Рішення

від 04.02.2020 по справі 909/1246/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1246/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд"

про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 10169,20 грн.,

за участю:

від позивача: Бігуняк Л.Ф.;

від відповідача представник не з`явився.

Встановив: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд" про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 10169,20 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (вх. № 22793/19) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 21.11.2019).

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу, згідно вимог ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві: вул. Юності 39, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018.

Поштовий конверт із вказаним відправленням, разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, повернутий відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на вищевикладене, приписи ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі з вказівкою причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" є доказом належного інформування відповідача, оскільки повернення ухвали із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

15.01.2020, суд постановив ухвалу про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням викликом сторін, повторно надіслав на адресу відповідача копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 21.11.2019; розгляд справи призначено на 04.02.2020.

04.02.2020, представник відповідача в судове засідання не з`явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд" належним чином повідомлене про місце і час розгляду справи; ухвали суду від 21.11.2019 та від 15.01.2020 отримані відповідачем - 22.01.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.02.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що недостовірність даних про заробітну плату відображених в довідках виданих ЗАТ "Прикарпатспецбуд" (відповідачем) про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 15.06.2006 №68, №69 за період з 01.03.1990 по 28.02.1995 та в подальшому виявленням розбіжностей між виданими довідками та первинними документами, стали підставою для нарахування пенсії ОСОБА_2 в розмірі більшому від обгрунтованого, а нарахування надмірного розміру пенсії призвело до необгрунтованих виплат, які фактично є бюджетними втратами.

Позивач стверджує, що видача відповідачем довідок за відповідні періоди з недостовірними даними щодо відхилень в сумах заробітної плати та включенням харчування і матеріальної допомоги, що входять до переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховуються страхові внески та які не враховуються при визначенні середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, стали причиною нарахування пенсії ОСОБА_2 по втраті годувальника за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі більшому від обгрунтованого. Нарахування ж надмірного розміру пенсій призвело до необгрунтованих виплат в сумі 10169,20 грн.

Свою правову позицію позивач обґрунтовує положеннями статті 101 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статей 11, 15, 16, 1166 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.11.2019 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимог, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

При переведенні на пенсію громадянки ОСОБА_2 по втраті годувальника надано довідки про заробіток для обчислення пенсії від 15.06.2006 №68 та № 69 її померлого чоловіка ОСОБА_1 ; зазначені довідки видані Закритим акціонерним товариством "Прикарпатспецбуд" правонаступником якого є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд". Провідним спеціалістом сектору контрольно-перевірочної роботи №1 управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області Базавляком В.М., відповідно до п.3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, на підставі наказу головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №80 від 25.03.2019, направлення №4543/05 від 25.03.2019, здійснено перевірку у ТОВ "Прикарпатспецбуд" правильності та повноти відображення заробітної плати у довідках для обчислення пенсії № 68, 69 від 15.06.2006 за період роботи з 01.03.1990 по 28.02.1995 гр. ОСОБА_2 у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_1 .

Підстава для проведення перевірки - заявка Тлумацького відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 від 19.03.2019.

В ході перевірки виявлено відхилення у довідках про заробітну плату № 68, 69 від 15.06.2006 за період роботи з 01.03.1990 по 28.02.1995 для обчислення пенсії ОСОБА_1 в сумах заробітної плати: березні, квітні 1991року (включено харчування в сумі 0,001), вересні 1992 року (включено матеріальну допомогу в сумі 0,05), березні, квітні, липні 1994 року (включено матеріальну допомогу 71,12) та первинними документами - особовими рахунками працівників за 1990-1995 роки, про що складено Акт №383/ІВ/2/1 від 26.03.2019 (а.с. 17-20) .

Акт перевірки підписано директором та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд" Руско М.М. без зауважень.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд" видано нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №7 від 27.03.2019 (а.с. 21) з урахуванням відхилень, допущених у попередніх довідках.

За результатами перевірки, на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №7 від 27.03.2019, позивачем перераховано пенсію ОСОБА_2 за період з червня 2007 року по червень 2019 року та встановлено завищення пенсії, виплаченої ОСОБА_2 за вказаний період на 10169,20 грн., що підтверджено розрахунком переплати пенсії по пенсійній справі № 926140132914 ОСОБА_2 (а.с. 22-24). З метою досудового врегулювання питання відшкодування переплати пенсії, позивачем на адресу відповідача направлено листа №18269/06 від 11.10.2019 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 10169,20 грн (а.с. 47-48). Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд" надано відповідь № 28/10-19-1 від 28.10.2019 (а.с.49-50) в якій відповідач відмовляється відшкодовувати матеріальні збитки, заперечує будь-які порушення з питань правильності та повноти відображення заробітної плати у довідках для обчислення пенсії від 15.06.2006 № 68, 69 виданих ОСОБА_1 . При цьому вважає, що довідку № 7 від 27.03.2019 року слід не брати до уваги.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області в позовній заяві звертає увагу суду, що на адресу позивача не надходило жодного офіційного листа про відкликання вищезазначеної довідки; на даному факті також наголосила представник позивача в судовому засіданні. В матеріалах справи відсутні докази відкликання довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №7 від 27.03.2019.

Представник позивача також звернула увагу суду, що за період з 01.03.1990 по 28.02.1995 не подавалася звітність до органів статистики по кожній пенсійній справі окремо, орскільки на той час подавалася лише зведена звітність за певний період часу, що унеможливлює проведення перевірки по кожній пенсійній справі.

Узв`язку з відмовою Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд" в добровільному порядку повернути 10169,20 грн. надміру виплаченої пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача в судовому порядку надміру виплаченої пенсії в сумі 10169,20 грн.

В підтвердження позовних вимог, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області подано такі докази:

копії довідок про заробіток для обчислення пенсії від 15.06.2006 № 68 та № 69 (а.с. 15,16); копія акту № 383/ІВ/2/1 від 26.03.2019 перевірки правильності та повноти відображення заробітної плати у довідках для обчислення пенсії № 68, 69 від 15.06.2006 за період роботи з 01.03.1990 по 28.02.1995 гр. ОСОБА_2 у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_1 (а.с.17-20); копія довідки № 7 від 27.03.2019 про заробітну плату для обчислення пенсії (а.с.21); розрахунок переплати пенсії ОСОБА_2 (а.с. 22-24); копії ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії (а.с.25-29); копії розпорядження 132914 від 19.06.2019 (а.с. 30-46); копія листа позивача про відшкодування матеріальних збитків № 18269/06 від 11.10.2019 (а.с. 47-48); копія відповіді ТОВ "Прикарпатспецбуд" вих. №28/10-19-1 від 28.10.2019 (а.с.49-50).

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законами України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. В силу статті 1 цього Закону пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Приписами частини 3 статті 44 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається із фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Нормативними документами, що визначають склад коштів, які віднесені до витрат на оплату праці є Інструкція про склад коштів, що направлені на споживання, затверджена наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1993 р. №31, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 квітня 1993 р. та Інструкція про склад коштів, що направлені на споживання, затверджена наказом Міністерства статистики України від 27 червня 1994 р. №150 та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 N 323, зереєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 р. за N465/1001.

При визначенні видів оплати праці, які включаються до довідки, необхідно враховувати вимоги Інструкцій зі статистики заробітної плати, чинних у відповідних періодах.

Одночасно, для визначення видів оплати праці, на які у той чи інший період нараховувалися страхові внески, слід керуватися:

з 1 січня 1992 року - Інструкцією про порядок сплати і обліку страхових та інших внесків підприємств, установ, організацій і громадян до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26 березня 1992 р.№2-1;

з вересня 1994 року - Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р.№5-5;

з вересня 1996 року - Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 06 вересня 1996 р. №11-1; з липня 1999 року - Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходжень до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 03 червня 1999 р. №4-6.

Виплати одноразового характеру, які не враховуються для призначення (перерахунку) пенсії визначені:

з жовтня 1992 року - Переліком видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховуються страхові внески та які не враховуються при визначенні середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №583;

з травня 1998 року - Переліком видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 р. №697;

з січня 2011 року - Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. №1170.

При формуванні довідки про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії враховується те, що в певний період часу на деякі виплати, нараховувалися страхові внески та вони включалися до заробітної плати при обчисленні пенсії.

Згідно ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 1990 по 1995 роки, протягом всього періоду часу, коли позивач отримував ці виплати, діяв перелік видів оплати праці та інших виплат, на які нараховуються страхові внески і які не враховуються при призначенні середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 року.

У відповідності до цього переліку для обчислення та перерахунку пенсій не враховуються в числі інших видів оплат вартість раціону безкоштовного харчування, яке видається у випадках, передбачених законодавством, дотації на обіди, вартість доплат на лікувально-профілактичне харчування, а також різні види грошової допомоги, які видаються як матеріальна допомога.

Згідно вищезазначеного переліку вартість раціону безкоштовного харчування та матеріальна допомога не можуть бути включені для обрахунку пенсії.

Відповідно до п.7 розділу 3 "Інструкції про порядок сплати і обліку страхових та інших внесків підприємств, установ, організацій і громадян до Пенсійного фонду України", яка затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 26.03.1992 р. № 2 -1 внески не нараховуються на різні види грошової допомоги, які надаються як матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує одного середньомісячного заробітку на рік, дотації на обіди за рахунок фонду соціального розвитку (фонду споживання) та інші.

Згідно Інструкції зі статистики заробітної плати та Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій доплата на харчування та матеріальна допомога є грошова виплата, що не належить до фонду оплати праці, має не систематичний, одноразовий характер, на яку не нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та яка не враховується при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку (частина 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно приписів частини 2 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її. Положеннями частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. В силу статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

В даному випадку документальними доказами позивачем доведено перед судом те, що саме недостовірність даних відображених відповідачем у довідках від 15.06.2006 № 68, № 69 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період його роботи у Закритому акціонерному товаристві "Прикарпатспецбуд" з березня 1990 по лютий 1995 із зазначенням невірного розміру заробітної плати та в подальшому виявленням розбіжностей між виданими довідками та первинними документами стали підставою для нарахування пенсії ОСОБА_2 по втраті годувальника в більшому розмірі ніж передбачено законом, що призвело до необґрунтованих виплат, які фактично є бюджетними втратами. Отже, протиправна поведінка і як наслідок вина відповідача полягає у поданні до органу пенсійного фонду довідок №68, 69 від 15.06.2006 з недостовірною інформацією, шкода - у виплаті надмірного розміру пенсії ніж обґрунтовано, а причинний зв`язок - у нарахуванні пенсії на підставі довідок №68, 69 від 15.06.2006. З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог; відповідачем будь-яких заперечень на позов не надіслано, доводів позивача не спростовано. За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача надміру виплаченої суми пенсії 10169,20 грн. правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 1921 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 74-80, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд" про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 10169,20 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатспецбуд", вул. Юності 39, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 33860333) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 20551088) - 10169,20 (десять тисяч сто шістдесят дев`ять гривень двадцять копійок) надміру виплаченої пенсії та 1921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 10.02.2020

Суддя Л.М. Неверовська