Рішення

від 10.02.2020 по справі 910/16495/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2020Справа № 910/16495/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Публічного Акціонерного товариства Укрнафта

до Товариства з обмеженою відповідальністю Свеоні

про стягнення 28 372, 85 грн.

Без виклику учасників судового процесу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне Акціонерне товариство Укрнафта звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Свеоні про стягнення 28 372, 85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов`язання щодо поставки товару за договором купівлі-продажу №18/250-МТР від 24.07.2018, вартість якої, в свою чергу, була позивачем оплачена. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 23 644, 00 грн попередньої оплати та 4 728, 80 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16495/19 від 28.11.2019 позовну заяву Публічного Акціонерного товариства Укрнафта залишено без руху.

10.12.2019 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ

24 липня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Укрнафта (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Свеоні (далі - продавець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу № 181250-МТР (далі - Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити лист г/к 6 мм ст. 3 пс/сп (1500х6000) (далі - товар) у кількості 2,3 т. загальною вартістю 47 287,99 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору оплата вартості товару здійснюється після отримання покупцем примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу Договору у такому порядку: 50% попередня оплата, а решта 50% по факту поставки протягом 20-ти робочих днів.

Пунктом 2.1.1 Договору узгоджено, що продавець зобов`язаний забезпечити передачу покупцю товару у строки, встановлені цим Договором.

Згідно з п. 4.1 Договору умови постачання товару: СРТ склад покупця м. Борислав, вул. Шевченка, 77а; строк постачання товару: 5 календарних днів з моменту отримання 50% попередньої оплати за товар.

У відповідності до п. 4.4 Договору датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості.

Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару.

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

Згідно з п. 4.5 Договору продавець зобов`язаний не менше ніж за три робочих дні до запланованої дати відвантаження товару в письмовій формі попередити покупця про точну дату постачання товару до місця призначення. Повідомлення за підписом уповноваженої особи продавця в сканованому вигляді (формату PDF) направляється на електронну адресу покупця, вказану в п. 9.1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 5.9 Договору за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачання товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 4.12, п. 4.13 Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від договірної ціни.

Сторони домовились, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом одного року (п. 10.1 Договору).

Позивач зазначає, що платіжним доручення № Б/2018-1398 від 30.07.2018 позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача 23 644 грн., однак, оскільки відповідачем товар позивачу не поставлено, позивач звернувся до відповідача із Претензією від 01.10.2018 у якій просив повернути протягом десяти днів сплачені за непоставлений товар кошти, а також сплатити штраф на підставі п. 5.9 Договору, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.1 Договору строк постачання товару 5 календарних днів з моменту отримання 50% попередньої оплати за товар.

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № Б/2018-1398 від 30.07.2018 позивачем перераховано на користь відповідача 23 644 грн., що становить 50% від обумовленої у п. 1.2 Договору вартості товару.

Таким чином, позивачем виконано обов`язок зі здійснення передоплати за товар, який є передумовою для здійснення відповідачем поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2018 відповідачем надано Гарантійний лист, яким відповідач гарантував поставку товару у термін до 08.08.2018.

Однак, як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, товар обумовлений укладеним сторонами Договором переданий позивачу не був, що відповідачем не спростовано, у зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача із Претензією від 01.10.2018 у якій просив повернути протягом десяти днів сплачені за непоставлений товар кошти, а також сплатити штраф на підставі п. 5.9 Договору, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов`язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 23 644 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 23 644 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказаний обов`язок не спростований, доказів поставки товару або повернення попередньої оплати за Договором, не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачем покупцю передоплати у розмірі 23 644 грн.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 4 728,80 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.9 Договору за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачання товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 4.12, п. 4.13 Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від договірної ціни.

Таким чином, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого на підставі п. 5.9 Договору в розмірі 4 728,80 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Свеоні (04212, м. Київ, вулиця Тимошенка, будинок 9; ідентифікаційний код: 37566459) на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код: 00135390) попередню оплату в розмірі 23 644 (двадцять три тисячі шістсот сорок чотири) грн. 00 коп., штраф в розмірі 4 728 (чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Спичак