Рішення

від 24.01.2020 по справі 905/2049/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.2020 Справа № 905/2049/19

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Коновалова А.І.

Позивач - Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа"

Відповідач - Приватне підприємство "Торгівельний дім "Время"

Про стягнення 7047,77 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Торгівельний дім "Время" (далі - відповідач) про стягнення 7047,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору на поставку теплової енергії від 22.12.2014 в частині оплати вартості поставленої теплової енергії.

Ухвалою суду від 25.11.2019 вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Станом на момент прийняття рішення у справі, від сторін будь-яких заяв, клопотань та документів до суду не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встанови наступні факти та відповідні ним правовідносини.

22.12.2014 між приватним підприємством "Время" (споживач) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" (теплопостачальна організація) в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" було укладено договір на поставку теплової енергії №15, відповідно до п.1.1 умов, за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (а.с.13-20).

Згідно з п.2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору на потреби опалення - в період опалювального сезону.

Пунктом 3.2.3 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п.4.2.1 договору, теплопостачальна організація зобов`язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

Згідно з п.6.1 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014 №634 та складають для потреб інших споживачів (крім населення) 1269,42 грн за 1 Гкал (без ПДВ).

Відповідно до п.6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов`язаний сплатити не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим (п.6.5 договору).

Згідно з п.10.1 договору, цей договір набуває чинності з 22.12.2014 та діє до 21.12.2015.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 договору).

02.03.2015 між споживачем та теплопостачальною організацією укладено додаткову угоду до договору на поставку теплової енергії №15 від 22.12.2014, відповідно до якої сторони виклали п.7.1 розділу "Порядок розрахунків" в наступній редакції: "розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.02.2015 №255 та складають для потреб інших споживачів (крім населення) 1748,77 грн за 1 Гкал (без ПДВ) " (а.с.21).

01.04.2015 між споживачем та теплопостачальною організацією укладено додаткову угоду до договору на поставку теплової енергії №15 від 22.12.2014, якою сторонами внесено зміни до п.7.1 розділу "Порядок розрахунків" та викладено договір №15 від 22.12.2014 в наступній редакції: "розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.2015 №1154 та складають для потреб інших споживачів (крім населення) 1529,38 грн за 1 Гкал (без ПДВ) (а.с.22).

01.11.2015 між споживачем та теплопостачальною організацією укладено додаткову угоду до договору на поставку теплової енергії №15 від 22.12.2014, відповідно до якої сторони виклали п.7.1 розділу "Порядок розрахунків" в наступній редакції: "розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.10.2015 №2690 та складають для потреб інших споживачів (крім населення) 1421,23 грн за 1 Гкал (без ПДВ) " (а.с.23).

Заявником надано до матеріалів заяви складені акти показань приладу обліку (а.с.54-64).

На підставі складених актів показань приладу обліку, теплопостачальною організацією виставлені рахунки на оплату, а саме: № 15-10 від 28.10.2015 на суму 73,90 грн; № 15-11 від 26.11.2015 на суму 221,75 грн; № 15-12 від 29.12.2015 на суму 259,24 грн; №15-1 від 26.01.2016 на суму 420,58 грн; № 15-2 від 26.02.2016 на суму 279,42 грн; № 15-3 від 30.03.2016 на суму 223,12 грн; № 15-4 від 18.04.2016 на суму 96,12 грн; №15-10 від 31.10.2016 на суму 100,21 грн; № 15-11 від 29.11.2016 на суму 196,51 грн; №1216-15 від 27.12.2016 на суму 399,73 грн; № 117-15 від 31.01.2017 на суму 276,82 грн; №217-15 від 27.02.2017 на суму 409,25 грн; № 317-15 від 28.03.2017 на суму 234,92 грн; №417-15 від 19.04.2017 на суму 68,38 грн; №1017-15 від 30.10.2017 на суму 117,11 грн; №117-15 від 29.11.2017 на суму 279,41 грн; №1217-15 від 27.12.2017 на суму 328,96 грн.; №118-15 від 30.01.2018 на суму 442,87 грн; №218-15 від 27.02.2018 на суму 385,30 грн; №318-15 від 28.03.2018 на суму 377,40 грн.; №418-15 від 17.04.2018 на суму 118,32 грн. (а.с.24-44).

Відповідно до п.6.5 договору, споживач повинен сплатити пред`явлені рахунки не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, а саме:

№ 15-10 від 28.10.2015 на суму 73,90 грн (підлягає сплаті до 10.11.2015);

№ 15-11 від 26.11.2015 на суму 221,75 грн (підлягає сплаті до 10.12.2015);

№ 15-12 від 29.12.2015 на суму 259,24 грн (підлягає сплаті до 10.01.2016);

№ 15-1 від 26.01.2016 на суму 420,58 грн (підлягає сплаті до 10.02.2016);

№ 15-2 від 26.02.2016 на суму 279,42 грн (підлягає сплаті до 10.03.2016);

№ 15-3 від 30.03.2016 на суму 223,12 грн (підлягає сплаті до 10.04.2016);

№ 15-4 від 18.04.2016 на суму 96,12 грн (підлягає сплаті до 10.05.2016);

№15-10 від 31.10.2016 на суму 100,21 грн (підлягає сплаті до 10.11.2016);

№ 15-11 від 29.11.2016 на суму 196,51 грн (підлягає сплаті до 10.12.2016);

№1216-15 від 27.12.2016 на суму 399,73 грн (підлягає сплаті до 10.01.2017);

№ 117-15 від 31.01.2017 на суму 276,82 грн (підлягає сплаті до 10.02.2017);

№217-15 від 27.02.2017 на суму 409,25 грн (підлягає сплаті до 10.03.2017);

№ 317-15 від 28.03.2017 на суму 234,92 грн (підлягає сплаті до 10.04.2017);

№417-15 від 19.04.2017 на суму 68,38 грн (підлягає сплаті до 10.05.2017);

№1017-15 від 30.10.2017 на суму 117,11 грн (підлягає сплаті до 10.11.2017);

№117-15 від 29.11.2017 на суму 279,41 грн (підлягає сплаті до 10.12.2017);

№1217-15 від 27.12.2017 на суму 328,96 грн (підлягає сплаті до 10.01.2018);

№118-15 від 30.01.2018 на суму 442,87 грн (підлягає сплаті до 10.02.2018);

№218-15 від 27.02.2018 на суму 385,30 грн (підлягає сплаті до 10.03.2018);

№318-15 від 28.03.2018 на суму 377,40 грн (підлягає сплаті до 10.04.2018);

№418-15 від 17.04.2018 на суму 118,32 грн (підлягає сплаті до 10.05.2018).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, документів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за укладеним з позивачем договором щодо оплати за постачання теплової енергії, до суду надано не було.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставлену енергію відповідачу не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 5309,32 грн.

Також, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 68,08 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2.3 договору, споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням заявлених періодів нарахування пені, суд вважає вимоги в цій частини такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просить стягнути 3% річних в розмірі 418,39 грн та інфляційні втрати в сумі 1251,98 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням заявлених періодів нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, суд вважає вимоги в цій частини такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 30,88 грн та 156,68 грн відповідно.

Згідно з ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Судові витрати, за приписами ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Торгівельний дім "Время" (84331, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, 19, ідентифікаційний код юридичної особи - 30087468) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, 2, ідентифікаційний код юридичної особи - 03337119) в особі відокремленого підрозділу "Краматорськміжрайтепломережа" (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, 2, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи - 05540936) основний борг у розмірі 5309 (п`ять тисяч триста дев`ять) грн 32 коп., пеня у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 30 (тридцять) грн 88 коп., інфляційні втрати у розмірі 156 (сто п`ятдесят шість) грн 68 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1516 (одна тисяча п`ятсот шістнадцять) грн 83 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.01.2020.

Суддя О.В. Говорун