Рішення

від 04.02.2020 по справі 916/3814/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3814/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Баєнко Я.В., на підставі ордеру,

Від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А-7" про стягнення 12 185,59грн., -

ВСТАНОВИВ :

21.12.2019 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №3934/19) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "А-7" про стягнення 12 185,59грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання для розгляду справи по суті призначити на "21" січня 2020 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.01.2020р. було відкладено судове засідання на "04" лютого 2020 р.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А-7" в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

04.02.2020 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.

Між Публічним акціонерним товариством Укртелеком (Далі - Позивач , Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю А-7 (Далі - Відповідач , Орендар ), укладено договори оренди комерційної нерухомості, а саме: Договір оренди комерційної нерухомості від 02.07.2018 № 51Е100-1011/18, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування комерційну нерухомість, розташовану в м. Одеса на 1-му та 2-му поверхах двоповерхового будинку № 26 по вул. Рішельєвська, загальною площею 606,9 м 2 , для розміщення готелю (Далі - Договір 1 ), Договір оренди комерційної нерухомості від 01.10.2017 № 51Е100-1451/18, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування комерційну нерухомість, розташовану в м. Одеса на 1-му та 2-му поверхах двоповерхового будинку № 33 по вул. Коблевська, загальною площею 332,6 м 2 , для розміщення готелю (Далі за текстом - Договір 2 ), що разом іменуються як Договори .

Згідно з пунктами 3.1. Договору 1 орендна плата встановлюється за домовленістю Сторін (за договірною ціною) та складається з плати за приміщення:

Відповідно п. 3.1.1.1. на період проведення Орендарем ремонтних робіт з 01 червня 2018 року по 30 листопада 2018 року (включно): 36 (тридцять шість) гривень 84 коп. за 1 м 2 орендованої площі без ПДВ, що становить 8 (вісім) гривень 00 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 44 (сорок чотири) гривень 84 коп. за 1 м 2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 448,2 м 2 всієї орендованої площі складає 16 511 (шістнадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 69 коп. без ПДВ, що становить - 3 302 (три тисячі триста дві) гривні 34 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 19 814 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 03 коп. за 448,2 м 2з ПДВ.

Орендна плата за один місяць оренди за приміщення загального користування, на період проведення Орендарем ремонтних робіт з 01 червня 2018 року по ЗО вересня 2018 року (включно): 6 (шість) гривень 25 коп. за 1 м 2 Крім того ПДВ (20%) - 1 (одна) гривня 25 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 7 (сім) гривень 50 коп. за 1 м 2 приміщень загального користування. Орендна плата за один місяць оренди, за 158.7 м 2 всієї площі приміщень загального користування складає 991 (дев`ятсот дев`яносто одна) гривня 88 коп. Крім того ПДВ (20%) - 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 38 коп. Всього розмір орендної плати за місяць за приміщення загального користування становить 1 190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень 26 коп. за 158,7 м 2 .

Згідно п. 3.1.1.2. починаючи з 01 грудня 2018 року: 73 (сімдесят три) гривні 67 коп. за 1 м 2 орендованої площі без ПДВ , що становить 14 (чотирнадцять) гривень 73 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 88 (вісімдесят вісім) гривень 40 коп. за 1 м 2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 448,2 м 2 всієї орендованої площі складає 33 018 (тридцять три тисяч вісімнадцять) гривень 89 коп. без ПДВ, що становить - 6 603 (шість тисячі шістсот три ) гривні 78 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 39 622 (тридцять дев`ять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 67 коп. за 448,2 м 2з ПДВ.

Орендна плата за один місяць оренди за приміщення загального користування починаючи з 01 жовтня 2018 року, складає 12 (дванадцять) гривень 50 коп. за 1 м 2 Крім того ПДВ (20%) - 2 (дві) гривня 50 коп. Всього розмір орендної плати за місяць становить 15 (п`ятнадцять) гривень 00 коп. за 1 м 2 приміщень загального користування. Орендна плата за один місяць оренди, за 158,7 м 2 всієї площі приміщень загального користування складає 1 983 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят три) гривня 75 коп. Крім того ПДВ (20%) - 396 (триста дев`яносто шість) гривень 75 коп. Всього розмір орендної плати за місяць за приміщення загального користування становить 2 380 (дві тисяча триста вісімдесят) гривень 50 коп. за 158.7 м 2 .

Згідно з пунктами 3.1. Договору 2 орендна плата встановлюється за домовленістю Сторін (за договірною ціною) та складається з плати за приміщення: п.3.1.1.1. на період проведення Орендарем ремонтних робіт з 03 вересня 2018 року по 02 січня 2019 року (включно): 31 (тридцять одну) гривню 33 коп. за 1 м 2 орендованої площі без ПДВ, що становить 6 (шість) гривень 26 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 37 (тридцять сім) гривень 60 коп. за 1 м 2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 332,6 м 2 всієї орендованої площі складає 10 420 (десять тисяч чотириста двадцять) гривень 36 коп. без ПДВ, що становить - 2 084 (дві тисячі вісімдесят чотири) гривні 07 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 12 504 (дванадцять тисяч п`ятсот чотири) гривні 43 коп. за 332,6 м 2 з ПДВ. Згідно п..3.1.1.1. починаючи з 03 січня 2019 року: 62 (шістдесят дві) гривні 64 коп. за 1 м 2 орендованої площі без ПДВ, що становить 12 (дванадцять) гривень 53 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 75 (сімдесят п`ять) гривень 17 коп. за 1 м 2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 332,6 м 2 всієї орендованої площі складає 20 834 (двадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 06 коп. без ПДВ, що становить - 4 166 (чотири тисячі сто шістдесят шість) гривні 81 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривні 87 коп. за 332,6 м 2з ПДВ.

Відповідно до пунктів 3.8. Договорів 1-2 щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця Орендодавець надає Орендарю Акт про надані послуги (або Рахунок-Акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов`язаний підписати Акт про надані послуги (або Рахунок-Акт) та повернути його Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

На підставі пунктів 3.9. Договорів 1-2 Орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця.

Однак в порушення вказаних положень Договорів та ст. 193 Господарського кодексу України, в період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року оплата Орендарем проводилась не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за Договором 1 - у розмірі 308,77 грн., Договором 2-у розмірі 11 167,26 грн. (розрахунки заборгованості додаються).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторонами, у відповідності до положень договорів підписано акти приймання-передачі майна, за яким Позивач передає в користування Відповідача орендоване майно.

Як зазначає позивач, на даний момент орендоване майно за актами приймання-передачі за Договорами 1-2 Позивачу не повернуто, Відповідач фактично продовжує користуватись майном Позивача, в результаті чого Позивач продовжує нараховувати орендну плату за фактичне користування таким майном. Несплата вказаної заборгованості стала підставою для звернення з вказаним позовом.

Факт передачі всього майна за договорами Відповідачеві підтверджується відповідними актами приймання-передачі, які додаються до даної позовної заяви. Факти наявності заборгованості підтверджуються актами звіряння за договорами, рахунками-актами та відповідними розрахунками заборгованості за Договорами.

Згідно з її. 8.2. Договорів у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення. Так, за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року сума нарахованої пені за Договором 1 складає 21,62 грн., Договором 2 - 472,09 грн. Разом сума пені за Договорами складає 493,71 грн. (розрахунки сум пені додаються).

Як зазначає позивач, за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року за Договорами Орендарю нараховані 3% річних, сума яких складає: за Договором 1-1,8 грн., Договором 2 - 39,34 грн., що разом за Договорами становить суму у розмірі 41,14 грн. (розрахунки додаються).

Сума інфляційних витрат за Договорами складає: за Договором 1 - 308,77 грн., Договором 2 - 11674,26 грн., що разом складає суму у розмірі 11983,03 грн. (вбачається із наданих розрахунків).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Між Публічним акціонерним товариством Укртелеком (Далі - Позивач , Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю А-7 (Далі - Відповідач , Орендар ), укладено договори оренди комерційної нерухомості, а саме: Договір оренди комерційної нерухомості від 02.07.2018 № 51Е100-1011/18, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування комерційну нерухомість, розташовану в м. Одеса на 1-му та 2-му поверхах двоповерхового будинку № 26 по вул. Рішельєвська, загальною площею 606,9 м 2 , для розміщення готелю (Далі - Договір 1 ), Договір оренди комерційної нерухомості від 01.10.2017 № 51Е100-1451/18, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування комерційну нерухомість, розташовану в м. Одеса на 1-му та 2-му поверхах двоповерхового будинку № 33 по вул. Коблевська, загальною площею 332,6 м 2 , для розміщення готелю (Далі за текстом - Договір 2 ), що разом іменуються як Договори .

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Згідно з ст. 173 ГК України зазначено, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Підставами для виникнення господарських зобов`язань, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до норм законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з пунктами 3.1. Договору 1 орендна плата встановлюється за домовленістю Сторін (за договірною ціною) та складається з плати за приміщення: Відповідно п. 3.1.1.1. на період проведення Орендарем ремонтних робіт з 01 червня 2018 року по 30 листопада 2018 року (включно): 36 (тридцять шість) гривень 84 коп. за 1 м 2 орендованої площі без ПДВ, що становить 8 (вісім) гривень 00 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 44 (сорок чотири) гривень 84 коп. за 1 м 2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 448,2 м 2 всієї орендованої площі складає 16 511 (шістнадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 69 коп. без ПДВ, що становить - 3 302 (три тисячі триста дві) гривні 34 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 19 814 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 03 коп. за 448,2 м 2з ПДВ.

Орендна плата за один місяць оренди за приміщення загального користування, на період проведення Орендарем ремонтних робіт з 01 червня 2018 року по ЗО вересня 2018 року (включно): 6 (шість) гривень 25 коп. за 1 м 2 Крім того ПДВ (20%) - 1 (одна) гривня 25 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 7 (сім) гривень 50 коп. за 1 м 2 приміщень загального користування. Орендна плата за один місяць оренди, за 158.7 м 2 всієї площі приміщень загального користування складає 991 (дев`ятсот дев`яносто одна) гривня 88 коп. Крім того ПДВ (20%) - 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 38 коп. Всього розмір орендної плати за місяць за приміщення загального користування становить 1 190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень 26 коп. за 158,7 м 2 .

Згідно п. 3.1.1.2. починаючи з 01 грудня 2018 року: 73 (сімдесят три) гривні 67 коп. за 1 м 2 орендованої площі без ПДВ , що становить 14 (чотирнадцять) гривень 73 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 88 (вісімдесят вісім) гривень 40 коп. за 1 м 2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 448,2 м 2 всієї орендованої площі складає 33 018 (тридцять три тисяч вісімнадцять) гривень 89 коп. без ПДВ, що становить - 6 603 (шість тисячі шістсот три ) гривні 78 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 39 622 (тридцять дев`ять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 67 коп. за 448,2 м 2з ПДВ.

Орендна плата за один місяць оренди за приміщення загального користування починаючи з 01 жовтня 2018 року, складає 12 (дванадцять) гривень 50 коп. за 1 м 2 Крім того ПДВ (20%) - 2 (дві) гривня 50 коп. Всього розмір орендної плати за місяць становить 15 (п`ятнадцять) гривень 00 коп. за 1 м 2 приміщень загального користування. Орендна плата за один місяць оренди, за 158,7 м 2 всієї площі приміщень загального користування складає 1 983 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят три) гривня 75 коп. Крім того ПДВ (20%) - 396 (триста дев`яносто шість) гривень 75 коп. Всього розмір орендної плати за місяць за приміщення загального користування становить 2 380 (дві тисяча триста вісімдесят) гривень 50 коп. за 158.7 м 2 .

Згідно з пунктами 3.1. Договору 2 орендна плата встановлюється за домовленістю Сторін (за договірною ціною) та складається з плати за приміщення: п.3.1.1.1. на період проведення Орендарем ремонтних робіт з 03 вересня 2018 року по 02 січня 2019 року (включно): 31 (тридцять одну) гривню 33 коп. за 1 м 2 орендованої площі без ПДВ, що становить 6 (шість) гривень 26 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 37 (тридцять сім) гривень 60 коп. за 1 м 2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 332,6 м 2 всієї орендованої площі складає 10 420 (десять тисяч чотириста двадцять) гривень 36 коп. без ПДВ, що становить - 2 084 (дві тисячі вісімдесят чотири) гривні 07 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 12 504 (дванадцять тисяч п`ятсот чотири) гривні 43 коп. за 332,6 м 2 з ПДВ. Згідно п..3.1.1.1. починаючи з 03 січня 2019 року: 62 (шістдесят дві) гривні 64 коп. за 1 м 2 орендованої площі без ПДВ, що становить 12 (дванадцять) гривень 53 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 75 (сімдесят п`ять) гривень 17 коп. за 1 м 2 орендованої площі з ПДВ. Орендна плата за місяць за 332,6 м 2 всієї орендованої площі складає 20 834 (двадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 06 коп. без ПДВ, що становить - 4 166 (чотири тисячі сто шістдесят шість) гривні 81 коп. Всього розмір орендної плати за один повний календарний місяць становить 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривні 87 коп. за 332,6 м 2з ПДВ.

Відповідно до пунктів 3.8. Договорів 1-2 щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця Орендодавець надає Орендарю Акт про надані послуги (або Рахунок-Акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов`язаний підписати Акт про надані послуги (або Рахунок-Акт) та повернути його Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

На підставі пунктів 3.9. Договорів 1-2 Орендна плата сплачується Орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа розрахункового місяця.

Як встановлено судом, в порушення вказаних положень Договорів та ст. 193 Господарського кодексу України, в період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року оплата Орендарем проводилась не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за Договором 1 - у розмірі 308,77 грн., Договором 2-у розмірі 11 167,26 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторонами, у відповідності до положень договорів підписано акти приймання-передачі майна, за яким Позивач передає в користування Відповідача орендоване майно.

Однак, як з`ясовано судом, на даний момент орендоване майно за актами приймання-передачі за Договорами 1-2 Позивачу не повернуто, Відповідач фактично продовжує користуватись майном Позивача, в результаті чого Позивач продовжує нараховувати орендну плату за фактичне користування таким майном. Несплата вказаної заборгованості стала підставою для звернення з вказаним позовом.

Факт передачі всього майна за договорами Відповідачеві підтверджується відповідними актами приймання-передачі, які додаються до даної позовної заяви. Факти наявності заборгованості підтверджуються актами звіряння за договорами, рахунками-актами та відповідними розрахунками заборгованості за Договорами.

Так, несплата відповідачем орендної плати за вище вказаним договором оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі Договором 1 - у розмірі 308,77 грн., Договором 2-у розмірі 11 167,26 грн.

Згідно з її. 8.2. Договорів у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, Орендар на вимогу Орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення. Так, за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року сума нарахованої пені за Договором 1 складає 21,62 грн., Договором 2 - 472,09 грн. Разом сума пені за Договорами складає 493,71 грн. (розрахунки сум пені додаються).

Адже за приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

В свою чергу невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (невнесення відповідачем орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством передбачено відповідальність орендаря за невиконання обов`язку щодо внесення орендної плати.

Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 Господарського кодексу України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов`язання за договором оренди щодо внесення орендної плати, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню на суму боргу по орендній платі у кожному місяці, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у розрахунковий період.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року сума нарахованої пені за Договором 1 складає 21,62 грн., Договором 2 - 472,09 грн. Разом сума пені за Договорами складає 493,71 грн. (розрахунки сум пені додаються), суд вважає обґрунтованими та арифметично правильними здійснені позивачем розрахунки з урахуванням діючої подвійної облікової ставки НБУ у обраний позивачем період прострочення, що узгоджується з вимогами приписів ч. 2 ст. 193, ст. 230 та ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 1 ст. 549 ЦК України.

Сума інфляційних витрат за Договорами складає: за Договором 1 - 308,77 грн., Договором 2 - 11674,26 грн., що разом складає суму у розмірі 11983,03 грн. (вбачається із наданих розрахунків).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості 12 185,69 грн., Відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з Відповідача вищевказаної суми обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову, покладаються Відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А-7" про стягнення 12 185,59грн.- задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А-7 (65014, м. Одеса, вул.. Канатна, буд 54, кв. 1, код ЄДРПОУ 42136502) на користь Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691) (п/р IBAN НОМЕР_1 в АТ Альфа-банк МФО 300346, код ЄДРПОУ 01186691) за Договором оренди комерційної нерухомого № 51Е100-1011/18 від 02.07.2018р., Договором оренди комерційної нерухомого № 51Е100-1451/18 від 01.10.2018р., 12 517(дванадцять тисяч п`ятсот сімнадцять грн..),88 копійок основної заборгованості, 41 (сорк одна грн..),14 копю 3%річних, 11983 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят три грн..) ,03 коп. інфляційних витрат та 493 (чотириста дев`яносто три грн..),71 коп. пені. , та витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1921,00 грн. /одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 10 лютого 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут