прострочки з 16.02.2019 по 10.05.2019.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 4 139,08 грн. за період з 16.02.2019 по 10.05.2019.

Нарахування проводилося за кожним актом окремо.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є виникнення (існування) зобов`язань, наявність боргу за Договором, обґрунтованість та правильність розрахунків Позивача.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтями 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позов розглядається з урахуванням заяви Позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач просить зменшити розмір стягуваної пені до семи відсотків від суми стягнення, мотивуючи тим, що Відповідач, відповідно до п.1.6. Статуту здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Видатки підприємства, в тому числі і за спожиту теплову енергію, повністю фінансуються з Державного бюджету України. Загальна сума боргу за Договором №227 від 06.03.19р. на час звернення Позивача з позовом до суду та розгляду справи у суді взагалі відсутня, порушення строків виконання зобов`язання незначні.

У судовому засіданні представник Позивача заперечувала зменшення пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Тобто, вимога щодо врахування принципів розумності та справедливості є прямою вимогою закону до договору та до реалізації законних прав за наслідками порушення однією із сторін умов договору. Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною, адекватною, співрозмірною у порівнянні з характером допущеного порушення і виконувати своє основне призначення за правовою природою - забезпечення виконання договірних зобов`язань.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до п.1.6. Статуту здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Видатки підприємства, в тому числі і за спожиту теплову енергію, повністю фінансуються з Державного бюджету України. Загальна сума боргу за Договором №227 від 06.03.19р. на час звернення Позивача з позовом до суду та розгляду справи у суді взагалі відсутня, порушення строків виконання зобов`язання незначні.

Розглянувши клопотання Відповідача та позицію Позивача з цього питання, беручи до уваги, що Відповідач є неприбутковою організацією, повністю розраховувався за спожиту теплову енергію, з незначною прострочкою, до звернення Позивачем з позовом, забезпечуючи майновий баланс інтересів сторін, суд вважає за можливе клопотання Відповідача про зменшення пені задовольнити частково, зменшити розмір пені до 24 768,46 грн.

Нарахування 3 % річних Позивачем проведено правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 4 139,08 грн. - 3 % річних, 24 768,46 грн. - пені, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірнього підприємства "Васильківкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" до Комунального підприємства "Васильківська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Васильківська центральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради, 52600, Дніпропетровська область, смт Васильківка, вул. Михайлівська, буд. 76-Д (код 01987758) на користь Дочірнього підприємства "Васильківкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", 52600, Дніпропетровська область, смт Васильківка, вул. Абрикосова, 177-А (код 20242337) 4 139,08 грн. - 3 % річних, 24 768,46 грн. - пені, 1 921,00 грн. - судового збору.

У решті вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 10.02.2020

Суддя С.Г. Юзіков