Рішення

від 10.02.2020 по справі 910/16466/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020Справа № 910/16466/19 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУСТЕНІТ ТРЕЙД" (вул. Закревського, 19-В, кв.5, м. Київ, 02217)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗСПЕЦБУД" (вул. Володимирська, 69-А, м. Київ, 01033)

про стягнення 26 500,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АУСТЕНІТ ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗСПЕЦБУД" про стягнення 26 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду, укладеним у спрощений спосіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АУСТЕНІТ ТРЕЙД" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.12.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16466/19, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

09.01.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

21.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів, а саме, Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0227 від 15.08.2019 та витягу з реєстру податкових накладних на суму ПДВ 20% - 4 416,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 клопотання позивача про витребування доказів у відповідача задоволено частково, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗСПЕЦБУД" оригінал Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0227 від 15.08.2019 у строк до 31.01.2020.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 09.12.2019 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом та отримана уповноваженими представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу та конверту з ухвалою суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, надісланого позивачу.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

В ході здійснення господарської діяльності позивач на підставі рахунка на оплату по замовленню № 151 від 02.11.2019 здійснив оплату послуг екскаватора на користь відповідача на суму 26 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2150 від 13.08.2019 з призначенням платежу: за послуги Экскаватора зг РФ№151 от 12.08.2019 у т.ч. ПДВ 20% - 4416,67 грн .

29.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АУСТЕНІТ ТРЕЙД" направило відповідачу вимогу про повернення сплачених грошових коштів за послуги екскаватора у розмірі 26 500,00 грн, оскільки останній не виконав зобов`язань за надання таких послуг, що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

13.11.2019 позивач направив відповідачу претензію про повернення грошових коштів у розмірі 26 500,00 грн у строк до 20.11.2019, що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв`язку.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав своїх зобов`язань з надання послуг екскаватора на об`єкті позивача та сплачені за це грошові кошти у розмірі 26 500,00 грн не повернув, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача цю суму боргу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов`язання виникає між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами, зобов`язаною та управненою сторонами зобов`язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, головною ознакою укладення сторонами договору у спрощений спосіб є підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "АУСТЕНІТ ТРЕЙД" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗСПЕЦБУД" на підставі його рахунка №151 від 12.08.2018 грошові кошти у розмірі 26 500,00 грн згідно з платіжним дорученням № 2150 від 13.08.2019 з призначенням платежу: за послуги Экскаватора зг РФ№151 от 12.08.2019 у т.ч. ПДВ 20% - 4416,67 грн , що свідчить про виникнення між сторонами правовідносин з договору надання послуг, який оформлювався у спосіб, що не суперечить приписам статті 205 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Господарського процесуального кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Господарського процесуального кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Спір у даній справі виник через те, що відповідач оплачені ним послуги екскаватора не надав, а кошти у розмірі 26 500,00 грн не повернув.

Водночас, на підтвердження факту виконання своїх зобов`язань до поданого відзиву відповідач долучив копію Акта № ОУ-0227 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.08.2019.

Ухвалою від 22.01.2020 за клопотанням позивача суд витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗСПЕЦБУД" оригінал Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0227 від 15.08.2019, встановивши строк його подання до суду - до 31.01.2020.

Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту Укрпошти за наслідками відстеження поштового відправлення за номером 0103053473915 відповідач отримав вказану ухвалу суду 03.02.2020, однак, до цього часу витребуваного документа не подав, як і не повідомив суд про неможливість його подання.

Згідно з ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Ураховуючи викладене, суд не бере до уваги поданий відповідачем Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0227 від 15.08.2019 як доказ виконання зобов`язань з надання послуг екскаватора, що оплачені позивачем за платіжним дорученням № 2150 від 13.08.2019.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, суд зазначає, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту надання послуг на суму 26 500,00 грн відповідачем не подано, як і не подано доказів повернення позивачу сплачених ним коштів.

З матеріалів справи вбачається, що звернення позивача до відповідача з вимогами про повернення сплачених грошових коштів у розмірі 26 500,00 грн залишилися без відповіді та виконання.

При цьому, заперечення відповідача щодо порушення позивачем досудового порядку врегулювання спору не спростовують виникнення у нього обов`язку з повернення коштів позивачу, оскільки законом не встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, що виник між сторонами. Більше того, надісланій позивачем відповідачу претензії від 13.11.2019 передувала вимога про повернення коштів від 29.10.2019, де позивач встановив 3-денний строк для їх повернення.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗСПЕЦБУД" (вул. Володимирська, 69-А, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 38376836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУСТЕНІТ ТРЕЙД" (вул. Закревського, 19-В, кв.5, м. Київ, 02217, ідентифікаційний код 39461031) борг у розмірі 26 500 (двадцять шість тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.02.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко