Рішення

від 31.01.2020 по справі 910/16748/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2020Справа № 910/16748/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Фермерського Господарства "Крот" (с.Веселе, Старобільський район, Луганська область, 92733, код ЄДРПОУ 32280363)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОХИМХОЛДИНГ" (вул. Ракетна, буд.24, м.Київ, 03028, код ЄДРПОУ 41897347)

про розірвання договору поставки та стягнення 253749,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське Господарство "Крот" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОХИМХОЛДИНГ" про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 253 749,90 грн та розірвання договору поставки мінеральних добрив №002-833 від 21.03.2019.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо поставки товару.

Ухвалою від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 02.12.2019 була надіслана відповідачу 06.12.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Ракетна, 24, м. Київ, 03028.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 11.12.2019 з приміткою: адресат відсутній , що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 09.12.2019 на відповідному конверті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2019 між Фермерським Господарством "Крот" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОХИМХОЛДИНГ" (далі - Постачальник) був укладений Договір поставки №002-833 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві продукцію (далі - товар), номенклатура, обсяги, строк поставки та ціни якої вказані у специфікаціях, доданих до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Покупець зобов`язався прийняти та оплатити поставлений товар (п. 1.2 Договору).

Згідно із п. 2.1 Договору, поставка товару здійснюється зі складу Постачальника згідно ІНКОТЕРМС-2010 , якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації.

Специфікацією №1 до Договору, згідно рахунку-фактури №УЮ-032333 від 21.03.2019 передбачено, що оплата товару, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% передоплати на поточний рахунок Продавця. Поставка товару (селітра аміачна №34% б/б (Україна)) в кількості 25 тонн на суму 253 749,90 грн, в тому числі ПДВ 42 291,65 грн повинна здійснитися у строк до 5-ти робочих днів з моменту отримання 100% передоплати власним транспортом відповідача в село Веселе Старобільського району Луганської області.

На виконання умов Договору, відповідач надав позивачеві рахунок-фактуру №УЮ-032333 від 21.03.2019, а позивач в свою чергу здійснив 100% попередньої оплати вартості товару в розмірі 253 749,90 грн, в тому числі ПДВ 42 291,65 грн на користь відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №165 від 22.03.2019.

За твердженням позивача, спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем не було поставлено товар в обумовлені договором строки та підставі чого позивач 09.10.2019 звертався до відповідача з пропозицією про розірвання Договору та повернення суми попередньої оплати товару, який не був поставлений, однак зазначена пропозиція була повернена за закінченням строку зберігання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Звертаючись до суду, позивач просить розірвати договір поставки №002-833 від 21.03.2019 у зв`язку з істотним порушенням умов договору та стягнути з відповідача суму 253 749,90 грн передплати за непоставлений товар.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури було сплачено суму 253 749,90 грн в якості попередньої оплати за товар, який відповідно до умов Специфікації та оплати 22.03.2019 (платіжне доручення №165), мав бути поставлений у строк до 01.04.2019.

Доказів виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставки товару шляхом його передачі у власність позивача, підписання сторонами видаткових накладних, строк виконання якого настав ще у квітні 2019 році, суду не надано.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За умовами п.9.1 договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Судом встановлено та відповідачем не спростовано факт порушення умов Договору поставки №002-833 від 21.03.2019, невиконання зобов`язань щодо поставки товару, у зв`язку з чим суд прийшов висновку, що неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору у вигляді поставки товару підтверджує істотність порушення відповідачем умов договору.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до відповідача з пропозицією про розірвання договору поставки та повернення суми попередньої оплати за товар, який не був поставлений та повідомляв про порушення зобов`язання щодо поставки товару, у т.ч. у визначений строк та у зв`язку із цим втрату інтересу покупця щодо отримання обумовленого товару.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №002-833 від 21.03.2019 позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про повернення суми 253 749,90 грн попередньої оплати, суд зазначає.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Як вже зазначалось судом, позивачем було надіслано відповідачу пропозицією про розірвання договору поставки та повернення суми попередньої оплати за товар в розмірі 253 749,90 грн, який не був поставлений.

Оскільки матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів позивачу у заявленій сумі, враховуючи припинення правовідносин сторін, суд прийшов до висновку про наявність підстав про повернення на користь позивача 253 749,90 грн сплачених за товар, який не поставлений.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір поставки №002-833 від 21.03.2019, укладений між Фермерським Господарством "Крот"" (с.Веселе, Старобільський район, Луганська область, 92733, код ЄДРПОУ 32280363) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОХИМХОЛДИНГ" (вул. Ракетна, буд.24, м.Київ, 03028, код ЄДРПОУ 41897347).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОХИМХОЛДИНГ" (вул. Ракетна, буд.24, м.Київ, 03028, код ЄДРПОУ 41897347) на користь Фермерського Господарства "Крот"" (с.Веселе, Старобільський район, Луганська область, 92733, код ЄДРПОУ 32280363) суму попередньої оплати в розмірі 253 749 (двісті п`ятдесят три тисячі сімсот сорок дев`ять) грн 90 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 5 727 (п`ять тисяч сімсот двадцять сім) грн 20 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 31.01.2020.

Суддя Н.І. Ягічева