Рішення

від 05.02.2020 по справі 910/15028/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2020Справа № 910/15028/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (04210, м. Київ, вул. Г.Сталінграда, 20- А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "ІНДБУД" (01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-Г)

про стягнення 346 752,86 грн

за участю представників

від позивача: Тернова О.В.

від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 05.02.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "ІНДБУД" про стягнення 346 752,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч укладеному між сторонами договору оренди майна (оперативна оренда) №17.6 від 09.02.2017 відповідач порушив його умови в частині сплати орендних платежів в період з лютого 2017 року по січень 2019 року, що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 346 752,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15028/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 27.11.2019.

27.11.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного підтвердження передачі-приймання майна саме уповноваженими особами підприємства. Відповідач заперечує отримання майна від позивача в кількості та обсягах, визначених позивачем, та наголошує на необхідності огляду оригіналів всіх накладних на переміщення та актів.

У судовому засіданні 27.11.2019 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 11.12.2019.

09.12.2019 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач надав до матеріалів справи копії довіреностей на отримання представниками відповідача майна в оренду та зазначив, що протягом фактичного строку перебування майна в орендному користуванні відповідачеві було нараховано орендні платежі з урахуванням кількості орендного майна та направлялись для погодження Акти надання послуг, які підписувались Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "ІНДБУД".

У судовому засіданні 11.12.2019 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та задовольнити усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відклавши підготовче засідання на 15.01.2020.

08.01.2020 до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає про збільшення заборгованості по орендній платі на суму 57 303,30 грн, з огляду на те, що вищевказана сума, на вимогу відповідача, була зарахована не в рахунок виконання зобов`язання за п. 5.9 договору, а в рахунок п. 3.6 договору. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 404 582,22 грн.

У підготовчому засіданні 15.01.2020 суд на місці ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 05.02.2020.

У судовому засіданні 05.02.2020 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

09 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (надалі- орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "ІНДБУД" (надалі- орендар, відповідач) був укладений договір №17.6 оренди майна (оперативна оренда) (надалі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає а орендар приймає у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку (надалі - Майно ), асортимент, ціна та кількість якої визначені в Специфікаціях (Додатки до договору), що є невід`ємними частинами цього договору. Орендар зобов`язується прийняти зазначене Майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Вказане в п. 1.1. договору майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт.

Орендодавець здійснює безпосереднє відвантаження майна орендарю зі свого складу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 9, а орендар власними силами та за власний рахунок здійснює переміщення майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 44 (ЖК ЧИКАГО ) (п. 4.1. договору).

Відвантаження (передача) майна здійснюється уповноваженому представнику орендаря, при наявності відповідної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (надалі - довіреність). Посвідчення особи, що здійснює отримання майна від орендодавця, підтверджується паспортом уповноваженої особи (п. 4.4. договору).

Згідно з п. 4.6 договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю, є відповідна накладна або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох сторін та вручається орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Загальний розмір платежів за тимчасове користування майном (орендна плата) розраховується за фактичний строк перебування майна в оренді, але в будь-якому разі не менше, ніж за 1 (один) календарний місяць (п. 2.4. Договору) та становить, згідно Додатку 1 до Договору, суму у розмірі 53 811,41 грн, у тому числі ПДВ: 8 96&36 грн на місяць.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата (п.п.3.1.,3.2.) щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, до 20-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин. При цьому, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю шляхом передоплати орендну плату у розмірі, передбаченому п.3.1. договору та у додаткових Специфікаціях, за перший та останній місяці орендних правовідносин, протягом 3-х (трьох) банківських пнів з моменту підписання цього договору, або додаткових Специфікацій до нього.

Строк орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі.

Для цілей ч. 1 цього пункту, моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна або акт прийому-передачі) (п. 2.1 договору).

На виконання умов договору та специфікацій елементів опалубки позивач передав, а відповідач отримав майно згідно накладних на переміщення у кількості 6 025 одиниць: №85, 86 від 15.02.2017, № 109,110,111,112 від 17.02.2017, №114, 115 від 20.02.2017, №127, 128, 131 від 22.02.2017, №140, 141, 142, 143, 144 від 24.02.2017, №171, 172 від 03.03.2017, №213, 214 від 15.03.2017, №448, 449 від 26.05.2017 та №257 від 01.03.2018.

З доданих до матеріалів справи накладних на переміщення (повернення)/Актів прийому-передачі вбачається, що в період з 01.04.2017 по 03.09.2019 майно у вищевказаній кількості було повернуто позивачу у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що протягом фактичного строку перебування майна в орендному користуванні відповідачу було нараховано орендні платежі на загальну суму 2 110 209,39 грн, з урахуванням кількості орендованого майна, та направлені для погодження Акти наданих послуг.

За доводами позивача, відповідачем в порушення вимог п. 7.1 договору було лише частково оплачено орендні платежі на загальну суму 1 763 456,53 грн, інша частина станом на момент звернення позивача з позовом до суду залишена без оплати.

При цьому, з урахуванням прийнятої заяви про збільшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що грошові кошти на суму 57 829,36 грн, які були скеровані 02.10.2019 позивачем в рахунок виконання зобов`язань по орендній платі, в подальшому на вимогу відповідача (лист №б/н від 08.11.2019) були перераховані позивачем в рахунок виконання зобов`язання щодо відшкодування пошкодженого майна (п. 5.9 договору) на підставі судового наказу Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі №910/13133/19.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендним платежам згідно договору №17.6 від 09.02.2017 у розмірі 404 582,22 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Як встановлено судом, на виконання умов п.4.1 договору позивачем в період з 15.02.2017 по 01.03.2018 було передану відповідачу елементи опалубки у загальній кількості 6 025 одиниць, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін накладні на переміщення.

Судом також встановлено, вищевказані накладні були підписані уповноваженим представником відповідача на підставі довіреностей №184 від 14.02.2017, №205 від 16.02.2017, №249 від 02.03.2017, №501 від 25.05.2017 та №б/н від 09.01.2018, що спростовує твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами погоджено строк дії договору до 31.12.2017, але у будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 2.1. договору строк орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі накладних на переміщення (повернення)/Актів прийому-передачі відповідачем в період з 01.04.2017 по 03.09.2019 було повернуто, а позивачем прийнято майно у повному обсязі.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.11. договору щомісяця, протягом строку знаходження майна у тимчасовому платному орендному користуванні у орендаря за цим договором, орендодавець складає та направляє орендарю два примірники належним чином ним завіреного акту наданих послуг по оренді майна. Орендар не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання від орендодавця двох примірників акту наданих послуг по оренді майна зобов`язаний підписати їх, завірити своєю основною печаткою та повернути орендодавцю один примірник акту наданих послуг по оренді майна.

В матеріалах справи наявні акти наданих послуг, які складались в період з лютого 2017 по січень 2019 та були підписані відповідачем без жодних зауважень та заперечень.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата (п.п.3.1.,3.2.) щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, до 20-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 7.1.1. договору орендар зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати перерахування орендної плати за тимчасове користування майном.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати, в результаті чого у останнього виникла заборгованість, яка становить 404 582,22 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд зазначає, що жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості у розмірі 404 582,22 грн сторонами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 404 582,22 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "ІНДБУД" (01013, м. Київ, вул. Промислова, 6-Г, ідентифікаційний код 39514968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (04210, м. Київ, вул. Г.Сталінграда, 20-А, ідентифікаційний код 30530955) заборгованість у розмірі 404 582 (чотириста чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дві) грн 22 коп. та судовий збір у розмірі 6 068 (шість тисяч шістдесят вісім) грн 73 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.02.2020

Суддя Л. Г. Пукшин