Ухвала

від 04.02.2020 по справі 915/1312/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

04 лютого 2020 року Справа № 915/1312/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ІНВЕСТ СЕРВІС (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 21, н/п №2; ідентифікаційний код 40851385)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Хостел-ЛТД (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, буд. 26, кв. 43; ідентифікаційний код 38525460)

про: звільнення земельної ділянки та стягнення збитків,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНД ІНВЕСТ СЕРВІС 06.12.2017 звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просило суд: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Хостел-ЛТД звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, частку земельної ділянки, на якій знаходяться тимчасові споруди, які займають торгівельні місця (земельну ділянку) загальною площею 686 кв.м., яка розташована у межах земельної ділянки під розміщення та обслуговування нежитлової будівлі Критий ринок та інші ринкові інфраструктури на вул. Дружби Народів, 19-Б у м. Южноукраїнську Миколаївської області; стягнути з відповідача нанесені збитки у розмірі 157334,10 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі рішення Южноукраїнської міської ради від 25.05.2017 № 734; договору оренди земельної ділянки від 13.06.2017; акту обстеження земельної ділянки від 28.08.2017; листувань з відповідачем; наказу № 1/1 від 01.06.2017 Про встановлення орендної плати за торгові площі на ринку; застосування норм ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , ст. 290 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 90, 93, 95, 125, 126, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 27 Закону України Про оренду землі та мотивовані таким: відповідачем самовільно зайнято частки земельної ділянки з кадастровим номером 4810800000:04:004:0009, а саме: на території ринкової інфраструктури Критий ринок розміщено тимчасові споруди, які знаходяться на балансі ТОВ Хостел ЛТД та займають торгівельне місце (земельну ділянку) загальною площею 686 кв.м. Жодних договорів, які б надавали право користування цією ділянкою з відповідачем не укладалося. Відповідач тривалий час без законних підстав (належних правовстановлюючих документів) користується часткою земельної ділянки, що була виділена позивачу, відтак позивач має право у будь-який час вимагати захисту своїх прав. На сьогодні ТОВ ГРАНД ІНВЕСТ СЕРВІС , діями ТОВ Хостел-ЛТД заподіяно збитків на суму 157334,10 грн, а саме: не сплата оренди торгівельних місць під розміщення торгівельних павільйонів загальною площею 686 м 2 (18110,40 грн за червень 2017 року (682 м 2 * 1,65 грн * 16 днів); 35088,90 грн за липень 2017 року (682 м 2 * 1,65 грн * 31 день); 35088,80 грн за серпень 2017 року (682 м 2 * 1,65 грн * 31 день); 33957,00 грн за вересень 2017 року (682 м 2 * 1,65 грн * 30 днів); 35088,910 грн за жовтень 2017 року (682 м 2 * 1,65 грн * 30 днів)).

Відзив по даній справі, протягом строку її розгляду судом, від відповідача не надходив.

Ухвалою суду від 21.12.2017 (суддя ОСОБА_1.) провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили рішенням в іншій справі Господарського суду Миколаївської області №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний міський ринок , у складі котрої розглядаються заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний міський ринок : комплексу критих павільйонів у кількості 42 одиниці, розташованих за адресою: вул. Дружби Народів, 19-Б, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, а саме, на земельній ділянці, звільнення якої є предметом спору у даній справі.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади, на підставі відповідного розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2019 № 67, здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи та призначено в ній головуючим суддею Смородінову О.Г.

Ухвалою суду від 23.01.2019 справу № 915/1312/17 прийнято до провадження судді Смородінової О.Г.

Разом із тим, оскільки станом на 23.01.2019 не були усунені обставини, що викликали зупинення провадження, то підстави для поновлення провадження у даній справі були відсутні.

Водночас, за даними системи Діловодство спеціалізованого суду суду стало відомо, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019 у справі №5016/4148/2011(18/62) було визнано недійсним договір купівлі-продажу майна ТОВ Центральний міський ринок від 20.09.2013, укладений між ТОВ Центральний міський ринок та ПП Укртехсервіс , а саме: комплексу критих павільйонів, який складається з тимчасових споруд - торгівельних павільйонів розміром 3,0 м. х 5,0 м. - 29 одиниць та розміром 5,0 м. х 5,0 м. - 13 одиниць, що розташований в Миколаївській області, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19 Б.

Вказана ухвала оскаржувалась Приватним підприємством Укртехсервіс в апеляційному та касаційному порядку.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 було залишено без змін ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019 у справі №5016/4148/2011(18/62).

Постановою Верховного Суду від 26.09.2019 залишено без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019 (про розгляд заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника від 20.09.2013) у справі №5016/4148/2011(18/62).

У зв`язку з наведеними обставинами, суд ухвалою від 16.12.2019 поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 14.01.2020. Явка позивача була визнана обов`язковою.

14.01.2020 представники обох сторін в судове засідання не з`явилися, про причини нез`явлення суд не сповістили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином:

- копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2019 у справі № 915/1312/17 направлена на адресу місцезнаходження позивача 27.12.2019 повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення за терміном зберігання (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400138861275). Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

- про отримання відповідачем 19.12.2019 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2019 у справі № 915/1312/17 свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400138868253.

Враховуючи те, що явка позивача судом була визнана обов`язковою суд, за результатами проведеного засідання 14.01.2020, оформив ухвалу в якій, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 161, 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, навів окремі питання, які виникли до позивача, з метою з`ясування відповідних обставин, для всебічного та правильного розгляду справи.

Так, ухвалою від 14.01.2020 підготовче засідання було відкладено на 04 лютого 2020 року о 10:30; зобов`язано позивача надати суду докази, а саме письмові пояснення щодо: дійсного стану договірних відносин між сторонами за договором оренди земельної ділянки від 13.06.2017 на дату розгляду справи; надання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення збитків у сумі 157334,00 грн з посиланнями на відповідні докази; наслідків чи можливих змін у правовідносинах учасників справи відносно спору, що розглядається, у зв`язку з набранням законної сили ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019 у справі №5016/4148/2011(18/62) про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Центральний міський ринок від 20.09.2013 в межах справи №5016/4148/2011(18/62) про банкрутство цієї юридичної особи; а також вдруге визнано явку позивача в судове засідання, призначене на 04 лютого 2020 року о 10:30 обов`язковою.

Станом на момент проведення судового засідання будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

04.02.2020 представники обох сторін в судове засідання не з`явилися, про причини нез`явлення суд не сповістили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином:

- про отримання відповідачем 17.01.2020 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2020 у справі № 915/1312/17 свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400139175812.

- копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2020 у справі № 915/1312/17 направлена на адресу місцезнаходження позивача 28.01.2020 повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400139175804).

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Так, на підтвердження адреси позивача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.12.2019 за № 1006093428, з якого вбачається, що місцезнаходженням позивача є: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 21, н/п №2, , на яку і була направлена копія вищевказаної ухвали.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду з викликом позивача у судове засідання відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Позивач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Отже, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином сторін, зокрема - позивача, про дату, час та місце проведення судового засідання.

Таким чином, позивач (його представник) в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав, зобов`язання, покладені на нього ухвалою суду від 14.01.2020 щодо надання доказів, а саме відповідних письмових пояснень не виконав, про причини невиконання вимог викладених в ухвалі суд не повідомив.

За результатами проведеного 04.02.2020 судового засідання суд, на підставі статей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України суд підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, в тому числі, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки позивачем по-перше, для всебічного та правильного вирішення справи не надано витребуваних судом пояснень, що унеможливлює розгляд даної справи, по-друге, враховуючи те, що судом двічі було визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою та неявка останнього в судове засідання перешкоджає вирішенню спору, то наведене тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд, зокрема, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що позовна заява залишена судом без розгляду з підстав неподання позивачем витребуваних судом матеріалів та повторного неприбуття представника позивача у підготовче засідання, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає.

Таким чином, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД ІНВЕСТ СЕРВІС до Товариства з обмеженою відповідальністю Хостел-ЛТД про звільнення земельної ділянки та стягнення збитків у справі № 915/1312/17 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 10.02.2020.

Суддя О.Г. Смородінова